Постанова № 67846040, 19.07.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2017 р. Справа № 809/946/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Назарук В.М.,

за участю: представника позивача - Шевченка К.Т., представника відповідача - Кічури Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012" до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №206060000/2016/000068/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206060000/2016/00109 від 28.12.2016, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012" звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці ДФС України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №206060000/2016/000068/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206060000/2016/00109 від 28.12.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності всіх документів, що підтверджують заявлену товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012" митну вартість товару та обраний позивачем метод її визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), внаслідок чого прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила з мотивів, наведених у письмовому запереченні (а.с.65-67). Просила суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

28.12.2016 митний брокер в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012" подав до Івано-Франківської митниці електронну митну декларацію №206060000/2016/007843 від 28.12.2016 (а.с.16-17), якою було задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: банани свіжі, зелені, врожаю 2016 року, сорт «Кавендіш», мінімальна довжина 20 см., кількість 21060 кг., не в первинній упаковці, 1080 картонних ящиків на 20 дерев'яних палетах, торгівельна марка - не визначена, фірма виробник - немає даних. Країна виробництва - Еквадор.

В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме контракту (договору) №17/15 купівлі-продажу товарів від 17.09.2015, укладеного між SELL-BUY.COM sp.z o.o. (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТПРОЕКТ 2012» (покупець) та додаткової угоди №1 від 04.07.2016 до вказаного контракту №17/15 від 17.09.2015, згідно якого продавець зобов'язувався продати покупцеві, а покупець зобов'язувався придбати від продавця товари відповідно до специфікацій (а.с.21-28). Згідно специфікації №9 до контракту №17/15 від 17.09.2015 продавець зобов'язувався продати свіжі банани (в ящиках картонних) в кількості 21060,00 кг. за ціною 0,428 EUR, вартість 9013,68 EUR (а.с.29).

Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, відповідачу було надано такі документи: міжнародна автомобільна накладна (CMR) б/н від 27.12.2016 (а.с.18); рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №367 від 28.12.2016 (а.с.19); рахунок-фактура (інвойс) №1415 від 23.12.2016 (а.с.20); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №17/15 від 17.09.2015 (а.с.21-26); додаткова угода №1 від 04.07.2016 (а.с.27-28); специфікація №9 від 23.12.2016 (а.с.29); договір на здійснення товарно-експедиційного обслуговування №081215 від 08.12.2016 (а.с.30-34); інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 27.12.2016; інформація про позитивні результати здійснення ветеринарно-санітарного контролю товару №2730 від 27.12.2016; інформація про позитивні результати проведення державних видів контролю №458171 від 28.12.2016; фітосанітарний сертифікат, який видається країною - експортером EC/PL/0692098 ВІД 27.12.2016 (а.с.36); сертифікат про походження товару PL/MF/AL 0358081 від 27.12.2016 (а.с.37); копія митної декларації країни відправлення за №16PL341030NS0JBNS4 від 27.12.2016 (а.с.38-39).

Як зазначено представником відповідача, під час здійснення митного оформлення товару спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товару.

Івано-Франківською митницею ДФС було направлено декларанту запит про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно статті 53 Митного кодексу України (а.с.70), а саме: договір із третіми особами, пов'язаного із договором про поставку товару; рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оплати за товар попередніх поставок; додаток до контракту, у якому зазначено конкретний строк оплати за отриманий товар.

На вказаний запит представник позивача надав Івано-Франківській митниці ДФС України відповідь від 28.12.2016, згідно якої повідомлено відповідача, що для визначення митної вартості товару до митного оформлення надано достатній пакет документів, додатково запитувані документи надати немає можливості, оскільки немає договірних відносин з третіми особами і виробником товару, в специфікації №9 від 23.12.2016 не зазначено конкретний строк оплати, оплата буде здійснена в дозволений законодавством термін (а.с.42).

28.12.2016 Івано-Франківською митницею ДФС прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №206060000/2016/000068/1 (а.с.14-15), згідно якого митна вартість товару визначена за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів в порядку, визначеному статтею 59 Митного кодексу України. Перший метод визначення митної вартості не застосований у зв'язку з відсутністю в документах, зазначених в частині 3 статті 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари (договору з третіми особами, пов'язаного із договором про поставку товарів, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, каталогів, специфікацій, прейскурантів). Джерело інформації: мд 5000010003/2016/17069 від 22.12.2016, 5000010003/2016/17089 від 22.12.2016.

Рішенням від 28.12.2016 №206060000/2016/000068/1 відповідачем скориговано вартість товару у більшу сторону - до 12299,04 EUR.

