Рішення № 6784336, 09.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" листопада 2009 р. Справа № 25/81-09-3405

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Білгород-Дністровський до відповідача: Приватне підприємство "Корал", м. Білгород-Дністровський

про стягнення 7718,65 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 04.07.2009р.; ОСОБА_3, довіреність б/н від 27.08.09 р.; ОСОБА_4, довіреність від 04.07.2009р.

від відповідача: Бєлих О.В., довіреність від 06.07.2009р., Волощук Т.В., довіреність б/н від 26.05.09 р.

В судовому засіданні 09.11.09 р. приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_4, довіреність від 04.07.2009р.

від відповідача: Бєлих О.В., довіреність від 06.07.2009р.

Суть спору: про стягнення з Приватного підприємства "Корал" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесених витрат в сумі 7718,65 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного підприємства "Корал" про стягнення понесених витрат на утримання майна відповідача в сумі 10269, 69 грн.

В процесі розгляду справи позивачем було подано клопотання про уточнення позовних вимог від 03.09.09 р. за вх.№22179, від 05.10.09 р. за вх.№25562, від 16.10.09 р. за вх.№26663 у звязку з чим зменшено суму позовних вимог та викладено її в остаточній вищенаведеній редакції.

Крім того, позивач подав до суду клопотання від 14.08.09 р. за вх.№20455 про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено та клопотання про залучення документів до матеріалів справи від 03.09.09 р. за вх.№22178 та від 16.09.09 р. за вх.№23731, які судом задоволені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач надав пояснення від 16.09.09 р. за вх.№23727 для доповнення обґрунтувань, викладених в позовній заяві та зазначив, що з моменту визнання за ним права власності на базу відпочинку „Корал”, а саме з 29.08.07р. утримував, здійснював розрахунки, приводив до ладу та здійснював охорону усього майна бази відпочинку „Корал” до того часу, коли відповідач зайняв частину території бази відпочинку „Корал” на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.04.07р. у справі №2-3379, згідно якого за ним було визнано право власності на частину цілісного майнового комплексу бази відпочинку „Корал”.

З урахуванням вищенаведеного, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 посилаючись на ч.3 ст.390 ЦК України просить суд стягнути з відповідача витрати, понесені на утримання майна відповідача, які складаються з витрат на охорону обєкту за період з 10.05.08 р. по 14.08.08 р., дератизацію будівель та споруд та дезінсекцію в приміщеннях бази відпочинку, за поліпшення майна бази відпочинку „Корал”, за водопостачання в літній період часу 2008 р. та на оплату електроенергії в літній період часу 2008 р., розраховані позивачем з врахуванням частин майна ПП „Корал” у всьому нерухомому майні бази відпочинку в розмірі 14,04%, яку позивач обрахував з огляду на те, що загальна площа будівель, право власності на які було визнано за ПП „Корал”, складає 224,85 кв.м., а загальна площа будівель, право власності на які було визнано за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, складає 1376,10 кв.м., що загалом складає площу будівель бази відпочинку в розмірі 1600,95 кв.м., тому помноживши площі будівель, що належать ПП „Корал”, на 100% і поділивши на 1600,95 кв.м. позивач і визначив частку майна ПП „Корал” у майні бази відпочинку як 14,04%.

Відповідач заявлені позивачем позовні вимоги не визнає, надав суду відзив на позов від 10.08.09 р. за вх.№ 19968 та відзиви на уточнену позовну заяву від 04.09.09 р. за вх.№22379 та від 26.10.09 р. за вх.№27476, згідно яких зазначає, що позивачу не належить право вимоги, оскільки на момент предявлення даного позову, право власності позивача на майновий комплекс бази відпочинку „Корал” документально не підтверджено. Крім того, посилання позивача на ст.390 ЦК України в обґрунтування заявлених позовних вимог є безпідставним, оскільки зазначена стаття регулює питання щодо розрахунків при витребуванні майна з чужого незаконного володіння.

Також, відповідач вказує на те, що позивачем не доведено проведення цільової оплати за послуги, отримані останнім на утримання майнового комплексу бази відпочинку „Корал”. Крім того, відповідач зазначає, що розрахунки позивача, наведені в клопотанні про уточнення позовних вимог від 05.10.09 р. не відповідають дійсності, оскільки, вирахувати витрати з будівель, які не є капітальними спорудами, неможливо.

Відповідач подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 10.08.09р. за вх.№20035 та від 09.09.09 р. за вх.№22853, які судом задоволені, про що свідчать відповідні відмітки на внутрішній обкладинці справи, а також відповідачем були подані клопотання про залучення до матеріалів справи документів від 10.08.09 р. за вх.№20062, від 02.09.09 р. за вх.№22116 та від 10.09.09 р. за вх.№23078, які судом також задоволені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.09 р. у справі № 25/81-09-3405 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору до 08.10.09 р.

Ухвалою Голови господарського суду Одеської області від 08.10.09 р. відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 08.11.09 р.

В судовому засіданні відповідно до ст.77 ГПК України оголошувались перерви з 02.09.09 р. по 04.09.09 р., з 16.09.09 р. по 02.10.09 р., з 02.10.09 р. по 05.10.09 р., з 05.10.09 р. по 28.10.09 р., з 28.10.09 р. по 09.11.09 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

Наявним в матеріалах справи рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.03.2009 р. у цивільній справі № 2-1172 за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства „Сніжана” про звернення стягнення на заставлене майно та за позовом третьої особи Приватного підприємства „Корал” до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики від 10.08.04 р., укладеного між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством „Сніжана”, було встановлено наступне.

27.09.02р. між Міжгосподарським будівельним обєднанням (МБО-1), яке в подальшому реорганізовано в КП ТОВ „Констран” та ПП „Корал” було укладено договір оренди, відповідно до умов якого ПП „Корал” прийняло у тимчасове володіння і користування комплекс деревяних будівель бази відпочинку „Корал” з підсобними будовами, в тому числі одну капітальну будову. Вказаний договір було укладено строком на 5 років, з наступним правом викупу орендованого майна.

16.07.2004 р. між ПП „Корал” та Затоківською селищною радою був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендарю ПП „Корал” терміном на 5 років була передана в оренду земельна ділянка площею 0, 5435 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Корал”, яка знаходиться за адресою: с.м.т. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, Сонячний курортний район. Вказаний договір був зареєстрований в Затоківській селищній раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі 21.07.04 р. був зроблений запис №354.

10.08.04 р. між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством „Сніжана” було укладено договір позики, відповідно умов якого ОСОБА_1 зобовязувався надати Селянському (фермерському) господарству „Сніжана” позику у розмірі 60000 грн.

30.08.07 р. між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством „Сніжана” для забезпечення виконання вищенаведеного договору позики, було укладено договір застави, згідно якого останнім передано у заставу цілісний майновий комплекс бази відпочинку „Корал”, розташований на земельній ділянці площею 6659 кв.м. у Сонячному районі с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Подалі, між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством „Сніжана” було укладено мирову угоду, затверджену ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області №2-5743 від 29.08.07 р., на підставі чого за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на будівлі та споруди бази відпочинку „Корал” (згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17435978 від 21.01.08 р.).

Вищезазначеним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.03.2009 р. у цивільній справі № 2-1172, яке набрало законної сили 27.03.09 р., було визнано недійсними договір позики від 10.08.04 р. та договір застави від 30.08.07 р., укладені між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством „Сніжана”.

Рішенням господарського суду Одеської області № 6/343 -07-8988 від 16.01.08 р. визнано за Приватним підприємством „Корал” право власності на самовільно збудовані: другий поверх спального корпусу, літ. „А”, розміром 7,27 х 6,15 м.; спального корпусу літ. „Б”, розміром 19,96 х 10,15 м.; вбиральню-душову літ. „В”, розміром 4,58 х 6,93 м., зазначені в Технічному паспорті на громадський будинок, що виготовлений 22.02.2007р. комунальним підприємством “Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” та розташовані на території бази відпочинку „Корал” у Сонячному районі, смт. Затока міста, Білгород Дністровський Одеської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.08р. рішення господарського суду Одеської області № 6/343 -07-8988 від 16.01.08 р. було скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області. В процесі нового розгляду ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.08р. позов Приватного підприємства „Корал” до Затоківської селищної ради Одеської області було залишено без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України.

Саме, на підставі рішення господарського суду Одеської області № 6/343 -07-8988 від 16.01.08 р. КП „Білгород-Дністровське БТІ” зареєструвало право власності Приватного підприємства „Корал” на вищенаведене нерухоме майно, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18062199 від 12.03.08 р.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.05.09 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.07.09 р., у справі за адміністративним позовом ПП „Корал” до КП „Білгород-Дністровське БТІ” про скасування реєстрації прав власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме на будівлі та споруди бази відпочинку „Корал” за адресою: с.м.т. Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, Сонячний курортний район, позов було задоволено, скасовано реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме на будівлі та споруди бази відпочинку „Корал”.

За твердженням відповідача, державна реєстрація права власності Приватного підприємства „Корал” на вищенаведене нерухоме майно, здійснена КП „Білгород-Дністровське БТІ” на підставі рішення господарського суду Одеської області № 6/343 -07-8988 від 16.01.08 р., до цього часу не скасована.

