Ухвала суду № 67835633, 20.07.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" липня 2017 р. Справа № 925/734/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від прокуратури – ОСОБА_1 – прокурор відділу прокуратури Черкаської області,

від відповідача – ОСОБА_2 - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Смілянської місцевої прокуратури, м. Сміла,

Черкаської області

до державного підприємства “Звенигородське лісове господарство”,

с. Козацьке, Звенигородського району, Черкаської області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернувся керівник Смілянської місцевої прокуратури до державного підприємства “Звенигородське лісове господарство” про визнання протиправною бездіяльність державного підприємства “Звенигородське лісове господарство” щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж заповідного урочища “Дар’ївське” та закріплення їх у натурі (на місцевості), а також зобов’язати державне підприємство “Звенигородське лісове господарство” забезпечити проведення робіт з винесення меж заповідного урочища “Дар’ївське” та закріплення їх у натурі (на місцевості).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22 червня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 06 липня 2017 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Від відповідача надійшла заява про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки 19 липня 2017 року відповідачем було укладено договір на виконання землевпорядних (земле оціночних) робіт із ДП “Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою”.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні клопотання про припинення провадження у справі підтримав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне провадження у справі припинити з наступних підстав.

В обґрунтування поданого позову прокурор зазначав, що на державне підприємство “Звенигородське лісове господарство” покладається обов’язок із вчинення дій щодо замовлення проекту землеустрою з організацією і встановлення меж території природно-заповідного фонду місцевого значення заповідного урочища “Дар’ївське”, а також здійснення контролю за його виготовленням.

Відсутність встановлених меж в натурі заповідного урочища “Дар’ївське” унеможливлює збереження його природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу.

В листі Вищого господарського суду України від 01 січня 2010 року “Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами” вказано, що до спорів, які повинні вирішуватися адміністративними судами, слід віднести спори з правовідносин, які можна окреслити розділом VII ЗК, це, зокрема: встановлення та зміна меж, зонування земель, питання землеустрою, моніторингу земель, бонітування ґрунтів, державної реєстрації земельних ділянок, та спори, пов'язані з виконанням таких функцій державних органів, завданням яких є забезпечення охорони земель та державної реєстрації власників і землекористувачів земельних ділянок.

Необхідно звернути увагу господарських судів на те, що у вирішенні питання щодо підвідомчості земельного спору, незалежно від формулювання позовних вимог, судам належить виходити не лише зі складу сторін спору та його предмета, а і враховувати підставу позову, що визначається сутністю правовідносин, з яких виник спір, і яка визначає правове становище сторін спору стосовно одна одної.

Також в пункті 1.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” вказано, що господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

В розділі VII Земельного кодексу України розміщена глава 31 під назвою “Землеустрій”.

В названій главі ст. 184 ЗК України встановлює, що землеустрій передбачає, зокрема, встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок.

Згідно ст. 1 Закону України “Про землеустрій” землеустрій - сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі (ч. 1 ст. 26 вищевказаного Закону).

Відповідно до ст.187 ЗК України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Спір між сторонами по справі №925/734/17 не є спором “про право на земельну ділянку”, а даний спір виник у зв’язку з виконанням державою функцій контролю за використанням та охороною земель природно-заповідного фонду та лісових насаджень, що знаходяться в заповіднику.

Позивач є суб’єктом владних повноважень, який звернувся до суду на підставі Конституції України та Закону України “Про прокуратуру”.

Отже, виходячи зі складу сторін даного спору та його предмета, а також враховуючи сутність правовідносин, у яких держава через свої органи бере участь з метою реалізації своїх владних повноважень, суд дійшов висновку, що даний спір є публічно-правовим.

Окремо слід вказати, що у господарському процесі вимога про визнання протиправною бездіяльність державного підприємства є вимогою про встановлення певного юридичного факту і з урахуванням положень ст. ст.1, 12 ГПК України не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне провадження у справі слід припинити, оскільки даний спір є публічно-правовим і підвідомчий адміністративним судам України.

Судові витрати розподіляються між сторонами на підставі ст. 49 ГПК України.

Оскільки відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі, крім випадків, якщо провадження у справі припинено у зв’язку з відмовою позивача від позову, то повернення судового збору без відповідного клопотання сторони не допускається.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 925/734/17 - припинити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені ст.ст. 93, 106 ГПК України.

Суддя А.В.Васянович