Ухвала суду № 67845668, 18.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 759/15847/16-ц

Апеляційне провадження №22-ц/796/8382/2017 Головуючий в 1 інстанції - Шум Л.М. Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Желепи О.В.

суддів: Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі: Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київенерго» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,-

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка ОСОБА_1 у листопаді 2016 р. звернулась до суду з вказаним вище позовом, посилаючись на те, що між її чоловіком - ОСОБА_2 та ПАТ «Київенерго» укладено договір № НОМЕР_1 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1. Проте, в подальшому між ОСОБА_2 та ПАТ «Київенерго» виникли розбіжності у нарахуваннях вартості спожитої електроенергії за вказаною адресою, у зв'язку з неврахуванням відповідачем обсягів спожитої електроенергії, вказаних у квитанціях на оплату електроенергії.

Далі позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_2 помер. Спадщину після смерті свого чоловіка прийняла вона. 05.10.2016 р. отримала від відповідача попередження-№ 152853 від 15.09.2016 р. про відключення електроенергії щодо об'єкта електропостачання у разі несплати боргу в розмірі 2 160,61 грн. Позивачка з вказаною вимогою не погоджується, оскільки зазначена відповідачем заборгованість нарахована без врахування фактичних показників повіреного у встановленому порядку та опломбованого засобу обліку електронної енергії, а тому період нарахування вартості спожитої електричної енергії з 01.07.2014 р. по 01.11.2016 р. є спірним.

Позивачка просила суд визнати дії відповідача щодо нарахування вартості послуг з електропостачання, без врахування показів засобу обліку, неправомірними та зобов'язати, у місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили, здійснити перерахунок вартості наданих послуг з електропостачання відповідно до показів засобу обліку.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про захист прав споживача, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задоволено.

Визнано дії Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо нарахування вартості послуг з електропостачання за договором від 26.10.2012 р. № НОМЕР_1 про користування електричною енергією, без врахування показників засобів обліку - неправомірними.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Київенерго», у місячний термін з дня набрання рішення суду законної сили, здійснити перерахунок вартості наданих послуг з електропостачання за договором від 26.10.2012 р. № НОМЕР_1 про користування електричною енергією за період з 01.07.2014 р. по 01.11.2016 р. відповідно до показників засобу обліку, а саме: «день» - 19 975 кВт.год., за показниками з 043430 по 056078 та з 059493 по 066820, на суму 8 714,86 грн.; «ніч» - 16 695 кВт.год., за показниками з 025203 по 037029 та з 038437 по 043306, на суму 3 8881,03 грн.; в період з 13.12.2016 р. по 04.02.2017 р. - 1 647 кВт.год. на суму 751,03 грн., а всього - 13 346 (тринадцять тисяч триста сорок шість) грн. 92 коп.

Стягнуто з Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на користь держави судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Не погодившись з таким рішенням представник відповідача подав апеляційну скаргу в якій просив рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити. В скарзі посилався на те, що суд не дослідив належним чином обставини, щодо виникнення боргу у позивача за спожиту електроенергію. ПАТ «Київенерго» не враховувало показники лічильника зазначені споживачем, які не узгоджувались з контрольними показниками, які знімали працівники «Київенерго». Розбіжності були виявлені лише за окремі місця, а суд зобов'язав зробити перерахунок за весь період.

Суд не врахував, що споживач з лютого по травень 2015 року здійснив оплату наперед, а тому вартість спожитої енергії враховано по цінах, які діяли на час її використання. Суд безпідставно не взяв до уваги документи надані відповідачем, контрольних обходів. З 13.12.2015 року нарахування проводились за середньомісячним споживанням відповідно до положень угоди. Суд не врахував, що в період дії угоди з 13.12.2015 року до 04.02.2016 року споживання становить 2826 квт на суму 1288, 65 грн., а не 1647 квт на суму 751 грн. 03 коп. Суд не врахував, що відповідачем за період з березня по червень 2016 року була проведена експертиза лічильника, проте, суд не зазначив дані такої експертизи при ухваленні рішення.

Також за скаргою позивача, щодо порушення її прав, було прийнято рішення комісії, відповідно до якого, нарахування необхідно проводити за показниками приладу обліку, що фіксувались фахівцями відповідача, та щодо яких є підпис споживача. Також відповідним рішенням було зобов'язано провести звірку стану розрахунків. Разом з тим ОСОБА_1 для проведення такої звірки не з'явилась, а тому підстав для задоволення позову у суду не було.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи скарги підтримав.

Представник позивача доводи скарги заперечував.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд вважав встановленими такі обставини.

ОСОБА_1 з 2009 р. перебувала у зареєстрованому шлюбі з громадянином ОСОБА_2 (а.с. 10).

Встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. помер (а.с. 9).

Таким чином, спадкоємницею ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. З ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Встановлено, що ОСОБА_2 по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. постійно проживав з позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11).

В судовому засіданні встановлено, що за життя чоловік позивачки ОСОБА_2 26.10.2012 р. уклав з ПАТ «Київенерго» договір № НОМЕР_1 про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_3, особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 8).

Встановлено, що за життя ОСОБА_2 неодноразово листами від 09.03.2016 та 18.04.2016 звертався до ПАТ «Київенерго» з вимогою скасування незаконних нарахувань вартості електроенергії, про невідповідність інформації щодо здійснення контрольного знімання у квітні, травні 2015 р. показників лічильників з електроенергії (а.с. 96, 98).

Проте, відповідно до листа ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» від 07.04.2016 р. ОСОБА_2 було повідомлено, що фахівцями Товариства 22.04.2015 р. та 29.05.2015 р. були зафіксовані показники лічильників з електропостачання, підстави для сумнівів у зафіксованих показаннях відсутні (а.с. 97).

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у жовтні отримала від відповідача попередження № 152853 від 14.09.2016 р. на ім'я померлого її чоловіка ОСОБА_2 про відключення електроенергії щодо об'єкта електропостачання у разі не слати боргу в розмірі 2 160,61 грн (а.с. 12).

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не визнає наявність заборгованість з постачання електроенергії за адресою: АДРЕСА_2, з підстав неврахування відповідачем ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» фактичних показників електричної енергії, у зв'язку з чим вважає дії відповідача неправомірними.

Відповідно до п. 21 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357 (в редакції, що діяла до 20.09.2016, тобто у період коли між сторонами виникла розбіжність в показаннях лічильників), знімання показань приладів обліку проводиться споживачем, щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показів приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем.

Як вбачається з наданих позивачкою квитанцій, за період з 01.07.2014 по 01.11.2016 відповідачем нараховано позивачці вартість спожитої електроенергії на загальну суму 15 782,86 грн., натомість відповідно до досліджених судом первинних документів, позивачем за цей період спожито 38 317 кВт/год на загальну суму 13 346,92 грн. При цьому, позивачем за спожиту у вказаний період електроенергію сплачено 13 947,01 грн., що на 600,09 грн. перевищує вартість спожитої електроенергії протягом цього періоду, тобто має місце надлишкова сплата (а.с. 13-33).

Суд критично оцінив надані представником відповідача розрахунки вартості спожитої електроенергії за адресою: АДРЕСА_4, оскільки первинних документів на підтвердження вказаних розрахунків представником відповідача суду не надано. При цьому, здійснений позивачкою розрахунок відповідає дослідженим судом первинним документам (квитанціям на оплату електроенергії), які також були підтверджені проведеною підрозділом відповідача експертизою засобу обліку згідно акта проведення експертизи лічильників електроенергії від 20.04.2017 р. № 523 та помісячним графіком спожитої енергії лічильника № 25053 (СТКЗ-10А1Н7 РЛ) (а.с. 109-110).

