Постанова № 67835461, 18.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2017 р. Справа№ 910/6698/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Агрикової О.В.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Мукорез О.Л. довіреність № б/н від 18.04.17

від відповідача: Берко Н.В. довіреність № 183/1 від 23.01.17

від відповідача: Мовчан О.В. довіреність № 184/1 від 23.01.17

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна Компанія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15 червня 2017 року

у справі № 910/6698/17 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтехсервіс"

до Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна Компанія"

про стягнення 120 385,92 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Топтехсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, з урахуванням додаткових пояснень до позовної заяви від 08.06.2017 р., про стягнення заборгованості з орендної плати та інших платежів за договором оренди нерухомого майна № 16 від 01.06.2009 р. у сумі 114 424,63 грн. (а.с.6-7, 111-112).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15 червня 2017 року у справі № 910/6698/17 позов задоволено частково, стягнуто з ПрАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" на користь ТОВ "Топтехсервіс" основної заборгованості в розмірі 86 438, 71 грн., 9 782, 26 грн. відшкодування комунальних послуг та 1 443, 32 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с.131-136).

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 р. у справі №910/6698/17 ПрАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 15 червня 2017 року у справі №910/6698/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Буравльова С.І.

05 липня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПрАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 15 червня 2017 року у справі №910/6698/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Буравльова С.І., та призначено до розгляду на 18 липня 2017 року.

У судовому засіданні 18 липня 2017 року представники ПрАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" надали пояснення, в яких підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник ТОВ "Топтехсервіс" в судовому засіданні 18 липня 2017 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

01 червня 2009 року між ТОВ "Топтехсервіс" (далі - позивач), як орендодавцем та ВАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" (далі - відповідач), як орендарем укладено Договір оренди № 16 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець здає, а орендар приймає у строкове платне користування (в оренду) приміщення, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Скрябіна, 38 (далі - об'єкт оренди): а) критий склад площею 1500 кв.м.; б) вантажопідйомне обладнання - кран мостовий (10т); в) адміністративне приміщення площею 57,8 кв.м.; г) ваги електронні. (а.с. 12-13).

Відповідно до п. 4.2 Договору, строк його дії встановлено з 01.06.2009 р. по 31.12.2009 р., вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання та вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Крім того строк дії вказаного договору подовжувався на підставі Додаткових угод від 01.01.2012 р. (а.с. 19), від 01.01.2013 р. (а.с. 20), від 03.11.2014 р. (а.с. 21).

09 червня 2009 року на підставі Акту на передачу в оренду приміщення до Договору оренди № 16 від 01.06.2009 р. орендодавець передав, а орендар прийняв у оренду визначені у розділі І Договору об'єкти (а.с. 15).

29 грудня 2010 року на підставі Акту на повернення з оренди приміщення до Договору оренди № 16 від 01.06.2009 р. орендар повернув, а орендодавець прийняв критий склад площею 1500 кв.м. та адміністративне приміщення площею 57,8 кв.м. (а.с. 16). При цьому, кран мостовий (10т) та ваги електронні, за вказаним актом з оренди не повертались.

30 грудня 2010 року Додатковою угодою до Договору оренди № 16 сторони дійшли згоди внести наступні зміни у розділ І "Предмет договору" в пункт: " а) критий склад площею 1 717, 2 м. кв.; б) адміністративне приміщення, площею 121, 74 м. кв. " (а.с. 17).

30 грудня 2010 року орендодавець передав, а орендар прийняв критий склад площею 1 717, 2 м. кв. та адміністративне приміщення, площею 121, 74 м. кв. на підставі Акту на передачу в оренду приміщення по Договору оренди № 16 від 01.06.2009 р. (а.с. 18).

01 січня 2013 року Додатковою угодою до Договору № 16 викладено п. 2.1. Договору у наступній редакції: "за використання приміщення орендар сплачує орендарю орендну плату за місяць в розмірі: критий склад площею 1 717, 2 кв. м. - 20 056, 50 грн. з ПДВ; адміністративні та побутові приміщення площею 121, 74 м. кв. з інвентарем та обладнанням - 3 043, 50 грн. Загальна вартість оренди складає 23 100, 00 грн. з ПДВ" (а.с. 20)

11 червня 2015 року Додатковою угодою до Договору № 16 викладено п. 5.2.2. Договору у наступній редакції: "крім орендної плати за орендований об'єкт, орендар зобов'язаний сплатити платежі з експлуатаційних послуг, пов'язаних з функціонуванням орендованого об'єкту, до яких входять: відшкодування плати за спожиту електроенергію згідно показників лічильника, попередня оплата на наступний місяць за активну електричну енергію, вирахувана згідно показників лічильника за поточний місяць, пропорційна компенсація реактивної електроенергії та витрат в електромережах, амортизаційні відрахування за використання підстанції (15 % від вартості спожитої електроенергії), відшкодування плати за надання послуг з водопостачання та водовідведення згідно діючих тарифів постачальної організації, відшкодування плати за теплопостачання згідно діючих тарифів постачальної організації. Платежі за експлуатаційні послуги сплачуються у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця протягом 3 - х банківських днів з дня отримання рахунків".

11 жовтня 2016 року сторонами Договору оренди № 16 укладено Додаткову угоду, відповідно до якої сторони дійшли згоди вважати розірваним з 30.11.2016 р. договір оренди № 16 від 01.06.2009 р. (а.с. 23).

При цьому, відповідно до п. 2 Додаткової угоди від 11.10.2016 р. до Договору № 16 орендар зобов'язався повністю розрахуватися з орендодавцем за фактичний строк користування об'єктом оренди, звільнити орендоване приміщення та повернути майно орендодавцю в строк, що не перевищує 3-х днів з моменту дострокового розірвання договору, що оформлюється двостороннім актом прийому - передачі.

19 грудня 2016 року сторонами підписано Акт прийому-передачі до Договору № 16, згідно якого орендар передав, а орендодавець прийняв орендоване майно, а саме: кран мостовий вантажопідйомністю 10 тон, що розташований за адресою м. Суми, вул. Скрябіна, 38 (а.с. 24).

Звертаючись зі вказаним позовом, позивач посилався на те, що критий склад та адміністративне побутове приміщення орендар не повернув, з огляду на що позивач нараховував відповідачу орендну плату за нежитлові приміщення за грудень 2016, січень, лютий та березень 2017 року, а також вартість відшкодування витрат за опалення і електроенергію за грудень 2016 року та січень, лютий 2017 року у загальному розмірі 114 424, 63 грн., які в свою чергу і просив стягнути з відповідача.

Крім того, за доводами позивача у 2014 році ним було відчужено критий склад та адміністративне побутове приміщення, проте він продовжував користуватись зазначеним майном з правом передання у суборенду без погодження з власником майна.

Так, 19 серпня 2014 року між ПАТ "Сумський авторемонтний завод", як орендодавцем та ТОВ "Промтехконсалтінг", як орендарем укладено Договір оренди нерухомого майна № 06/14-ОП, предметом якого було нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Суми, вул. Скрябіна, 38, а саме адмінбудівля, загальною площею 925,2 кв.м. (а.с. 116-117). Передача ПАТ "Сумський авторемонтний завод", як орендодавцем позивачу, як орендарю вказаного у договорі № 06/14-ОП майна підтверджується Актом від 19.08.2014 р. прийому-передачі в оренду нерухомого майна (а.с. 118).

01 жовтня 2014 року між ТОВ "Промтехконсалтінг", як орендодавцем та позивачем, як орендарем укладено Договір оренди нерухомого майна № 6, предметом якого було нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Суми, вул. Скрябіна, 38, в т.ч. ангар площею 1717,2 кв.м. (а.с. 119-120). Передача ТОВ "Промтехконсалтінг", як орендодавцем вказаного майна відповідачу, як орендарю підтверджується Актом від 01.10.2014 р. прийому-передачі в оренду нерухомого майна до Договору оренди нерухомого майна № 6 (а.с. 131).

Отже, починаючи з 19.08.2014 р. позивач є орендарем адмінбудівлі та з 19.08.2014 р. ангару площею 1717,2 кв.м.

При цьому колегія суддів зазначає про безпідставність посилань апелянта на ст. 770 ЦК України в обґрунтування доводів щодо відсутність у позивача права на звернення за захистом свої порушених прав у вказаній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця (ст. 770 ЦК України).

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Договір оренди № 16 вчинено сторонами у письмовій формі.

Крім того, відповідно до п. 9.1 Договору № 16 умови даного договору мають однакову обов'язкову силу для сторін та можуть бути змінені за взаємною згодою з обов'язковим складанням відповідного додатку до Договору оренди.

Відповідач не надав доказів укладення додаткової угоди про зміну кредитора у Договорі № 16, отже підстави вважати, що права та обов'язки за цим Договором перейшли до нового власника приміщень - відсутні.

Поряд з цим, відповідно до ст. 761 ЦК України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, відповідно до п. 2.1 Договорів від 19.08.2014 р. та 01.10.2014 р., майно, що орендується надається орендарю для використання під розміщення виробничого обладнання та складів, чи з іншою метою, що не суперечить призначенню об'єктів нерухомого майна, з правом передавати в суборенду без додаткового погодження з орендодавцем.

Крім того відповідно до п. 7.2 Договорів від 19.08.2014 р. та 01.10.2014 р., орендар має право самостійно і від власного імені укладати договори на надання комунальних послуг у повному обсязі зі спеціалізованими організаціями.

Оскільки відповідачем не було повернуто позивачу орендоване майно, після зміни власника цього майна, а умовами Договорів від 19.08.2014 р. та 01.10.2014 р. передбачено право позивача передавати майно у суборенду без попереднього погодження з орендодавцем, слід дійти висновку про те, що між сторонами справи після припинення права власності позивача на орендоване майно, склались відносини щодо піднайму (суборенди).

Поряд з цим, за змістом ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В п. 5.2.7. Договору сторони погодили, що орендар зобов'язаний по закінченню строку дії договору повернути орендодавцю об'єкт оренди у належному стані, придатному для подальшої експлуатації (з урахуванням змін у його стані зношення), про що оформляється акт приймання-передачі. При цьому, сплатити орендну плату по момент підписання цього акту. У разі затримання повернення майна орендодавцеві орендар несе повну відповідальність за об'єкт оренди до підписання до підписання акту приймання - передачі.

Доказів підписання сторонами акту приймання-передачі з оренди критого складу площею 1 717, 2 м. кв. та адміністративного приміщення площею 121, 74 м. кв. матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2017 р. позивачем направлено на адресу відповідача рахунки за Договором оренди № 16: № 226, № 271, № 260, а також Акти наданих послуг: № 245, № 253, № 252, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист та поштового чеку (а.с. 36).

Згідно вказаних рахунків, відповідач мав сплатити позивачу:

- 20 119, 36 грн. з ПДВ орендної плати за нежитлове приміщення за грудень 2016 (рахунок № 256 від 12.12.2016) (а.с. 25); 2 980, 64 грн. з ПДВ орендної плати за нежитлове приміщення за грудень 2016 (рахунок № 263 від 19.12.2016) (а.с. 31); 23 100, 00 грн. з ПДВ орендної плати за нежитлове приміщення за січень 2017 (рахунок № 4 від 04.01.2017) (а.с. 32); 23 100, 00 грн. з ПДВ орендної плати за нежитлове приміщення за лютий 2017 (рахунок № 28 від 01.02.2017) (а.с. 33); 17 138, 71 грн. з ПДВ орендної плати за нежитлове приміщення за березень 2017 (рахунок № 33 від 17.03.2017) (а.с. 34);

- 5 985, 26 грн. з ПДВ відшкодування витрат за опалення за грудень 2016 (рахунок № 271 від 27.12.2016) (а.с. 27); 3 797, 00 грн. з ПДВ відшкодування витрат за електроенергію за грудень 2016 (рахунок № 260 від 27.12.2016) (а.с. 29); 18 203, 66 грн. з ПДВ відшкодування витрат з опалення за січень, лютий 2017 (рахунок № 36 від 17.03.2017) (а.с. 35).

Поряд з цим, доказів сплати вищезазначених рахунків матеріали справи не містять.

За доводами відповідача, фактично об'єкт оренди звільнено ним 27.12.2016 р., на підтвердження чого надано 15 товарно-транспортних накладних за період з 21.12.2016 по 28.12.2016 відповідно до яких пунктом навантаження вантажу є м. Суми, вул. Скрябіна, 38 (а.с. 57-87).

Проте, положеннями ст. 795 ЦК України п. 5.2.7. Договору № 16 та п. 2 Додаткової угоди від 11.10.2016 р. до Договору № 16 на орендаря покладено обов'язок повернути об'єкт оренди та оформити вказані дії двостороннім актом прийому-передачі, доказів оформлення якого матеріали справи не містять. При цьому фактичне звільнення об'єкту оренди не звільняє орендаря від зобов'язання щодо оформлення документів на повернення об'єкту оренди.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача орендної плати за з період з грудня 2016 року по 23.03.2017 р., в розмірі 86 438,71 грн. (20119,36 + 2980,64 + 23100,00 + 23100,00 + 17138,71 = 86438,71).

Щодо вимог про стягнення з відповідача відшкодувань за комунальні послуги надані в період з грудня 2016 року по березень 2017 року, слід зазначити наступне.,

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

В Додатковій угоді від 11.10.2016 р. до Договору № 16 сторони досягли домовленості про розірвання договору з 30.11.2016 р.

Враховуючи викладене, договір оренди в частині, якою були врегульовані правовідносини сторін щодо надання комунальних послуг, припинив свою дію з 30.11.2016 р.

Оскільки відповідач фактично звільнив об'єкт оренди 27.12.2016 р. і ним не заперечується, що по вказану дату ним споживалися комунальні послуги, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 985, 26 грн. відшкодування витрат за опалення за грудень 2016 року та 3 797, 00 грн. відшкодування витрат за електроенергію за грудень 2016 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 18 203, 66 грн. відшкодування витрат з опалення за січень, лютий 2017 року, оскільки п. 5.2.7. Договору по момент підписання акту приймання - передачі про повернення майна передбачено сплату лише орендної плати, а з 28.12.2016 р. відповідач не користувався об'єктом оренди та відповідно не споживав жодних комунальних послуг.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції положень ст. 22 ГПК України, оскільки вказаною статтею поряд з правами сторін, передбачено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правам. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідач не був позбавлений права з'явитись у судове засідання у якому було прийнято оскаржуване рішення і дати свої пояснення щодо досліджуваних у процесі розгляду справи обставин, оскільки про час та місце проведення вказаного судового засідання відповідачу було достеменно відомо. Проте відповідач вказаним правом не скористався.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційних скарг ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15 червня 2017 року у справі №910/6698/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 15 червня 2017 року у справі №910/6698/17 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська гірничо-металургійна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 15 червня 2017 року у справі №910/6698/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15 червня 2017 року у справі №910/6698/17 залишити без змін.

3. Справу №910/6698/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді С.І. Буравльов

О.В. Агрикова