Постанова № 67835696, 17.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2017 р. Справа№ 911/2059/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

представники сторін у судове засідання не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу

фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2016

у справі №911/2059/16 (суддя Грєхов А.С.)

за позовом публічного акціонерного товариства

комерційного банку «Приватбанк»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості у розмірі 233511,15 грн. -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 ПАТ КБ «Приватбанк» (далі - позивач) подало до Господарського суду Київської області позов до ФОП ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення 233511,15 грн. боргу за кредитним договором від 29.03.2011, з яких 65174,09 грн. борг за кредитом, 83234,98 грн. борг по процентам за користування кредитом та 85102,08 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача простроченого боргу по кредиту та процентам за користування кредитом згідно договору банківського обслуговування від 29.03.2011 «Гарантований платіж», укладеного на підставі заяви відповідача від 29.03.2011.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.09.2016 у справі №911/2059/16 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 65174,09 грн. заборгованості за кредитом, 83234,98 грн. відсотків за користування кредитом, 85102,08 грн. пені та 3502,67 грн. судового збору.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність у відповідача простроченого боргу по кредиту та процентам за користування кредитом перед позивачем згідно договору банківського обслуговування від 29.03.2011 «Гарантований платіж» у вказаній позивачем сумі, а також про правомірність нарахування позивачем на суму боргу відповідача пені.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ФОП ОСОБА_2 подала до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2016 у справі №911/2059/16 та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано обставин, встановлених рішенням Господарського суду Київської області від 06.07.2015 у справі 911/1027/15 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, стверджує про припинення зобов'язання по кредитному договору від 29.03.2011 та особовому рахунку 26004544898001 у зв'язку з його виконанням.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі №911/2059/16 колегією суддів у складі: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Станік С.Р., Власов Ю.Л., апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2017 у справі №911/2059/16 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 01.12.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 розгляд справи №911/2059/16 відкладено на 15.12.2016.

13.12.2016 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу з додатковими документами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 розгляд справи №911/2059/16 відкладено на 22.12.2016.

22.12.2016 відповідачем подано письмові пояснення.

На підставі розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 №09-52/6614/16 та згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.12.2016 склад колегії суддів у справі №911/2059/16 змінено на наступний: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Разіна Т.І., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 справу №911/2059/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Разіна Т.І., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 розгляд справи №911/2059/16 відкладено на 02.02.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 розгляд справи №911/2059/16 відкладено на 14.02.2017.

Судове засідання 14.02.2017 не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Корсакової Г.В. на лікарняному.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 розгляд справи №911/2059/16 призначено на 30.03.2017.

На підставі розпорядження керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 №09-52/314/17 та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2017 склад колегії суддів у справі №911/2059/16 змінено на наступний: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 у справі №911/2059/16 колегією суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г. апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2017 у справі №911/2059/16 прийнято до провадження, розгляд справи призначений на 31.05.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 розгляд справи №911/2059/16 відкладено на 13.06.2017.

На підставі розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 №09-53/2143/17 та згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.06.2017 склад колегії суддів у справі №911/2059/16 змінено на наступний: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 справу №911/2059/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 розгляд справи №911/2059/16 відкладено на 04.07.2017.

03.07.2017 позивачем подано суду додаткові документи на виконання вимог суду, викладених в ухвалах від 31.05.2017 та від 13.06.2017.

На підставі розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 №09-53/2481/17 та згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.07.2017 склад колегії суддів у справі №911/2059/16 змінено на наступний: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Пономаренко Є.Ю., Чорногуз М.Г.

Судове засідання 04.07.2017 не відбулось у зв'язку зі зміною складу суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 у справі №911/2059/16 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2017 у справі №911/2059/16 прийнято до провадження колегією суддів у склад: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Пономаренко Є.Ю., Чорногуз М.Г., розгляд справи призначений на 17.07.2017.

11.07.2017 від ОСОБА_3 надійшло клопотання про залучення його до участі у справі №911/2059/16 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_2, про що подано свідоцтво про шлюб від 23.03.2010.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Колегія суддів, розглянувши подане ОСОБА_3 клопотання про залучення його до участі у справі №911/2059/16 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, дійшла до висновку про його відхилення, оскільки заявником не обґрунтовано, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на його права або обов'язки щодо відповідача.