Суд не прийняв до уваги, подані представником відповідача копії відомостей контрольних обходів від 09.09.2015 р., 22.04.2015 р. та 29.05.2015 р. (а.с. 65-67), оскільки вказані документи містять виправлення, у зв'язку з чим, в тому числі, не можливо встановити дату зняття контрольних показів, деякі відомості взагалі не містять дати проведення зняття показів засобу обліку, не зазначено відомостей про особу споживача, яка підписала Контрольний обхідний. При цьому, в судовому засіданні встановлено, що ні позивачка ОСОБА_1, ні її померлий чоловік вказані відомості не підписували та не приймали участі при вказаних контрольних зніманнях показників лічильників.

Відповідно до п. 19 Правил користування електричною енергією для населення, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показів приладів обліку.

Зазначена вище норма Правил, свідчить про неправомірність здійснення нарахувань вартості спожитої електричної енергії за розрахунковим методом середньомісячного споживання, без врахування показників лічильників споживача. Наведене також підтверджується листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.03.2017 р. № 2147/20.1/9-17 (а.с. 113).

Таким чином, суд встановив, що дії відповідача з нарахування вартості послуг з електропостачання за договором від 26.10.2012 р. № НОМЕР_1, без врахування показів засобів обліку, є такими, що порушують, встановлене пунктом 19 Правил користування електричною енергією для населення, право позивача на проведення розрахунків за спожиту електроенергію на підставі показів засобу обліку, атому є неправомірними.

Вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними. Висновок суду, щодо неправомірності дій відповідача відповідає цим обставинам та вимогам Закону.

Доводи скарги з приводу надання неналежної оцінки доказам, в частині знімання показників лічильника працівниками відповідача та не відповідність цих показників, тим даним, які вказував споживач у квитанціях, колегія суддів не приймає з огляду на те, що під час розгляду справи була проведена експертиза лічильника споживача , якою було встановлено, що споживач правильно проводив облік використаної ним електричної енергії, та зазначав в квитанціях показники використаної електроенергії, а відповідно нарахована відповідачем заборгованість, яку той вимагав сплатити, за даними контрольних обходів, в яких містились виправлення, у споживача була відсутня.

Посилання представника відповідача, що позивач не з'явилась для звірки після рішення комісії, на правильність рішення не впливає, оскільки не бажання позивача врегулювати спір мирним шляхом не позбавляє останню, доводити неправомірність дій відповідача в судовому порядку.

Крім того, представник позивача пояснив, що він з'являвся до відповідача для врегулювання спору, проте на засідання комісії так і не був запрошений, а тому у позивача не було іншого виходу, як звертатись до суду.

Доводи скарги про те, що в період дії угоди з 13.12.2015 року до 04.02.2016 року споживання становить 2826 кВтна суму 1288, 65 грн., а не 1647 кВтна суму 751 грн. 03 коп., колегія суддів не приймає, з огляду на те, що як було встановлено судом і це не заперечувалось представником відповідача, в цей період нарахування проводились за укладеною сторонами угодою середнього споживання, в якій була зазначена цифра 1647 кВт, а не 2826 кВт. При цьому суд вірно врахував, що лічильник у цей період у споживача не працював, через ремонтні роботи,які проводив відповідач, а тому оплату споживач проводив, за укладеною між сторонами угодою.

Доводи скарги з приводу того, що розбіжності були встановлені за деякі місяці, а суд зобов'язав здійснити перерахунок за більший період, колегія суддів не приймає з огляду на те, що суд перевіряв, зазначений в резолютивній частині рішення період і відповідно з врахуванням встановлених обставин та наданих споживачем квитанцій про реально використану ним електричну енергію, що підтвердила експертиза лічильника, правомірно визначив вартість наданих послуг.

Інші доводи апеляційної скарги на правильність ухваленого рішення не впливають.

Суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно з'ясував обставин справи, надав належну оцінку поясненням сторін та доказам по справі.

Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: