Рішення № 67841769, 14.07.2017, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/1115/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.07.2017

Корецький районний суд Рівненської області

в особі:

головуючого судді Кулика Є.В.

при секретарі Федичканич В.Ю.

за участю:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Корець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу ДВС Корецького районного управління юстиції, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача: Корецька міська рада Рівненської області про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на будівлю овочевого складу за адресою: АДРЕСА_1. В обгрунтування своїх вимог вказує, що 30 серпня 2013 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого відповідач продав ОСОБА_1 будівлю овочевого складу вартістю 17 500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) гривень. Відповідно до акту прийому-передачі майна від 30 серпня 2013 року будівля овочевого склдау була передача ОСОБА_1 Сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов, проте ОСОБА_2 ухилився від нотаріального посвідчення договору, що не дає можливості позивачу зареєструвати право власності на придбану будівлю. Право власності на будівлю овочевого складу також не визнається відділом ДВС Корецького районного управління юстиції, оскільки постановою від 19 вересня 2016 року державний виконавець Кащук В.В. зобов'язав ОСОБА_2, який не є власником будівлі овочевого складу демонтувати фундамент на вказаній території, чи порушив право власності ОСОБА_1 на вказану будівлю.

Просить суд захистити його порушені права та визнати за ним право власності на придбану ним будівлю.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав та просив суд задоволити його вимогу про визнання права власності повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав позовні вимоги, вказавши, що дійсно, 30 серпня 2013 року з позивачем уклали договір купівлі-продажу будівлі овочевого складу. Позивач вніс йому оплату за придбане майно, а він свою чергу передав дане приміщення у розпорядження позивача. Просив задоволити позов.

Представник відділу ДВС Корецького районного управління юстиції в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи без його участі. До суду подали заперечення, в яких просили відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 посилаючись на те, що набуття позивачем власності на будівлю овочевого складу документально не підтверджено. Крім того, ОСОБА_2 ніколи не був власником вказаної земельної ділянки, а отже і укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка йому не належить, не міг.

Представник третьої особи Корецької міської ради Рівненської області в судове засідання не з'явилася, проте подала до суду заперечення, в яких вказала, що позоні вимоги ОСОБА_1 є незаконними, безпідставними та необгрунтованими. Вказала, що ОСОБА_2 ніколи не був власником овочевого складу за адресою: Рівненська область, АДРЕСА_1, тому право власності від нього не могло перейти до будь-якої іншої особи, в тому числі і до позивача ОСОБА_1 Додатково вказала, що договір купівлі-продажу від 30 серпня 2013 року не було нотаріально посвідчено і не було здійснено державної реєстрації, оскільки даний договір не було укладено, то він не створює права та обов'язки для сторін. Просила суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до інформаційної довідки Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області від 05 квітня 2017 року за № 9-17-0.2-3074/2-17, станом на 28 листопада 2016 року власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 є ОСОБА_3, на підставі зареєстрованого права на нерухоме майно від 01.08.2013 року.

30 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

Згідно акту прийому-передачі будівлі овочевого складу від 30 серпня 2013 року ОСОБА_2 (продавець) передав ОСОБА_1 (покупець) будівлю овочевого складу вартістю 17 500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) грн.

Відповідно до рішення Корецького районного суду Рівненської області від 31 березня 2015 року, яке ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 19 травня 2015 року залишено без змін, проведена ОСОБА_2 реконструкція фундаменту овочевого складу в АДРЕСА_2 яку виявлено 29 липня 2017 року, є самочинним будівництвом. Оскільки, договір купівлі-продажу було вчинено 30 серпня 2013 року, тобто після здійснення самочинного будівництва, то відповідно і права власності ОСОБА_2 на нього не набуто.

Відповідно до положень ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Жодних належних доказів щодо реєстрації будівлі овочевого складу за ОСОБА_2 не надано, отже суд не приймає до уваги пояснення відповідача про те, що ним придбано будівлю овочевого складу, та те, що земельна ділянка перейшла в його власність.

Крім того, посилання відповідача на визнання позову сторонами не є безумовною підставою для визнання позову судом.

В статті 328 ЦК України зазначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, згідно із ч.1 ст.639 ЦК України.

Стаття 657 ЦК України встановлює, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Нікчемний правочин або перавочин, який визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, згідно ч.1 ст.236 ЦК України.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України.

Згідно із ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Пленум Верховного Суду України в п.13 постанови №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року розяснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно врахувати, що норма ч.2 ст.220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст.210, 640 цього ж Кодексу пов'язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна має вчинятися у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, що не було дотримано сторонами, суд вважає, що спірний договір не може бути визнаний дійсним на підставі ч.2 ст.220 ЦК України. У зв'язку із чим, немає підстав для визнання права власності на спірне майно, відчужене за цим договором.

Керуючись, ст.ст.10, 60, 61, 79, 80, 212-215 ЦПК України,

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 у задоволені позову до відділу ДВС Корецького районного управління юстиції, ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача: Корецька міська рада Рівненської області, про визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Корецький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повне рішення суду виготовлене та підписане 21 липня 2017 року.

Суддя Є.В. Кулик