Як наслідок, керуючись пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, Івано-Франківською митницею ДФС винесено оскаржувану картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №206060000/2016/00109, відповідно до якої декларанту відмовлено у прийнятті митної декларації з підстав коригування митної вартості товару (а.с.12-13).

За вказаних обставин, 28.12.2016 митний брокер в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012" подав відповідачу нову електронну митну декларацію №206060000/2016/007849 із відстроченням платежу до 27.03.2017 (а.с.45-46).

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються нормами Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 1 частини 1 статті 50 Митного кодексу України, передбачено, що серед іншого, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Згідно частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

В частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як встановлено судом вище, декларантом позивача були надані органу доходів і зборів всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення як обов'язкові, так і можливі додатково витребувані, а саме: договір про перевезення, рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги, сертифікат походження товару, сертифікат якості товару, тощо. Вказані документи були надані в формі оригіналу, належним чином завірені печатками відповідних організацій, а їх зміст підтверджував заявлену митну вартість ввізного товару. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною угоди.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи.

Як встановлено судом вище, під час митного оформлення в результаті спрацювання ризиків автоматизованою системою аналізу та управління ризиками було згенеровано профілі ризику. З урахуванням вищевказаної обставини митним органом було направлено декларанту запит про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Проте дана обставина не належить до підстав, виключний перелік яких передбачено нормою статтею 53 Митного кодексу України, що надають право митному органу витребовувати у декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи.

Також, суд звертає увагу на те, що згідно пункту 8 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11 вересня 2015 року № 689, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої-четвертої статті 53 Митного кодексу України здійснює запит додаткових документів.

Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

При цьому, управління ризиками - це робота органів доходів і зборів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у органів доходів і зборів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Приписами Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів, що здійснює митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено Митним кодексом України. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору (контракту).

Так, в судовому засіданні встановлено, що оплата за товар та надані транспортні послуги здійснюється після поставки такого товару.

Зокрема, згідно пункту 5.2 Контракту купівлі - продажу товарів за №17/15 від 17.09.2015, який міститься в матеріалах справи, оплата товару здійснюється безготівково шляхом банківського переказу за цінами зазначеними в специфікації на товар. Сплата комісії за банківські послуги здійснюється сторонами самостійно згідно тарифів власного банку. Покупець може оплатити товар шляхом внесення передоплати або за домовленістю сторін після отримання товару (а.с.21-26).

При цьому, відповідно до умов додаткової угоди за №1 до Контракту №17/15 від 04.07.2016 та специфікації за №9 до Договору №17/15 від 17.09.2015 умови поставки були змінені з СРТ на FCA Роттердам (а.с.27-29).

Також, суд встановив, що згідно пункту 3.1 Договору №081215 на здійснення транспортно-експедиційного обслуговування від 08.12.2015, укладеного між позивачем та ТОВ "Захід-Логістик", оплата вартості робіт експедитора здійснюється протягом 7 днів після надання копій товарно-супровідних документів і рахунку за транспортно-експедиційні послуги (а.с.30-34).

При цьому, вказаним договором не виключається можливість залучення ТОВ "Захід-Логістик" третіх осіб для здійснення перевезення.

В даному випадку, згідно наданого позивачем рахунку-фактури за №367 від 28.12.2016 (а.с.19) та платіжного доручення за №412 від 29.12.2016 (а.с.44), оплата за надані транспортно-експедиційні послуги була здійснена тільки 29.12.2016 року. Тобто, на час подачі документів до митного органу та винесення оскаржуваних рішень - 28.12.2016 в товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012" були відсутні платіжні документи. Натомість, пункт 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України зобов'язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, виключно у випадку якщо рахунок сплачено.

Позивач також надав суду копію висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 10.04.2017 №920, згідно якого рівень цін на товар, вказаний в Специфікації №9 від 23.12.2016 до Договору №17/15 від 17.09.2015 та зазначений в митній декларації №206060000/2016/007843 від 28.12.2016 відповідає поточній кон'юнктурі ринку (а.с.40).

На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012" є такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №206060000/2016/000068/1 від 28.12.2016 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206060000/2016/00109 від 28.12.2016 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з Івано-Франківської митниці ДФС за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3200,00 гривень.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №206060000/2016/000068/1 від 28.12.2016 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206060000/2016/00109 від 28.12.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці ДФС (код 39640261) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТПРОЕКТ 2012" (код 36609344) сплачений судовий збір у розмірі 3200,00 (три тисячі двісті) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 21.07.2017.