Постанова № 67835396, 18.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2017 р. Справа№ 911/1434/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача (за первісним позовом): Поштар Т.П.-представник;

Від відповідача (за первісним позовом): не з'явилися;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" на ухвалу Господарського суду Київської області області від 22.06.2017 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви

у справі № 911/1434/17 (суддя Бацуца В.М.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Технокомплекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко"

про стягнення 1 684 870, 69 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Технокомплекс"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області ТОВ "Фірма "Технокомплекс" звернулось із позовом до ТОВ "Фрам Ко" про стягнення 1 684 870, 69 грн. основної заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2017 порушено провадження у справі № 911/1434/17 за позовом ТОВ "Фірма "Технокомплекс" до ТОВ "Фрам Ко" про стягнення 1 684 870, 69 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 07.06.2017.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції 15.06.2017 ТОВ "Фрам Ко" у справі № 911/1434/17 звернулось в Господарський суд Київської області із зустрічним позовом до ТОВ „Фірма „Технокомплекс" про визнання недійсним договору поставки товарів медичного призначення № ТК-679 від 04.01.2016, укладеного між ТОВ "Фірма "Технокомплекс" та ТОВ "Фрам Ко".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2017 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" у прийнятті зустрічної позовної заяви та доданих до неї матеріалів повернуто.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2017 по справі № 911/1434/17 про повернення зустрічного позову ТОВ "Фрам Ко" без розгляду та передати до Господарського суду Київської області зустрічний позов ТОВ "Фрам Ко" для спільного розгляду з первісним позовом.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" у справі № 911/1434/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 911/1434/17 на 18.07.2017.

18.07.2017 через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, призначеному на 18.07.2017, представник позивача (за первісним позовом) надав пояснення по суті спору, та просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко", залишити ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2017 у справі № 911/1434/17 про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви без змін.

В судове засідання, призначене на 18.07.2017, повноважні представники відповідача (за первісним позовом) не з'явилися.

Колегією суддів враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегією суддів, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Враховуючи вище викладене, зважаючи на те, що неявка відповідача (за первісним позовом) не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність у матеріалах справи доказів, необхідних для такого всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи та беручи до уваги той факт що розгляд первісного позову не закінчено, апелянтом не надано жодних обґрунтувань та письмових доказів необхідності такого відкладення, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, з метою не порушення розумних строків розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

У відповідності до ч.1 ст.60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Таким чином, подання зустрічного позову є можливим лише до винесення судом першої інстанції рішення за первісним позовом.

Крім цього, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а)обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б)вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Відповідно до ст. 601 ЦК зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

в)задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

Відсутність однієї з перелічених підстав прийняття зустрічного позову тягне за собою повернення зустрічної позовної заяви з посиланням на ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзаців 1, 3 підпункту 3.12. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Підпунктом 3.15. пункту 3 цієї ж постанови передбачено, що право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом також пов'язується з початком розгляду господарським судом справи по суті (див. підпункт 3.12. пункту 3 цієї постанови).

У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК як такого, що поданий з порушенням припису частини першої статті 60 ГПК; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Частиною першою статті 60 ГПК передбачено, що зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК. Така заява не може повертатися судом з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки подання зустрічного позову не означає об'єднання вимог в одній позовній заяві.

Предметом спору у справі № 911/1434/17 за позовом ТОВ "Фірма "Технокомплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" є стягнення заборгованості в сумі 1 684 870,69 грн. за поставлений товар на умовах укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки товарів медичного призначення № ТК-679.

Одночасно, як вбачається із матеріалів зустрічної позовної заяви ТОВ „Фрам Ко" до ТОВ „Фірма „Технокомплекс" про визнання недійсним договору надійшов на розгляд господарського суду після порушення провадження у справі і після початку розгляду господарським судом справи по суті у судовому засіданні, яке відбулось 07.06.2017, про що свідчить протокол судового засідання, в якому зазначено, що представники позивача (за первісним позовом) та відповідача (за первісним позовом) надавали пояснення, щодо первісного позову та відповідно заперечення проти нього.

Тоді як, зустрічна позовна заява надійшла до суду першої інстанції 15.06.2017, тобто після розгляду справи по суті.

За змістом вищевказаних положень Господарського процесуального кодексу України зміна предмета або підстав позову, а також подання зустрічного позову можливі лише до початку розгляду господарським судом справи по суті. Подання зустрічного позову після початку розгляду господарським судом справи по суті тягне за собою відмову господарського суду у прийнятті зустрічної позовної заяви для спільного розгляду з первісною позовною заявою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у прийнятті вказаної зустрічної позовної заяви для спільного розгляду з первісною позовною заявою.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що ухвалу у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в ухвалі, дійсним обставинам справи, тому ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для скасування або зміни вказаної ухвали та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2017 по справі № 911/1434/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/1434/17 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко