Постанова № 67845857, 12.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 р. Справа № 804/2563/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,

представника позивача: Скачкової У.Р.,

представника відповідача: Петренко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій»

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №361 від 13.04.2016р. «Про проведення фактичної перевірки Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій».

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що всупереч приписам п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України оскаржуваний наказ не містить періоду діяльності, який підлягає перевірці, отже є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому фактичну перевірку працівниками контролюючого органу проведено не було, оскільки позивач не допустив до її проведення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №361 від 13.04.2016р. проведена фактична перевірка; наказ про її призначення містить всі передбачені ст.81 Податкового кодексу України реквізити. Вказав, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 29.01.1998р.

Наказом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №361 від 13.04.2016р. «Про проведення фактичної перевірки Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» призначено проведення фактичної перевірки ПАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Курчатова, 10, з питань дотримання порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) з 13.04.2016р., тривалістю не більше 10 діб.

Означена перевірка була призначена на підставі ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині письмового звернення споживача про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Так, відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з п.п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, як письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Пунктом 80.5 статі 80 ПК України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, п.81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З спірного наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.04.2016р. №361 «Про проведення фактичної перевірки Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» слідує, що він складений з порушенням вимог п.81.1 ст.81 ПК України, оскільки не містить вказівки на період діяльності, який буде перевірятися.

При цьому абзацом 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з абз.6 п.81.1ст.81 ПК України відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Абзацами 7 та 8 п.81.1ст.81 ПК України визначено, що при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.81.2 ст.81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

За змістом приписів п.81.3 ст.81 ПК України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що під час виходу працівників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на перевірку Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» на підставі наказу від 13.04.2016р. №361, копія цього наказу та направлення на перевірку від 13.04.2016р. №2352 були вручені директору Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» Разводову В.І., про що останній розписався у вказаному направленні.

Відповідач стверджує, що отримання позивачем копії наказу і направлення на перевірку та розписка в їх одержанні свідчить про допуск фахівців контролюючого органу до перевірки.

Однак, суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки за змістом вищенаведених приписів абзаців 7 та 8 пункту 81.1статті 81 ПК України відмова в отриманні копії наказу та направлення на перевірку є самостійним фактом, що фіксується шляхом складення окремого акта, який засвідчує факт відмови та є підставою для початку проведення такої перевірки. Водночас, згода на отримання наказу та направлення на перевірку і розписка про це у направленні жодним чином не свідчать про безумовний допуск до перевірки, а лише підтверджує факт одержання платником податків таких документів.

Як свідчать матеріали справи, позивач, отримавши копію спірного наказу про призначення перевірки та направлення на її проведення, встановив, що цей наказ складений з порушенням вимог п.81.1 ст.81 ПК України та, скориставшись наданим абзацом 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України правом, не допустив посадових осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до проведення такої перевірки, через оформлення наказу 13.04.2016р. №361 з порушенням вимог, встановлених вказаною нормою закону.

Так, в акті фактичної перевірки від 14.04.2016р. (бланковий №000239) зазначено, що фахівцями Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області 14.04.2016р. здійснено вихід за податковою адресою ПАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» з метою проведення перевірки на підставі направлень від 13.04.2016р. №2352, №2353, проте під час фактичної перевірки ПАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» не надано доступу до території, приміщень та іншого майна, що використовується позивачем для провадження господарської діяльності для отримання доходів, не надано жодних документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

При цьому у вказаному акті від 14.04.2016р. (бланковий №000239) не викладено жодних обставин, які б свідчили про проведення фактичної перевірки та встановлення будь-яких результатів за її наслідками (наявність або відсутність порушень).

Таким чином, ПАТ «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» фактично не допустило посадових осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до проведення фактичної перевірки, призначеної на підставі оскаржуваного наказу №361 від 13.04.2016р., що підтверджено представником позивача у судовому засіданні та не спростовано представником відповідача.

При цьому відповідний акт відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, передбачений п.81.2 ст.81 ПК України, фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не складався.

Однак, це не нівелює факту не допуску позивачем контролюючого органу до перевірки, що дійсно мав місце у даному випадку, та, відповідно, свідчить про те, що реалізація спірного наказу не відбулася і він свою дію не вичерпав.

Тому твердження відповідача про те що спірний наказ не має юридичної значимості для позивача у зв'язку із вичерпуванням його дії як акта одноразового застосування, є безпідставними та спростовуються встановленими судом обставинами про те, що призначена спірним наказом перевірка не відбулася через не допуск до її проведення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.04.2016р. №361 не відповідає вимогам Податкового кодексу України, що, в свою чергу, свідчить про протиправність останнього та про наявність підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.04.2016р. №361 «Про проведення фактичної перевірки Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій».

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова