Ухвала суду № 67842613, 20.07.2017, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/178/17

Номер провадження 2-з/559/14/2017

У Х В А Л А

20 липня 2017 року Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ходак С.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Дубенської міської ради, ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, визнання нечинним та скасування договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить суд в порядку забезпечення позову вжити заходів, а сааме заборонити будь-яким особам здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці площею 1.4561 га (кадастровий номер 5610300000:02:001:3213) несільсько- господарського призначення (землі житлової та громадської забудови) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: вул. Михайла Грушевського, 119 В, м . Дубно, Рівненська область; заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 1,4561 га (кадастровий номер 5610300000:02:001:3213), розташованої за адресою: вул. Михайла Грушевського, 119, В, м. Дубно, Рівненська область та об'єктів нерухомості, розташованих на ній;

Вимоги мотивовані тим, що у провадженні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області знаходиться цивільна справа № 559/178/17 за позовом ОСОБА_1 до Дубенської міської ради. ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, змін до нього, визнання нечинним та скасування договору оренди та суборенди земельної ділянки.

Відповідно до ч. З ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь- якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з положень ст. ст. 151-153 ЦПК України на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до суду з того самого питання. Тобто, якщо у задоволенні заяви про забезпечення позову раніше вже було відмовлено судом, то заяву про забезпечення позову може бути подано вдруге, якщо у ній належним чином обґрунтовано необхідність вжиття відповідних заходів.

14 березня 2017 року в задоволенні заяви про забезпечення позову по даній позовній заяві було відмовлено з підстав відсутності будь-яких доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, або таких, які б свідчили про на намір розпорядитися спірною земельною ділянкою чи проводити на ній підготовчі роботи. На сьогоднішній день, на думку ОСОБА_1, такі докази є в його розпорядженні, крім того, як вважає ОСОБА_1 допомога адвоката, допомогла йому побачити та з'ясувати нові обставині: в справі. Орендар, та як наслідок суборендар, продовжують використовувати отриману, як вважає ОСОБА_1 незаконним шляхом, земельну ділянку в своїх інтересах. В зв'язку з цим, він повторно звернувся суду для вжиття заходів забезпечення позову та просить врахувати наступне.

Згідно з протоколом земельного аукціону № 470-3 від 14.03.2012 право оренди земельної ділянки для комерційного використання площею 1,4561 га, терміном на 5 років, що знаходиться по вул. Грушевського в м. Дубно Рівненської області отримав ОСОБА_2.

За вимогами п. 2.3.2 Тимчасового порядку продажу земельних ділянок або права оренди них із земель державної та комунальної власності на конкурентних території Рівненської області, затвердженого рішенням Рівненської обласної ради 23.01.2009 № 1094. договір купівлі-продажу земельної ділянки або права оренди укладається на протязі п'яти робочих днів з дня проведення земельних торгів. Якщо, протягом 30 календарних днів переможець торгів не з'явився до Організаторі для укладення договору купівлі-продажу, з продавця знімаються зобов'язання продажу земельної ділянки за результатами торгів і торги визнаються такими, що не відбулися.

Абз.1, 2 ч.5 ст. 138 Земельного кодексу України передбачає, що результати торгів анулюються організатором земельних торгів у разі відмови переможця від укладення договору купівлі-продажу або договору оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки, а також у разі несплати переможцем в установлений строк належної суми за придбаний лот. Рішення про анулювання торгів приймається організатором земельних торгів у п'ятиденний строк після виникнення підстави для анулювання. Ця норма вступила в законну силу 07.05.2012 в редакції Закону № 5077-VІ, тобто рівно через 10 днів після відмови ОСОБА_3 підписати договір оренди.

Більше того, Дубенська міська рада, зрозумівши свою помилку, зробила спробу її виправити, проте марно. Про це свідчить проект рішення, який був підготовлений на сесію Дубенської міської ради від 24 липня 2015 року. Звичайно, коли з'явився такий потенційний суборендар, як Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», відповідне рішення було приймати вже не доречно, тому і «закрились очі» на усі попередні і послідуючі грубі порушення закону.

В даному випадку договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки було укладено між ОСОБА_2 та Дубенською міською радою не протягом 5-ти робочих днів, а лише 06.06.2012 року, тобто майже через три місяці з дня проведення земельних торгів. За таких умов торги мали б бути визнані такими, що не відбулися, однак договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки всупереч встановленій процедурі таки було укладено.

Цікаво, що навіть сам договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки є внутрішньо суперечливим, оскільки згідно з п. 1.2 Договору предметом продажу було право Покупця на укладення з Продавцем договору оренди земельної ділянки по вул. Грушевського, а в п. 2.1 Сторони чомусь підтверджують факт здійснення повного розрахунку за продане право оренди земельної ділянки вже по вул. Пушкіна. За такого формулювання договору не зрозуміло за що конкретно розрахувався покупець і чи дійсно він придбав право оренди земельної ділянки саме по вул. Грушевського?

Оскільки, договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки є підставою для укладення договору оренди земельної ділянки, то порушення, допущені при укладенні договору купівлі-продажу права оренди автоматично спричиняють і недійсність укладеного пізніше і на його підставі договору оренди земельної ділянки.

Крім того, згідно з п. 1.8 даного Договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки від 06.06.2012 його сторони зобов'язані були у 45-денний термін укласти договір

оренди земельної ділянки. Однак, всупереч законодавству ОСОБА_2 відмовився укласти договір оренди землі та підписати акт приймання-передачі земельної ділянки, що був підготовлений міською радою 25.06.2012 року, а відтак даний договір оренди не було укладено і зареєстровано у встановленому законом порядку, що в підсумку призвело до недійсності результатів земельних торгів.

Договір оренди відповідної земельної ділянки сторони уклали не протягом 45 днів, а лише 06.05.2015 року, а потім чомусь ще й 22.02.2016 року, тобто аж через три роки після купівлі права оренди і майже через три з половиною роки після проведення земельного аукціону.

За цей час зволікання в укладенні договору ОСОБА_2 не сплачував орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою, а територіальна громада м. Дубно, від імені якої діє Дубенська міська рада, не отримувала відповідних коштів (орендної плати), які мала право і могла б отримати. Разом з тим, весь цей час земельну ділянку не надавали нікому іншому (не виставляли на земельні торги), тобто ділянка простоювала і не приносила запланованих прибутків територіальній громаді.

Оскільки, пунктом 1.8 Договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки від 06.06.2012 року сторонам відводився конкретний термін на укладення договору оренди земельної ділянки (45 днів), то в силу вимог п. 6.2.2 Договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, відмова Покупця від підписання договору оренди та прийняття земельної ділянки протягом вищезгаданого строку має наслідком розірвання даного Договору.

Таким чином, на момент укладення договорів оренди земельної ділянки від 06.05.2015 та від 22.02.2016 правової підстави для цього вже не існувало, оскільки договір купівлі-продажу права оренди на той час вважався розірваним.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 138 Земельного кодексу України результати торгів анулюються організатором земельних торгів у разі відмови переможця від укладення договору оренди земельної ділянки. Рішення про анулювання торгів приймається організатором земельних торгів у п'ятиденний строк після виникнення підстави для анулювання. Отже, договори оренди земельної ділянки від 06.05.2015 року і від 22.02.2016 року фактично були укладені в той час, коли по-перше, договір купівлі-продажу права оренди вже припинив свою дію (тобто зникла безпосередня підстава для укладення договору оренди), а по-друге, в момент укладення договорів оренди землі результати торгів вже давно мали б бути анульованими міською радою (тобто вважалася відсутньою основна правова підстава для укладення договору оренди).

ОСОБА_1 вказує, що станом на день укладення договорів оренди земельної ділянки від 06.05.2015 та від 22.02.2016 норма ч. 24 ст. 137 Земельного кодексу України (в редакції від 05.04.2015) дозволяли укладати договір оренди земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів лише безпосередньо в день проведення торгів. Однак, і 06.05.2015 року, і 22.02.2016 року торгів щодо цієї земельної ділянки не проводили, а відтак, укладення згаданих договорів, в такому випадку, законодавством не допускалося.

Згідно з п. 8.2 Договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки від 06.06.2012 цей Договір діє до моменту укладення договору оренди земельної ділянки між Покупцем та Продавцем. Хронологічно перший Договір оренди згаданої земельної ділянки було укладено 06.05.2015 року. Як вбачається із п. 2 та п. 18 Договору оренди землі від 06.05.2015 предметом даного договору є саме та земельна ділянка, відносно якої було початково укладено Договір купівлі-продажу права оренди. Отже, договір купівлі- продажу права оренди земельної ділянки від 06.06.2012 припинив свою дію ще 06.05.2015, а значить явно не міг бути підставою для укладення другого договору оренди земельної ділянки від 22.02.2016.

Проте факт припинення дії договору купівлі-продажу права оренди не зупинив відповідачів по справі і 16.02.2016 року вони внесли зміни до договору купівлі-продажу права оренди від 06.06.2012, який вже давно припинив свою дію. В результаті внесення змін до недіючого на той час договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки відбулася зміна кадастрового номера земельної ділянки: замість кадастрового номера «5610300000:02:001:3509» (який значився в договорі оренди земельної ділянки від 06.05.2015) земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер «5610300000:02:001:3213», який відображений в п. 4 договору оренди землі від 22.02.2016 року (хронологічно другого), що діє станом на даний час. Оскільки, кадастровий номер земельної ділянки згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, то на даний час договір оренди землі від 22.02.2016. істотна умова якого, що покликана індивідуалізувати конкретну земельну ділянку, як предмет договору, встановлена в порушення визначеної законом процедури.

Не зрозумілим також залишається з яких правових підстав існують декілька договорів оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, зокрема: від 6 травня 2015 року та від 22 лютого 2016 року, кожен з яких посилається на один і той самий договір купівлі- продажу права оренди земельної ділянки від 06.06.2012 року, і при цьому, жоден із згаданих договорів оренди не містить положень про анулювання іншого договору.

Однак, на цьому порушення закону Дубенською міською радою та ОСОБА_2 не закінчилися, а стали лише підготовкою до основної махінації.

При підготовці проекту Договору оренди землі від 25.06.2012 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки у м. Дубно (згідно з витягом, що додається, а також згідно з п. 5 Договору) становила 6 563 516 гри, так як земельна ділянка призначена для комерційного використання. Відповідно, орендна плата згідно з п. 9 договору про оренду землі від 25.06.2012 року становила 191 435 гри 88 коп.

При укладенні Договору оренди землі від 06.05.2015 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки у м. Дубно (згідно з витягом, що додається, а також згідно з п. 5 Договору) становила 8 197 697 грн., так як земельна ділянка призначена для комерційного використання. Відповідно, орендна плата згідно з п. 9 договору про оренду землі від 22.02.2016 року становила 286 919 грн. 39 коп.

При укладенні Договору оренди землі від 22.02.2016 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки у м. Дубно згідно з п. 5 Договору становила 11 747 232 грн., так як земельна ділянка призначена для комерційного використання. Відповідно, орендна плата згідно з п. 9 договору про оренду землі від 22.02.2016 року становила 411 153 грн. 12 коп.

Однак, за жодним з договорів орендар не виконував обов'язки із перерахування орендної плати у розмірі 1/12 частини орендної плати не пізніше 30 числа кожного місяця, та не сплачував пеню за прострочення платежів, що було окремою підставою для розірвання таких договорів.

Однак, вже 1 листопада 2016 року (через 8 місяців після укладення) договір оренди землі від 22.02.2016 зазнає змін в частині пункту 5 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки зменшується до 2 349 417 грн.) та в частині пункту 9 (орендна плата зменшується до суми 82 229 грн. 60 коп, тобто стає в п'ять разів меншою порівняно із умовами договору, що діяли 8 місяців до цього). По яких причинах це відбувається не зрозуміло, чи-то завдяки зміні призначення земельної ділянки із «комерційного використання» на «будівництво та обслуговування будівель торгівлі»(як відбулась остання також не зрозуміло), чи-то з інших, відомих лише відповідачам причинам.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оцінку землі» підставою для проведення оцінки земель(бонітування грунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

П. 1 ч.2 ст. 18 Закону України «Про оцінку землі» говорить, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не раніше ніж один раз на 5-7 років.

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляється як витяг з технічної документації нормативно грошової оцінки земель(ч. 1,2 ст. 20 Закону України «Про оцінку землі).

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Такі рішення рад набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України( ч.1,4 ст. 23 Закону України «Про оцінку землі).

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін(плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом( п.271.2 ст. 271 Податкового кодексу України).

Ці норми закону діяли на момент проведення земельного аукціону та укладення договору оренди і продовжують діяти до сьогодні. В зв'язку з цим виникає запитання, чому так часто змінювалась нормативно грошова оцінка земельної ділянки 5610300000:02:001:3213, на підставі чого(де обґрунтовані рішення Дубенської міської ради з цього приводу?) тощо. Про грубе порушення описаної вище законної процедури встановлення нормативно грошової оцінки земельної ділянки свідчить і той факт, що в кожному з договорів оренди земельної ділянки від 25.06.2012(що не був підписаний ОСОБА_2Й.), від 06.05.2015 та від 22.02.2016, ОСОБА_3 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки датовані різними датами, по мірі її, не зрозуміло з яких причин та підстав, зменшення у безліч разів, логічно припустити, навіть стверджувати, що технічна документація на вказану земельну ділянку змінювалась, відповідно мала затверджуватись, проте розрахунок розміру орендної плати на земельні ділянки державної або комунальної власності залишався той самий, грошова оцінка відповідно до якого проведена станом на 26.04.212. Тим більше, якщо такі зміни мали місце, вони мали вноситись і договору оренди, шляхом складання додаткової угоди до нього, адже це зміна істотних умов договору. Проте і цього зроблено не було.

На думу ОСОБА_1 відповідачі у справі грубо проігнорували умови земельного аукціону і укладеного за його результатами Договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки від 06.06.2012 року. Так, згідно з протоколом земельного аукціону № 470-3 від 14.03.3012 року об'єктом торгів є право оренди земельної ділянки для комерційного використання. Відповідно до п. 1.2 Договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки від 06.06.2012 року цільове призначення її - для комерційного використання.

Отже, фактично покупець (орендар) обдурив територіальну громаду, адже тихцем змінив призначення земельної ділянки, зменшивши для себе орендну плату в п'ять разів, тобто, вигравши торги, дав територіальній громаді не те, на що вона розраховувала, виставляючи цю землю на аукціон.

Крім того, не виключено, що якби цільове призначення було на момент аукціону саме таким, яким його зробили пізніше, то результати торгів могли б бути зовсім іншими. В такому випадку учасники аукціону, знаючи, що нормативно-грошова оцінка землі, а відповідно і подальша орендна плата будуть значно нижчими, могли б торгуватися за цю землю більш активно і це кардинально могло б вплинути на результати торгів, визначивши зовсім іншого переможця.

Внаслідок неодноразових і грубих порушень земельного законодавства переможець спочатку тривалий період часу взагалі не укладав договору оренди земельної ділянки, а територіальна громада внаслідок бездіяльності Дубенської міської ради була позбавлена можливості отримувати кошти у вигляді орендної плати і витрачати такі кошти на потреби та розвиток громади. А після спливу певного проміжку часу призначення земельної ділянки було змінено, що суттєво вплинуло на нормативно-грошову оцінку земельної ділянки - і відповідно на розмір орендної плати, в п'ять разів зменшивши очікувані надходження до місцевого бюджету.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину. Згідно з ч. З ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом-, такий правочин може бути визнаний судом недійсним, (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким., що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.. Згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.. За приписом ч. З ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

На думку ОСОБА_4, в силу допущених порушень законодавства, договори оренди земельної ділянки від 06.05.2015 року та від 22.02.2016 року не можуть залишатися чинними та підлягають скасуванню.

На даний час вищезгадана земельна ділянка, без дозволу Дубенської міської ради(рішення), як передбачено чинним законодавством України(ст. 8 Закону України «Про оренду землі» ), самим Положенням про оренду земельних ділянок у м. Дубно та порядку встановлення розмірів орендної плати на земельні ділянки, затвердженого згідно рішення Лубенської міської ради №3524 від 21.11.2014, та оскаржуваним договором оренди(п. 29 Договору), передана в суборенду для будівництва га обслуговування будівель торгівлі в м. Дубно, згідно договору суборенди від 28.12.2016 року, Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К». Суборендар планує звести на цій ділянці будівельний комплекс.