Подалі, рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.08 р. у справі № 30/220-08-4586 визнано за Приватним підприємством „Корал” право власності на другий поверх спального корпусу літ.”А”, розміром 7,27 х 6,15 м, спального корпусу літ.”Б”, розміром 19,96 х 10,15 м, вбиральню - душову літ.”В”, розміром 4,58 х 6,93 м, зазначені у технічному паспорті на громадський будинок від 22.02.2007р, виданому Білгород-Дністровським БТІ, які розташовані на території бази відпочинку „КОРАЛ”, вул.Лазурна,46 у Сонячному районі с.м.т. Затока, м.Білгород-Дністровський, Одеської області.

На момент вирішення даного спору справу № 30/220-08-4586 надіслано до Вищого господарського суду України у звязку з поданням Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 касаційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 23.12.08 р., однак доказів прийняття даної касаційної скарги до розгляду Вищим господарським судом України суду не надано, у звязку з чим рішення господарського суду є чинним.

Відповідно до ч.ч.2, 4, 5 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Звідси, на момент розгляду даної справи відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 23.12.08 р. у справі № 30/220-08-4586 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18062199 від 12.03.08 р., ПП „Корал” є власником другого поверху спального корпусу літ.”А”, розміром 7,27 х 6,15 м, спального корпусу літ.”Б”, розміром 19,96 х 10,15 м, вбиральні - душової літ.”В”, розміром 4,58 х 6,93 м, зазначених у технічному паспорті на громадський будинок від 22.02.2007р, виданому Білгород-Дністровським БТІ, які розташовані на території бази відпочинку „КОРАЛ”, вул.Лазурна,46 у Сонячному районі с.м.т. Затока, м.Білгород-Дністровський, Одеської області.

Позивач посилається на ч.3 ст. 390 ЦК України, як на правову підставу заявлених позовних вимог, відповідно до якої добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Отже, для правильного вирішення даного спору суду необхідно встановити чи дійсно відповідач на момент існування спірних відносин був власником майна, яке утримувалось позивачем та визначити момент набуття права власності Приватним підприємством „Корал” на вищезазначені будівлі та споруди бази відпочинку „Корал”.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частиною 1 ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.

Державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав (ч.2 ст.27 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”).

Таким чином, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 був добросовісним набувачем (володільцем) бази відпочинку „Корал” з 21.01.08 р. ( моменту державної реєстрації його права власності на будівлі та споруди бази відпочинку „Корал”) та до моменту скасування цієї реєстрації відповідно до постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.05.09 р., тобто до моменту скасування державної реєстрації цього права.

В свою чергу, 12.03.08 р. згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18062199 у Приватного підприємства „Корал” виникло право власності на другий поверх спального корпусу літ.”А”, розміром 7,27 х 6,15 м, спального корпусу літ.”Б”, розміром 19,96 х 10,15 м, вбиральню - душову літ.”В”, розміром 4,58 х 6,93 м, зазначені у технічному паспорті на громадський будинок від 22.02.2007р, виданому Білгород-Дністровським БТІ, які розташовані на території бази відпочинку „КОРАЛ”.

Суду не надано будь-яких доказів, які б підтверджували скасування державної реєстрації права власності Приватного підприємства „Корал” на вищезазначене нерухоме майно, тому за умови відсутності будь-яких доказів, які свідчать про протилежне, суд встановив, що в період травень серпень 2008 р., за який позивачем понесені витрати на утримання бази відпочинку „Корал” Приватне підприємство „Корал” був власником зазначеного нерухомого майна.

Отже, на думку суду, позивачем цілком правомірно предявлено свої вимоги саме до Приватного підприємства „Корал”, як власника частини майна, яке, за твердженням позивача, утримувалось за його власний рахунок.

Позивачем подані документи, зокрема, договір №54/А про надання охоронних послуг від 17.04.08 р. та квитанції до прибуткового касового ордеру №23 від 16.07.08 р. на суму 7000 грн., №25 від 08.08.08 р. на суму 20000 грн., а також договір №388 про надання платних послуг від 26.06.08 р., рахунок №364 від 26.06.08 р. на суму 2659,20 грн., квитанцію №137 від 26.06.08 р. на суму 2659,20 грн., які дійсно підтверджують понесені Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 витрати на охорону бази відпочинку „Корал” та здійснення дератизації та дезінсекції в приміщеннях бази відпочинку „Корал”.

Загальна сума вищенаведених витрат складає 29659,20 грн., отже з огляду на те, що загальна площа усіх будівель та споруд бази відпочинку „Корал” складає 1600,95 кв.м., а площа тієї частини будівлі бази відпочинку „Корал”, яка належить Приватному підприємству „Корал” складає 224,85 кв. м., що дорівнює 14,02% від загальної площі бази відпочинку „Корал”, а не 14,04%, як то зазначено позивачем (площа майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зазначена в клопотанні про уточнення позовних вимог від 05.10.2009р. вх. № 25562, складає 1378,1 кв.м., а не 1376,10 кв.м., як ним обраховано), відшкодуванню відповідачем підлягає відповідно 14,02% від понесених позивачем витрат на охорону майна бази відпочинку„Корал” (27000х14,02%), що дорівнює 3785,40 грн. та 14,02% від понесених позивачем витрат на здійснення дератизації та дезінсекції в приміщеннях бази відпочинку „Корал” (2685,79х14.02%), що дорівнює 376,54 грн., загалом 4161,94 грн.

Інші документи, подані позивачем в підтвердження понесених витрат на утримання бази відпочинку „Корал”, які складаються з витрат на водопостачання в літній період часу 2008 р. та на оплату електроенергії в літній період часу 2008 р., а також витрат на здійснення поліпшень майна бази відпочинку „Корал” не є належними доказами, на підставі яких суд може встановити дійсність понесених позивачем витрат на утримання бази відпочинку „Корал”, оскільки наявні в матеріалах справи квитанції до прибуткового ордеру підтверджують лише факт передачі грошових коштів. Зокрема, в квитанціях до прибуткового ордеру №56 від 17.07.08 р., №114 від 14.08.08 р., №127 від 19.08.08 р. зазначено про прийняття СПД ОСОБА_7 від бази відпочинку „Корал” грошових коштів як оплату за воду, що не підтверджує сплату зазначених в квитанціях грошових коштів саме ОСОБА_1

Подані позивачем до суду рахунок №682/п на передоплату за електроенергію від 10.06.08 р. та рахунок-фактура №682/1 за спожиту електроенергію від 28.05.08 р., по-перше, не є платіжними документами, по-друге, виставлені не ОСОБА_1, а ПП „Корал”.

Надані позивачем товарні чеки б/н від 14.05.08 р. та №37 від 16.05.08 р. на загальну суму 17434 грн., є доказом придбання певного товару, однак не вказують на те, ким цей товар придбано та на які потреби.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги в сумі 4161,94 грн., яка є обґрунтованою та документально доведеною, в решті частині заявлених позовних вимог відмовляє в задоволенні, у звязку із їх недоведеністю фактичними даними, як то передбачено ст.ст. 32, 33 ГПК України.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Позиція відповідача щодо обґрунтування позивачем позовних вимог з посиланням на п.3 ст. 390 Цивільного кодексу України, яким регулюються відносини, що випливають із витребування майна із чужого незаконного володіння, до уваги суду не приймається, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, обєкти бази відпочинку, що згідно рішення господарського суд по справі № 30/220-08-4586 від 23.12.2008р. та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18062199 від 12.03.2008р., на даний час, належать ПП „Корал”, знаходились у спорі з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, який набув дане майно у власність згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.08.2007р. по справі №2-5743, тому і здійснював відповідні витрати для забезпечення нормального стану та зберігання майна, у звязку з чим, суд, вбачає правомірність застосування до цих правовідносин положення глави 29 Цивільного кодексу України, зокрема п. 3 ст. 390 Цивільного кодексу України, якою регулюється захист права власності, в тому числі правовідносини по витребуванню майна із чужого незаконного володіння. Подані же відповідачем документи, а саме лист начальника Затокського ПВМ Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області майора міліції І.В.Мазура від 10.12.2007р. № 51/34048, постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 21.04.2008р., заява Волощук Т.В., адресована начальнику Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області від 14.04.2009р., постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.05.2009р. і свідчать про вжиття відповідачем дій по витребуванню майна у його утримувача, тобто Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що також підтверджує правомірність зробленого судом вище висновку про застосування при розгляді даного спору положень п. 3 ст. 390 Цивільного кодексу України.

З огляду на проаналізовані матеріали справи та чинне законодавство, яким регулюються дані правовідносини, суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги в сумі 4161,94 грн., в решті частині заявлених позовних вимог відмовляє в їх задоволенні, з підстав недоведеності.

Згідно ст. 49 ГПК України позивачу пропорційно відшкодовуються за рахунок відповідача витрати повязані зі сплатою державного мита в сумі 41,61 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 167,27 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Корал” (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Південна, 12, корпус Б, кв.46, код ЄДРПОУ 32132449 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (67700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 4161 (чотири тисячі сто шістдесят одна) грн. 94 коп. витрат на утримання бази відпочинку „Корал”, 41 (сорок одна) грн. 61 коп. державного мита та 167 (сто шістдесят сім) грн. 27 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Відмовити в решті частині заявлених позивачем позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя