Постанова № 67835586, 19.07.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2017 року Справа № 904/892/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Березкіної О.В.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

Представники сторін:

від позивача: Кучерук О.В., представник, довіреність №23/12/16КУЧ від 23.12.2016 року;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №759 від 27.02.2017 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 року у справі №904/892/17

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Міжнародний Медіа Центр-СТБ", м. Київ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Дніпро

про стягнення 643 800 грн.,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" (надалі - ПАТ "Міжнародний Медіа Центр-СТБ") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (надалі - ФОП ОСОБА_3.) на свою користь 643 800 грн. збитків.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 року у справі №904/892/17 (суддя Фещенко Ю.В.) позов задоволено; з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" стягнуто 643 800 грн. попередньої оплати, 9 657 грн. судового збору та 1 127 грн. 72 коп. витрат, пов'язаних з явкою представника.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин справи; порушення норм матеріального та процесуального права; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених в судовому рішенні, обставинам справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апелянт зазначає, що:

- в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач належним чином виконав обов'язок з оплати відповідачу суми попередньої оплати за договором про створення за замовленням та використанням програмного забезпечення №20150617/1 від 17.06.2015 року відповідними черговими платежами, але жодних доказів на підтвердження того, що оплата здійснювалась позивачем саме у вигляді попередньої оплати позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні, а отже цей висновок суду є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності;

- акти здачі-прийняття робіт за результатами виконання кожного етапу робіт надсилались позивачу засобами електронного зв'язку та також були передані особисто виконавецем представнику замовника;

- судом першої інстанції не досліджено чи виконано відповідачем роботи за договором у встановлений строк; коли фактично виконано і з яких причин мало місце прострочення виконання; чи заявляв позивач згідно ч.3 ст. 612 Цивільного кодексу України про свою відмову від прийняття робіт за договором;

- мотивованої відмови від підписання актів прийому-передачі виконаних робіт від позивача відповідачем не отримувалось, оплата, яка проводиться за умовами договору після погодження кожного етапу робіт, позивачем виконувалась, що свідчить про те, що ним прийнято роботи відповідача в повному обсязі.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Між ПАТ "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" (замовник) та ФОП ОСОБА_5 (виконавець) укладено договір про створення за замовленням та використанням програмного забезпечення №20150617/1 від 17.06.2015 року (надалі - договір), за умовами якого виконавець по замовленню замовника зобов'язується на підставі та у відповідності з технічним завданням (додаток № 1 до договору) створити програмний продукт "eWaybill - електронний подорожній лист" (надалі - програма), здійснити її гарантійне обслуговування, здійснити супровід одного екземпляра серверної частини та до 200 екземплярів клієнтської частини програми, встановлених у замовника на умовах, визначених в договорі, а також передати замовнику всі (в повному обсязі) виключні майнові права на всі об'єкти права інтелектуальної власності, які будуть створені виконавцем при виконанні договору; а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи, послуги та права, які передаються по договору, та провести оплату у відповідності з умовами договору та переліком етапів робіт, строків виконання та вартості робіт (додаток № 2 до договору) (п.1.1 договору).

Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили загальну вартість робіт, послуг та прав інтелектуальної власності, виконаних/створених при виконанні договору та встановили еквівалент вартості без ПДВ в доларах США в сумі 20 000,00 доларів США, що на дату підписання договору складає суму 442 000 грн. із розрахунку курсу продажу долара США на міжбанку, на дату попереднього підписання договору, та вказаного на сайті за посиланням http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd (Архів курсів міжбанку Ask).

Сторони погодили, що у випадку внесення замовником за власною ініціативою додаткових вимог, уточнень, корегувань, не визначених технічним завданням, що тягне за собою відхилення від технічного завдання не більше ніж на 50% без збільшення вартості, вартість може збільшуватися пропорційно об'єму відхилення від технічного завдання, на погоджену сторонами в додатковій угоді договору суму, але не більше, ніж на 50% вартості, вказаної в п. 5.1. договору (п. 5.2. договору).

Оплата здійснюється замовником за результатами кожного етапу у відповідності з додатком 2 (п. 5.3. договору).

Для правильного відображення в обліку вартості робіт, послуг та прав, визначених пунктом 1.1. договору, та у зв'язку зі зміною курсу долара США, по завершенню всіх оплат та за підсумками підписання сторонами акта приймання-передачі створеної виконавцем програми, а також прав від виконавця замовнику, сторони зобов'язуються у випадку необхідності підписати акт зміни вартості вказаних робіт, послуг та прав таким чином, щоб їх вартість дорівнювала загальній сумі платежів по договору (пункт 5.4. договору).

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Сторонами було підписано додаток №2 до договору, в якому погоджений наступний перелік та строки етапів виконання виконавцем робіт, визначених пунктом 1 договору:

- Спринт 1: з 15.06.2015 року до 05.07.2015 року;

- Спринт 2: з 06.07.2015 року до 26.07.2015 року;

- Спринт 3: з 27.07.2015 року до 16.08.2015 року;

- Спринт 4: з 17.08.2015 року до 06.09.2015 року;

- Спринт 5: з 07.09.2015 року до 30.09.2015 року.

У розділі 2 договору сторони погодили порядок його виконання, а саме:

- виконавець створює програму в цілому в строк до 3 календарних місяців з дати підписання договору (п. 2.1. договору);

- розробка програми здійснюється поетапно в строки та у відповідності з додатком №2 (п. 2.2. договору);

- кожний етап приймається уповноваженою особою замовника, в тому числі засобами електронної пошти, факсу і т.д. Якщо у замовника є будь-які зауваження до проведеного етапу, замовник не приймає виконані роботи та відправляє Програму виконавцю на доопрацювання, надавши свої вимоги та зауваження та встановивши строк доопрацювання. Об'єкти права інтелектуальної власності, створені на кожному етапі, приймаються замовником по акту приймання-передачі. Після підписання вищевказаного акта, об'єкти права інтелектуальної власності, вказані в акті, вважаються затвердженими та прийнятими замовником. Під час передачі замовнику об'єктів права інтелектуальної власності (будь-яких елементів програми та програми в розробці), виконавець зобов'язаний передати замовнику вихідні коди на створені об'єкти, їх технічний опис, а також надати замовнику у вигляді консультації всі необхідні знання по їх використанню (п. 2.5. договору);

- сторони підписують акт приймання-передачі створеної виконавцем програми, а також прав від виконавця замовнику (п. 2.11. договору).

У п. 2 додатку № 2 до договору сторони погодили наступний порядок та строки оплати замовником етапів робіт: оплата за кожен етап, визначений пунктами 1.1.-1.4. додатку, визначається в національній валюті України - гривні за результатами приймання відповідного етапу протягом 3 робочих днів з дати прийняття результатів, а також передача створених на даному етапі об'єктів в розмірі 20% від суми, вказаної в пункті 5.1. договору по курсу продажу долару США на міжбанку, на дату попередню дню оплати, вказану на сайті за посиланням http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/usd (Архів курсів міжбанку Ask).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Позивач стверджує, що в процесі виконання договору сторони дійшли згоди змінити порядок оплати робіт, а саме на прохання відповідача позивачем здійснювалася їх попередня оплата.

Відповідач, із свого боку, вказані обставини заперечує, посилаючись на те, що фактично роботи за договором відповідачем виконувалися та передавалися позивачу, що додатково підтверджується тим, що позивачем проводилася поетапна оплата виконаних робіт, як це передбачено умовами договору. Як вказує відповідач, факт кожної оплати свідчить про прийняття позивачем відповідного етапу робіт.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в рахунок оплати робіт за договором про створення за замовленням та використанням програмного забезпечення №20150617/1 від 17.06.2015 було здійснено перерахування відповідачу грошових коштів в загальній сумі 643 800 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- платіжним дорученням № 5252 від 13.07.2015 на суму 87 480 грн. (а.с.20 том 1);

- платіжним дорученням № 6294 від 11.08.2015 на суму 85 800 грн. (а.с.21 том 1);

- платіжним дорученням № 8120 від 07.10.2015 на суму 85 280 грн. (а.с.22 том 1);

- платіжним дорученням № 9706 від 23.11.2015 на суму 96 280 грн. (а.с.23 том 1);

- платіжним дорученням № 9928 від 02.12.2015 на суму 96 160 грн. (а.с.24 том 1);

- платіжним дорученням № 11228 від 30.12.2015 на суму 96 400 грн. (а.с.25 том 1);

- платіжним дорученням № 11229 від 30.12.2015 на суму 96 400 грн. (а.с.26 том 1).

Оплата позивачем здійснювалася на підставі виставлених відповідачем рахунків (а.с.48-54 том 1), в кожному з яких відповідач вказав, що оплаті підлягає розробка програмного забезпечення - система електронного документообігу eWaybill. Як з рахунків на оплату, так і з платіжних доручень про їх оплату не вбачається, що оплата здійснювалася за прийнятий позивачем етап роботи.

Отже, доказів того, що кожен рахунок виставлявся в оплату виконаного відповідачем та прийнятого позивачем етапу робіт, а також того, що кожна здійснювана позивачем оплата була пов'язана із прийняттям відповідного етапу робіт, матеріали справи не містять.

Відповідач посилається на ті обставини, що відсутність підписаних обома сторонами актів виконаних робіт не свідчить про неприйняття робіт позивачем, оскільки обов'язок прийняти виконані роботи або відмовитися від їх прийняття покладено саме на замовника, який зобов'язаний надати мотивовану відмову від їх підписання.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У відповідності до пунктів 2.5. та 2.11. договору приймання-передачі кожного етапу робіт здійснюється по акту приймання-передачі, однак, доказів підписання сторонами відповідних актів матеріали справи не містять.

З наявного в матеріалах справи листування між сторонами за допомогою електронної пошти вбачається, що позивачем за наслідками численних перевірок результатів виконаних відповідачем робіт висловлювалися зауваження щодо недоліків, виявлених під час тестування програмного продукту.

Окрім цього, кожного разу зауваження позивача приймалися відповідачем до уваги та виправлялися, але, як вбачається з електронного листування сторін, протягом тривалого часу відповідачем так і не було належним чином проведено виконання умов договору про створення за замовленням та використанням програмного забезпечення № 20150617/1 від 17.06.2015 та, як наслідок, не було передано за актом приймання-передачі жодного етапу виконаних робіт.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, у визначені договором строки відповідач не здійснив виконання обумовлених договором робіт та не здійснив їх передачу позивачу за актом приймання-передачі, як це визначено умовами договору.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України).

Так, право позивача на односторонню відмову від договору передбачено пунктом 7.2. договору, в якому сторони визначили, що якщо в ході виконання виконавцем програми по договору стане очевидним, що робота не буде виконана виконавцем належним чином з вини виконавця, замовник вправі відмовитися від договору або доручити створення програми іншій особі за рахунок виконавця, а також вимагати від виконавця повного відшкодування завданих йому збитків.

У зв'язку з вказаними обставинами позивач надіслав відповідачу лист №01306/16 від 27.12.2016 року, в якому, з посиланням на ч.2 ст. 849 Цивільного кодексу України, повідомив останнього про односторонню відмову ПАТ "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" від договору та вимагав в строк до 06.01.2017 року відшкодувати збитки у розмірі 643 800 грн., сплачені в якості передоплати за договором.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Отже, договором, укладеним між сторонами, та законом передбачено право замовника в односторонньому порядку відмовитись від договору.

Лист №01306/16 від 27.12.2016 року про відмову від договору позивач направив відповідачу 27.12.2016 року, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек УДППЗ «Укрпошта» (а.с.28 том 1).

Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, є порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управне на сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Понесені ПАТ "Міжнародний Медіа Центр-СТБ" витрати за договором про створення за замовленням та використанням програмного забезпечення №20150617/1 від 17.06.2015 року у розмірі 643 800 грн. перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з порушенням умов договору, а тому вимога позивача про їх відшкодування є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами, у відповідності до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено виконання робіт за договором (акти приймання-передачі не підписано), передання таких актів позивачу, тому отриману від останнього суму слід вважати попередньою оплатою за роботи.

Доводи апелянта відносно того, що строки виконання робіт відповідачем та передача готового продукту зміщувалась через дії позивача, який висував нові вимоги, відповідними доказами не підтверджені.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2017 року у справі №904/892/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Березкіна

(Повний текст постанови складено 20.07.2017 року).