02.03.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» отримало Декларацію РВ№0301706101066 про початок виконання підготовчих робіт з будівництва торгівельного комплексу на вул. Грушевського, 119В, в м. Дубно Рівненської області на вказаній земельній ділянці з кадастровим номером 5610300000:02:001:3213. Крім того, в квітні 2017 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано вже дозвіл на будівельні роботи з будівництва торгівельного комплексу на вул. Грушевського, 119В, в м. Дубно Рівненської області. 22-23 липня планується урочисте відкриття даного торгівельного комплексу, про свідчать непоодиничні бігборди у нашому місті.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 оспорює в судовому порядку законність надання вищезгаданої земельної ділянки в оренду, і як наслідок в суборенду, то у випадку задоволення його позовних вимог всі подальші будівельні роботи, а також проведення будь-яких реєстраційних дій по вказаній земельній ділянці та об'єкту, що знаходиться на ній, слід також буде вважати незаконними. Усі ці дії, створять йому, як позивачу, депутату Дубенської міської ради та, відповідно, представнику територіальної громади м. Дубно, та самій територіальній громаді м. Дубно, додаткові перешкоди для поновлення порушених прав, адже у випадку скасування договору оренди і повернення земельної ділянки територіальній громаді виконання судового рішення у даній справі може стати неможливим чи утрудненим, а також втратить будь-який сенс, так як ділянка виявиться вже забудованою (зайнятою певним об'єктом нерухомості) і для її звільнення та повернення до попереднього стану, як один з варіантів, необхідно буде вжиття додаткових заходів, затрати коштів, часу та зусиль. В іншому випадку, територіальна громада зазнає чималих збитків, адже в бюджет територіальної громади м. Дубно вже не дійшло близько 1000000 гривень за рахунок орендної плати, яка мала стягуватись за оренду даної земельної ділянки, а якщо буде проведено державну реєстрацію об'єкту нерухомого майна, який зводиться на ній, то орган місцевого самоврядування в особі Дубенської міської ради має повне право, та навіть обов'язок, передати її у власність власнику об'єкту нерухомості, розташованого на ній, без відшкодування завданої громаді шкоди.

Як вказує ОСОБА_5 мета його позову зводиться до того, щоб унеможливити дії будь-яких осіб на незаконно отриманій земельній ділянці, однак на даний час існує реальний ризик того, що ще до ухвалення судового рішення недобросовісні орендар чи суборендар можуть встигнути реалізувати свої кінцеві наміри (щодо незаконного будівництва на незаконно отриманій землі та реєстрації відповідних прав власності на вказаний вище об'єкт) і тоді доведеться окремо усувати ще й ці наслідки їхнього «господарювання».

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку..

Як передбачено ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень п.4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Викладені позивачем доводи у заяві про забезпечення позову, щодо порушення законодавства Дубенською міською радою під час укладання оскаржуваних договорів, не можуть оцінюватися судом при розгляді заяви, оскільки є предметом розгляду справи по суті, так як в розумінні вимог чинного процесуального законодавства України не є можливим вирішення заявлених позовних вимог по суті під час вирішення питання про забезпечення позову, а отже, будь-які висновки суду будуть розцінюватися, як викладення сформованої позиції суду ще до винесення рішення.

У своїй заяві ОСОБА_1 сторін по справі, а саме Дубенську міську раду та ОСОБА_2 зазначає як осіб, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову, однак не вказує, які саме заходи забезпечення позову суд має вжити до них.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 передбачено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

В прохальній частині заяви, позивач просить заборонити будь-яким особам здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці площею 1.4561 га (кадастровий номер 5610300000:02:001:3213) несільськогосподарського призначення (землі житлової та громадської забудови) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована за адресою: вул. Михайла Грушевського, 119 В, м . Дубно, Рівненська область; заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 1,4561 га (кадастровий номер 5610300000:02:001:3213), розташованої за адресою: вул. Михайла Грушевського, 119, В, м. Дубно, Рівненська область та об'єктів нерухомості, розташованих на ній.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Виходячи зі змісту заявленого клопотання та наведених підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки застосування заходів забезпечення позову, у спосіб визначений позивачем у поданій до суду заяві , шляхом заборони не визначеному колу осіб здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки, договір купівлі-продажу права оренди та договори оренди та суборенди якої без наслідків ст. 216 ЦК України оскаржуються в межах розгляду даної справи, суперечать нормам цивільного процесуального законодавства, та може розцінюватись як втручання суду в діяльність інших осіб, які не є стороною цивільного процесу, вжиття таких заходів забезпечення позову не кореспондується з заявленими позивачем позовними вимогами, які стосуються оскарження договору купівлі-продажу права оренди та договорів оренди та суборенди земельної ділянки.

В той же час, суд рахує за доцільне звернути увагу на доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, де він вказує, що мета його позову зводиться до того, щоб унеможливити дії будь-яких осіб на земельній ділянці, та значити, що забезпечення позову слугує підставою гарантії реалізації рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, та не може замінювати безпосередньо рішення суду.

За таких обставин, у суду немає підстав для забезпечення позову, тому в задоволені клопотання позивача необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151, 152, 153, 209-210 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Дубенської міської ради, ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, визнання нечинним та скасування договору оренди земельної ділянки відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд протягом п'яти днів.

Суддя: