Ухвала суду № 67840013, 12.07.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8387/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про визнання правочину недійсним, третя особа: Філія комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, м. Київ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання правочину недійсним.

Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона (позовна заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.

Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.

Так згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Стаття 79 ЦПК України визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На даний час таким законом, який визначає розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати при зверненні з позовом до суду в порядку цивільного судочинства є Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Проаналізувавши зміст поданої позивачкою до суду позовної заяви та врахувавши її предмет, приходжу до висновку, що вона носить немайновий характер і в ній об'єднано сімнадцять позовних вимог.

Частина друга статті четвертої ЗУ «Про судовий збір» визначає, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік», з 01.01.2017 року в Україні встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1 600, 00 грн.

За приписами статті шостої ЗУ «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З врахуванням приписів вказаних статей спеціального закону, а також зважаючи на те, що позивачкою в своєму позові об'єднано сімнадцять вимог немайнового характеру, розмір судового збору, який підлягає сплаті за його пред'явлення до суду складає 10 880, 00 грн. (640, 00 грн.* 17).

Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм чинного законодавства України, позивачкою надано до суду документ, що підтверджує сплату судового збору лише за одну вимогу немайнового характеру, документів же, що підтверджують сплату нею судового збору за інші шістнадцять вимог немайнового характеру, в розмірі визначеному ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», до суду не надано, а тому останній необхідно здійснити його доплату в сумі 10 240, 00 грн. на наступні реквізити: р/р 31213206700008, МФО 820019, код 37975298 ГУ ДКСУ у м. Києві.

З врахуванням вищевикладеного, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.

Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, ст.ст. 3, 4, 6 ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 3, 11, 79, 80, 118, 119, 120, 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про визнання правочину недійсним, третя особа: Філія комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, м. Київ - залишити без руху.

Надати позивачці строк в 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.

Роз'яснити позивачці, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали позовної заяви будуть вважатись неподаними і повернуті їй.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ. С. Декаленко