В судове засідання 17.07.2017 представники сторін не з'явились, сторони про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень. Приймаючи до уваги обізнаність сторін про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 ГПК України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачати в ньому положення про надання банком клієнту овердрафту - короткострокового кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка. Отже, таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатності грошових коштів на його рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2011 ФОП ОСОБА_2 (Клієнт) звернулась з заявою до ПАТ КБ «Приватбанк» (Банк) про відкриття поточного рахунку.

Згідно заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 29.03.2011 та взяв на себе зобов'язання виконувати Умови договору.

За змістом вказаної заяви Банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту Клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку.

Відповідно до договору від 29.03.2011 відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2.

Відповідач в апеляційній скарзі вказував, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення послався на п. 3.1.1.73- п. 3.1.1.75 Умов та правил надання банківських послуг, витягу з яких позивачем не додано до матеріалів позовної заяви, що, в свою чергу, на думку відповідача, є неналежним дослідженням матеріалів справи. Однак, як вбачається з заяви ФОП ОСОБА_2 від 29.03.2011 до ПАТ КБ «Приватбанк» (Банк) про відкриття поточного рахунку, вказані Умови розміщені саме на сайті http://privatbank.ua та є обов'язковими для сторін. При цьому, на цьому сайті вказано, що Документи, розміщені на цьому сайті - це публічна оферта, що містить умови і правила надання послуг Банком і його партнерами, до якої приєднується Клієнт, підписуючи заяву у відділенні Банку.

Так, згідно до п. 3.1.1.73 Умов Банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань по господарських договорах, які укладаються між Клієнтом і його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (далі послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів (далі - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно з якими Клієнт - платник/одержувач доручає Банку зарахувати кошти на рахунок одержувача, в сумі та у дату, що зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами даної Послуги являються платник і одержувач платежів по господарських договорах.

Відповідно до п. 3.2.2.1. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

При потребі одержання Послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування Інтернет-Клієнт-Банк «Приват24» (далі - «Приват24») подає в Банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (далі - «дата виконання заявки», «дата виконання гарантованого платежу»), зазначення за рахунок яких коштів (власних коштів Клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват24 заявки підписуються електронним або електронним цифровим підписами Клієнта. (п. 3.1.1.74 Умов).

Матеріали справи містять заявки відповідача на гарантовані платежі (доручення на договірне списання) на загальну суму 117500,00 грн. за період з 15.11.2013 по 29.01.2014 (а.с. 26-27).

Після отримання Банком за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки, Банк розглядає її на предмет надання або відмови в наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або недостатньої інформації по кредитоспроможності платника. Банк має право вимагати у Клієнтів додаткову інформацію, що підтверджує виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами (договори/контракти, рахунки, податкові накладні, акти і т.п.). У разі відмови Клієнта у наданні додаткової інформації, або наявності недостовірної інформації в документації, Банк має право відмовити в наданні Послуги «Гарантовані платежі». (п. 3.1.1.75. Умов).

Згідно довідок позивача (а.с. 28-29) ПАТ КБ «Приватбанк» виконало заявки відповідача на гарантовані платежі на загальну суму 117500,00 грн., подані відповідачем за період з 15.11.2013 по 29.01.2014.

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов Клієнтом по кредиту в термін до 30 днів включно, на 31-й день - заборгованість за кредитом стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт сплачує відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016), і відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016). Позичальник зобов'язується негайно передати Банку в заставу майнові права на одержання коштів по господарському (-им) договору (-ам) і/або майнові права на одержання товару по господарському (-им) договору (-ам), і/або товар в обороті через укладання з Банком відповідних договорів застави. Позичальник зобов'язується не ухилятися від виконання даного обов'язку і/або не перешкоджати в його виконанні та передачі даного майна і майнових прав у заставу Банку.

У випадку, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - Клієнт доручає Банку в односторонньому порядку здійснювати списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів Клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в Банку, так і за рахунок невикористаних коштів по «кредитному ліміту на розрахунковому рахунку», подальші взаємовідносини по якому регулюються розділом 3.2.1 даних «Умов і Правил».

Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі - «ЦКУ») у випадку порушення Клієнтом кожного із зобов'язань, передбачених даним Договором, Банк на власний розсуд, починаючи з 91-го дня порушення кожного із зобов'язань, має право змінити умови даних Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення (через установлені засоби електронного зв'язку Банку й Клієнта - системи Інтернет - Клієнт - Банк «Приват24», повідомлення на emaіl) із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку не погашення Клієнтом заборгованості згідно з цими Умовами у термін, зазначений в повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня після дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості в період до 90 днів (включно) з моменту виникнення кожного із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці.

Інші істотні умови кредитування наведені в заявці.

Як підтверджується матеріалами справи, а саме виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку відповідача, ПАТ КБ «Приватбанк» своєчасно та в повному обсязі виконало заявки відповідача на гарантовані платежі на загальну суму 117500,00 грн.

Пунктом 3.2.2.7.5. Умов передбачено, що Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, змінити Умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Отже, враховуючи подані відповідачем заявки на гарантовані платежі за період з 15.11.2013 по 29.01.2014, з 27.02.2014 у ФОП ОСОБА_2 виникла прострочена заборгованість перед Банком.

23.05.2016 на адресу відповідача направлено претензію №31115K2HCS34N від 19.05.2016 з вимогою про усунення допущеного порушення зобов'язання (а.с. 33), доказів виконання якої відповідачем не надано.

Як вбачається виписок по рахункам ФОП ОСОБА_2, у останньої станом на 26.05.2016 заборгованість перед позивачем становила 65174,09 грн. боргу за кредитом та 83234,98 грн. боргу по процентам за користуванням кредитом.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем договором банківського обслуговування від 29.03.2011 «Гарантований платіж», укладеного на підставі заяви відповідача від 29.03.2011, в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 65174,09 грн. боргу за кредитом та 83234,98 грн. боргу по процентам за користування кредитом колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Доводи відповідача щодо відсутності предмета спору у даній справі колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.07.2015 у справі 911/1027/15 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з відповідача було стягнуто заборгованість по кредитному договору «Кредитний ліміт», який відповідачу було відкрито та встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 від 30.03.2013.

Предметом розгляду у даній справі є стягнення боргу по кредитному договору «Гарантований платіж», до якого відповідач приєднався з 15.11.2013 і борг по якому виник після подання відповідачем позивачеві заявок від 21.01.2014 та від 29.01.2014. Відтак, твердження відповідача про відсутність предмету спору у даній справі спростовується матеріалами справи, а саме пунктами 3.2, 3.2.2. Умов, тарифів Банку, які разом із заявою відповідача від 29.03.2011 складають договір банківського обслуговування від 29.03.2011, про що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок.

Разом із цим, позивач просив суд стягнути з відповідача 85102,08 грн. пені за несвоєчасність виконання останнім зобов'язань за договором за період з 17.11.2014 по 26.05.2016 (за розрахунком позивача 51860,27 грн. пені, нарахованої на суму 65174,09 грн. боргу за кредитом, та 33241,81 грн. пені, нарахованої на 83234,98 грн. боргу по процентам за користування кредитом).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.2.2.10.1 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в заявці від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Суд першої інстанції визнав поданий позивачем розрахунок суми пені в розмірі 51860,27 грн., яка нарахована на суму 65174,09 грн. боргу за кредитом, вірним та задовольнив позов в цій частині.

Однак, на переконання колегії суддів, як позивачем, так і судом першої інстанції не враховано того, що відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що з 27.02.2014 у відповідача виникла прострочена заборгованість перед Банком, тобто нарахування пені можливе протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано - до 27.08.2014.

Позивачем 51860,27 грн. пені на суму 65174,09 грн. боргу за кредитом нараховано з 17.11.2014, тобто поза межами періоду, передбаченому п. 6 ст. 232 ГК України, що є порушенням вимог чинного законодавства України.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 51860,27 грн. пені, нарахованої на суму 65174,09 грн. боргу за кредитом, задоволенню не підлягають.

Одночасно, враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а також положення наведених норм законодавства України та умови укладеного між сторонами спору договору, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 33241,81 грн. пені, нарахованої з 17.11.2014 на 83234,98 грн. боргу по процентам за користування кредитом. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки пені в цій частині, здійснені позивачем та прийняті місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів, керуючись ст.ст. 103, 104 ГПК України, скасовує рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2017 у справі №911/2059/16 в частині стягнення 51860,27 грн. пені на суму 65174,09 грн. боргу за кредитом та приймає нове рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині. В решті рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2017 у справі №911/2059/16 слід залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2017 у справі №911/2059/16 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2017 у справі №911/2059/16 в частині стягнення 51860,27 грн. пені скасувати.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 22.09.2017 у справі №911/2059/16 викласти в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 14360570) 65174,09 грн. боргу за кредитом, 83234,98 грн. боргу по процентам за користування кредитом та 33241,81 грн. пені, 2724,73 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити».

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 14360570) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 855,74 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Господарському суду Київської області видати накази.

6. Справу №911/2059/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

Є.Ю. Пономаренко