Постанова № 67846706, 20.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2017 року місто Київ №826/23019/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування рішень від 07.07.2015 №0025661706, від 07.07.2015 №0025671706,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 07.07.2015 №0025661706 про сплату 10% штрафу у розмірі 2666,65 грн. та пені у розмірі 26,67 грн. за період 21.10.2014 по 21.10.2014;

- рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 07.07.2015 №0025671706 про сплату 20% штрафу у розмірі 5335,41 грн. та пені у розмірі 53,35 грн. за період 21.05.2015 по 22.05.2015.

Позовні вимоги мотивовано тим, що прийняті державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві оскаржувані рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправними та безпідставними, оскільки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем строків сплати єдиного соціального внеску.

Відповідач проти позову заперечив, з огляду на те, що оскаржувані рішення є обґрунтованими, прийнятими у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, у зв’язку з виявленим простроченням сплати позивачем єдиного внеску.

Розгляд справи здійснено у письмовому провадженні, відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс», а саме:

- рішення від 07.07.2015 №0025661706, яким на підставі пункту 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» позивачу нараховано штраф за період 21.10.2014 до 21.10.2014 у розмірі 2666,65 грн. та пеню 26,67 грн., що у загальному розмірі складає2693,32 грн.;

- рішення від 07.07.2015 №0025671706, яким на підставі пункту 2 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» позивачу нараховано штраф за період 21.05.2015 до 22.05.2015 у розмірі 5335,41 грн. та пеню у розмірі 53,35 грн., що загалом складає 5388,76 грн.

Вважаючи вказані рішення контролюючого органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; а також підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини.

При цьому, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, приписами частини восьмої статті 9 вищевказаного Закону України, передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Отже, з огляду на викладені законодавчі положення (абзац 1 частини восьмої статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що платники єдиного внеску за загальним правилом зобов’язані сплачувати єдиний внесок не пізніше 20 числа наступного місяця.

У свою чергу, згідно з частиною десятою статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (до 01.01.2015) та 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (після 01.01.2015).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем платіжним дорученням від 21.10.2014 №1565 позивачем перераховані грошові кошти на суму 29480,00 грн. на розрахунковий рахунок №37198201002659 з призначенням платежу: «*;101;14289688; ЄСВ 37, 87%-26720,00 грн.; 8,41%-210,00 грн.; 3,6%-2550,00 грн., аванс за жовтень 2014р.;;;». Платіжним дорученням від 04.11.2014 №1624 перераховано суму 30370,00 грн. з призначенням платежу :» -;101;14289688;ЄСВ 37,87%-27400,00 грн.; 8,41%-200,00 грн.; 3,6%-2770,00 грн., з-та за жовтень 2014 р.;;;».

Відповідним платіжним дорученням від 22.05.2015 №2441 позивачем сплачено кошти на суму 35750,00 грн. на розрахунковий рахунок №37198201002659, з призначенням платежу: «*;101;14289688;ЄСВ 37,87%-32350,00 грн.; 3,6%-3100,00 грн., 8,41% -300,00, аванс за травень 2015 р.;;;» та платіжним дорученням від 04.06.2015 №2493 сплачена сума 36576,00 грн. з призначенням: «*;101;14289688;ЄСВ 37,87%-33050,00 грн.; 3,6% - 3326,00 грн., 8,41%-200,00 з-за за травень 2015р.;;;».

Отже, аналізуючи зазначені платіжні доручення, вбачається, що повну сплату єдиного соціального внеску товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» за жовтень 2014 року здійснила 04.11.2014 (одержано банком 05.11.2014), за травень 2015 року – 04.06.2015 (одержано банком 05.06.2015), тобто до 20 числа наступного місяця, відповідно до положень, визначених в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Разом з тим, у своїх запереченнях державна податкова інспекція у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, вказує, що відповідно до даних картки особового рахунку позивача станом на 21.10.2014 обліковувалась заборгованість по єдиному внеску на суму 26666,47 грн., з урахуванням переплати 29290,00 грн., яка була погашена платіжним дорученням від 21.10.2014 №1565 на суму 29480,00 грн. А відповідно станом на 21.05.2015 за товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс» обліковувалась заборгованість по єдиному внеску на суму 26677,05 грн. з урахуванням переплати 36960,00 грн., яка була погашена платіжним дорученням від 22.05.2015 №2441 на суму 35750,00 грн.

При цьому, доказів, які б свідчили про наявність у позивача заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску станом на момент перерахування позивачем грошових коштів у відповідності до платіжних доручень, яка була погашена за рахунок останніх, відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не надано, відтак, суд виходить з того, що контролюючим органом безпідставно не включено грошові кошти, сплачені згідно з вказаними платіжними дорученнями, до зобов’язань за жовтень 2014 року та травень 2015 року та, як наслідок, зроблені необґрунтовані висновки про порушення позивачем строків сплати єдиного внеску.

З огляду на вищевикладені обставини, оскаржувані рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 07.07.2015 №0025661706, від 07.07.2015 №0025671706 є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 07.07.2015 №0025661706.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 07.07.2015 №0025671706.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.