Постанова № 67836253, 12.07.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6305/17

Категорія 87

2-а/295/569/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2017 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді - Перекупка І.Г.

при секретарі - Сидорець К.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача Шайденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Богунський районний суд м. Житомира справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови неправомірною, підтвердження стажу та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №3751/03 від 15.03.2017 року в призначенні йому пенсії по інвалідності, зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби за період з грудня 2012 року по день винесення постанови, починаючи з 16.09.2015 року відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", просить зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, нарахувати та виплачувати йому пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати встановлення групи інвалідності - 16.09.2015 року.

В обґрунтування вказав, що з 13.05.2009 року проходить військову службу у Збройних Силах України та перебуває на військовій службі по даний час. З 23.04.2014 року по 28.08.2014 року брав участь у антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях в складі військової частини В 1740. Під час виконання обов'язків військової служби в зоні проведення антитерористичної операції 19.06.2014 року отримав поранення.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 16.09.2015 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з пораненням, що підтверджується змістом довідки МСЕК серії 12 ААА № 218543.

20.02.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності.

Листом Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України №3751/03 від 15.03.2017 року йому повідомлено про відмову в призначенні даного виду пенсії у зв'язку з відсутністю страхового стажу роботи. Вказано, що період служби у військовій частині А 0281 Міністерства Оборони України з 01.12.2012 року по даний час не врахований у страховий стаж по тій причині, що у базі даних системи персоніфікованого обліку щодо нього відсутні індивідуальні відомості про сплату єдиного соціального внеску, а тому підстави для призначення пенсії по інвалідності відсутні.

В судовому засіданні позивач підтримав позов, просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Представник відповідача Шайденко О.В. заперечувала проти задоволення позову. Вказала, що відмова в призначенні пенсії по інвалідності є правомірною, оскільки в базі даних системи персоніфікованого обліку щодо нього відсутні індивідуальні відомості про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а відтак в позивача відсутній страховий стаж для призначення даного виду пенсії. Письмові заперечення приєднані до матеріалів справи (а.с. 33-34).

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши зібрані у справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 13.05.2009 року був призваний на військову службу у Збройні Сили України та перебуває на військовій службі по даний час, що підтверджується копією послужного списку (а.с.7) та копією військового квитка НОМЕР_1 ( а.с. 8-12).

З 23.04.2014 року по 28.08.2014 року ОСОБА_1 приймав участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях в складі військової частини В 1740 (а.с. 14).

Під час виконання обов'язків військової служби в зоні проведення антитерористичної операції 19.06.2014 року позивач отримав поранення.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 16.09.2015 року ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 16.09.2015 року у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини (а.с. 13).

20.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності.

Листом №3751/03 від 15.03.2017 р. Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що йому відмовлено в призначенні пенсії, оскільки в нього відсутній страховий стаж, необхідний для призначення даного виду пенсії (а.с. 6).

Згідно статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавцем визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також врегульовано порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1. ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавцем реалізовано Конституційне право громадян на соціальний захист - право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Цією ж статею визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

Зі змісту п. 2 ч. 1 ст.9, ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що пенсія по інвалідності в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання, призначається за рахунок коштів Пенсійного фонду, незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до п. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсію - для інвалідів ІІ та ІІІ груп від 24 років до досягнення особою 26 років включно страховий стаж становить 2 роки.

Статтею 11 частиною 1 пунктом 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Платниками єдиного внеску відповідно до абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці 7 пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

З огляду на викладене вище, позивач відповідно до вимог закону є особою, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, з грошового забезпечення якого платником єдиного внеску - військовою частиною, в який він проходив військову службу, повинен був утримуватись єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається зі змісту довідки №302 тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини В 1740 (А 0281) ОСОБА_4 від 15.06.2017 року позивач проходив військову службу у військовій частині польова пошта В 1740 (А0281) та отримував грошове забезпечення з 13.12.2012 року по 08.09.2015 рік, військовою частиною з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період проходження військової служби з 13.12.2012 року по 08.09.2015 рік (а.с. 27).

Командиром військової частини А 2900 ОСОБА_5 видано довідку №447 від 23.06.2017 року про заробітну плату та відрахування за період з вересня 2015 року по травень 2017 року ОСОБА_1 (а.с.30) та довідку №451 від 23.06.2017 року проте, що за період з 09.09.2015 року по 31.05.2017 року включно з нарахованих сум грошового забезпечення позивача був утриманий та перерахований в повному обсязі єдиний страховий внесок ( а.с.31).

Згідно ч.7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 24.12.2015 року N 909-VIII, який набув чинності з 01.01.2016 року, не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на року командиром військової частини А строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану.

Таким чином, суд приходить до висновку, що період проходження позивачем військової служби з грудня 2012 року по 31.12.2015 року підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки з його грошового забезпечення утримувався єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. А період з 01.01.2016 року по 20.02.2017 року - час звернення з заявою про призначення пенсії по інвалідності підлягає зарахуванню до страхового стажу на підставі ч.7 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 24.12.2015 року N 909-VIII, оскільки витрати на утримання єдиного внеску підлягають компенсації з бюджету у зв'язку з проходженням позивачем військової служби за контрактом у кризовій ситуації.

Позивач народився 10.01.1991 року, є інвалідом 3 групи, має страховий стаж понад 2 роки, а тому відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на призначення пенсії по інвалідності.

Доводи відповідача про відсутність у позивача страхового стажу у зв'язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків згідно даних персоніфікованого обліку суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Згідно ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" державний реєстр створюється для забезпечення: ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації; накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пуктом 7 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вбачається, що реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд.

Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах першому і другому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" саме обов'язками платника єдиного внеску є:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

- подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

- перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

- повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

- отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;

- повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей.

Відповідно до п. 9 ч. 2. ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, здійснюють органи Пенсійного фонду.

Стаття 12-1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону; здійснює контроль, у тому числі спільно з органами доходів і зборів, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.

Зі змісту статті 13-1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вбачається, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право:

1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, необхідні для виконання органами Пенсійного фонду функцій, передбачених цим Законом;

2) брати участь у планових перевірках, які проводяться органами доходів і зборів, для перевірки достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та у випадках, передбачених законом, проводити позапланові перевірки бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів страхувальників щодо достовірності відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб або для призначення пенсій, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час таких перевірок";

3) надавати консультації з питань відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, та ведення цього реєстру;

4) у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб видавати приписи щодо усунення цих порушень, у разі їх невиконання у місячний строк - вносити відповідні зміни до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;

5) притягувати до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушеннях, пов'язаних з поданням недостовірних відомостей, що використовуються у реєстрі застрахованих осіб.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані: забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.

З огляду на викладені вище положення Закону вбачається, що обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску; ведення обліку виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігання таких відомості в порядку, передбаченому законодавством, покладено на платника єдиного внеску - військову частину В 1740 (А0281), а контролюючі функції покладено на органи Пенсійного фонду України.

Відсутність інформації в реєстрі застрахованих осіб за період проходження військової служби за контрактом позивача не є його виною, а тому не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії по інвалідності.

Щодо строку, з якого позивач має право на призначення пенсії по інвалідності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 2 ст. 7 Закону України «про пенсійне забезпечення» При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією

чи вона продовжується.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії по інвалідності призначаються з дня встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3-х місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.

Інвалідність позивачу встановлена з 16.09.2015 року, з заявою про призначення пенсії він звернувся 20.02.2017 року, а тому суд приходить до висновку, що пенсія позивачу повинна бути призначена з дня звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії по інвалідності - 20.02.2017 року.

На думку суду неправомірними є дії відповідача в тому, що всупереч наданим повноваженням орган, до якого звернувся позивач за призначенням пенсії, не повідомив його про потребу подати інші документи, необхідні для призначення пенсії, оскільки з документів, долучених до заяви вбачалось, що позивач проходив військову службу за контрактом, а відтак підлягав загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, але відомості про нього були відсутні в базі даних персоніфікованого обліку, а функції щодо ведення реєстру застрахованих осіб покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Звертаючись до суду з позовом позивач просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності, зобов'язати зарахувати до страхового стажу період проходження ним військової служби та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати йому пенсію по інвалідності.

Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 160-167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови неправомірною, підтвердження стажу та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати страховий стаж ОСОБА_1 з грудня 2012 р. по 12 липня 2017 р. для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та нарахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію по інвалідності, з дати звернення до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а саме з 20 лютого 2017 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богунського районного

суду міста Житомира І.Г. Перекупка