Постанова № 67845849, 28.02.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 р. Справа № 804/5776/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Черніженко К.Е.,

представників позивача: Лазневої Г.Л., Доценка С.Ю.,

представників відповідача: Алейниченко М.М.,Курманчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену»

до Державної податкової інспекції в Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просила визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 17.08.2016р. №0005771301 та №0005781301.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що оскаржуваними рішеннями контролюючим органом безпідставно донараховані штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки відповідачем при винесені оскаржуваних рішень не враховано, що діяльність Комунального підприємства «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену» здійснюється за рахунок коштів держбюджету, міського бюджету, іншого джерела фінансування у підприємства не має. Так, кошти з бюджету на рахунок позивача надійшли після спливу терміну оплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), що зумовило затримку сплати цього внеску та подання платіжних доручень до установи банку. Після надходження коштів з бюджету, єдиний соціальний внесок був сплачений одночасно з видачею заробітної плати, що підтверджується виписками по рахунках. Отже, затримка у сплаті ЄСВ виникла не з вини позивача, а в силу обставин, які склалися у той період. При цьому, контролюючий орган мав здійснити за платника податків на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, проте відповідні заходи не були здійснені. З огляду на означене, оскаржувані рішення є протиправним та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача підтримали пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просили повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що оскаржувані рішення були винесені відповідно до норм чинного законодавства. При цьому, станом на 04.07.2016р. позивачем було повністю погашено заборгованість зі сплати нарахованих сум єдиного соціального внеску.

Представники відповідача у судовому засіданні також заперечували проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що позивачу у зв'язку із несвоєчасною сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за періоди з 23.04.2014р. по 30.12.2014р. та з 21.01.2015р. по 04.07.2016р. на підставі даних ІС «Податковий блок» в автоматичному режимі 17.08.2016р. було сформовано податкові повідомлення рішення, а саме: №0005771301, яким донараховано штраф та пеню у розмірі 17969,95грн. та №0005781301, яким донараховано штраф та пеню у розмірі 62371,95грн.

Комунальним підприємством «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену» не заперечується факт несвоєчасної сплати єдиного внеску.

Вирішуючи означені позовні вимоги суд зважає на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

В силу пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

За приписами абзаців першого та другого частини 8 статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини 1 статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до частини 12 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

В той же час, згідно з підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, чинної з 1 січня 2011 року з наступними змінами і доповненнями до 25 лютого 2014 року, та підпункту 6 пункту 4.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 9 вересня 2013 року № 455, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154, чинної з 1 жовтня 2013 року до 29 травня 2015 року, нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону № 2464-VI).

З аналізу наведених положень Закону № 2464-VI слідує, що порушення встановлених Законом строків сплати єдиного внеску є підставою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені. Роботодавці зобов'язані сплачувати нарахований єдиний внесок у встановлений законодавством строк незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на які нараховується єдиний внесок. При цьому законодавство не ставить у залежність виконання обов'язку щодо своєчасної сплати нарахованого єдиного внеску від наявності певних умов, у тому числі від фінансового стану платника. Несвоєчасна виплата заробітної плати і несвоєчасне перерахування єдиного внеску є порушенням чинного законодавства, за яке передбачена відповідальність.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, встановивши порушення позивачем визначених Законом № 2464-VI строків сплати єдиного внеску, відповідач, застосовуючи до Комунального підприємства «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену» штрафні санкції та нараховуючи пеню, передбачені частиною 10 і пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, а тому підстав для визнання протиправними і скасування оспорюваних рішень не має.

Посилання позивача щодо неможливості своєчасно сплачувати єдиний внесок у зв'язку із несвоєчасним надходженням коштів з бюджету, що повинен був врахувати відповідач під час прийняття оскаржуваних рішень, є необґрунтованими, оскільки в силу положень частини 12 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Жодних обставин, які можуть слугувати підставами для відстрочення сплати єдиного внеску або звільнення платника від нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, чинним законодавством не передбачено.

З урахуванням означеного, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачу було відмовлено у задоволені позовних вимог, а отже відповідно до ст.94 КАС України сума сплаченого судового збору останньому не повертається.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Дніпропетровська дирекція будівництва метрополітену» до Державної податкової інспекції в Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова