Рішення № 67835278, 18.07.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2017 р.Справа № 917/697/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область,36022) в особі Полтавської філії міських електромереж Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. М. Бірюзова, 47А, м. Полтава, 36007

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар", вул. Івана Мазепи, 20, м. Полтава, Полтавська область,36021

про стягнення 10 215,90 грн. заборгованості

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. №10-74/1940 від 15.02.2017 року

від відповідача: відсутні

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" про стягнення 10 215,90 грн. заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії за договором про постачання електричної енергії №2617 від 10.02.2009 року.

Суд ухвалою від 1705.2017 року порушив провадження у справі №917/697/17 призначив її до розгляду у судовому засіданні на 01.06.2017 року.

01.06.2017 року від позивача до суду надійшов лист. В поданому листі позивач повідомляє суд, що у провадженні господарських судів України відсутні інші справи зі спору між ПАТ "Полтаваобленерго" до ТОВ "Онтар", про цей же предмет і з цих же підстав, а також відсутнє рішення з такого спору. Крім того, у своєму листі позивач повідомляє суд про те, що станом на 01.06.2017 року заборгованість у сумі 10215,90 грн. відповідачем не погашена (арк. с. 63).

Відповідач повноважного представника в судове засідання 18.07.2017 року не направив. Ухвала суду від 17.05.2017 року про порушення провадження у справі та ухвала суду від 01.06.2017 року, які направлялася відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві: вул. Івана Мазепи, 20, кім. 106, м. Полтава, 36021, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зробленого судом станом на 01.06.2017р. (арк. с. 65-71) ТОВ "Онтар" знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 36021, тобто за адресою, на яку направлялися ухвали суду.

Відповідно до ч.3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене, відповідач двічі належним чином та завчасно був повідомлений судом про дату, час і місце проведення судових засідань. Крім того, ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2017 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

В судовому засіданні 18.07.2017 року суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення та повідомив дату складення повного тексту рішення згідно статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

10.02.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онтар" (відповідач, споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №2617 з додатками (арк. с. 11-22).

В процесі господарських відносин, на виконання вимог Закону України Про акціонерні товариства позивач змінив організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго".

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник продає електричну енергію (як різновид товару) споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 12 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно з п. 2.2 договору постачальник зобов'язувався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу").

Згідно з пп. 3.2.1 п. 3.2 договору споживач має право на зміну (коригування) договірної величини споживання електричної енергії в порядку, визначеному умовами розділу 5 договору.

Відповідно до п. 5.5 договору звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури та додатку № 2 Порядок розрахунків.

В додатку № 2 Порядок розрахунків до Договору встановлено, що розрахунковим вважається період з 8.00 годин 23 числа попереднього місяця до 8.00 годин того ж числа поточного місяця.

За п. 9 додатку № 2 Порядок розрахунків коригування договірних величин споживання електричної енергії у відповідності до п.5.5 цього договору здійснюється при виконанні споживачем наступних умов:

- звернення не пізніше ніж за п'ять робочих днів постачальника до закінчення розрахункового періоду;

- проведення попередньої оплати за додатково заявлений обсяг електроенергії не пізніше п'яти робочих днів постачальника після дня звернення;

Коригування дійсне з дня, вказаного в письмовому повідомленні постачальника про проведення коригування, але не раніше ніж з дня проведення зазначеної оплати.

В додатку № 1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" сторонами були узгоджені річні обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу в обсязі 108,4 тис. кВт/год.

Як вказує позивач, відповідач 24.11.2016 року звернувся до Полтавської філії міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» з проханням зменшити ліміт споживання електричної енергії на грудень 2016 року на 10000 кВт/год до обсягу 1000 кВт/год. (арк. с. 27).

24.11.2016 року Полтавська філія міських електромереж ПАТ «Полтаваобленерго» повідомило відповідачу про зменшення договірних величин споживання електричної енергії на грудень 2016 року на 10000 кВт/год до обсягу 1000 кВт/год. (арк. с. 28).

13.12.2016 року відповідач звернувся до позивача з листом про збільшення ліміту споживання електричної енергії на грудень 2016 року на 7500 кВт/год. до обсягу 8500 кВт/год. (арк. с. 29).

Позивач листом від 22.12.2016 року вих. №13-21-03.3/10880 повідомив відповідача про збільшення договірних величин споживання електричної енергії на грудень 2016 року на 2666кВт/год. до обсягу 3666 кВт/год. ( арк. с. 30).

Отже, відкориговані договірні величини споживання електричної енергії на грудень 2016 року у відповідача становили 3666 кВт/год.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у грудні 2016 року здійснив споживання електричної енергії понад договірні величини.

Так, відповідно до Акту про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії за грудень 2016р. (арк. с. 23) підписаного представниками сторін за грудень 2016 року спожито 8852 кВт/год., тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 5186 кВт/год.

Позивач направив відповідачу повідомлення №13-21-03.3/11131 від 30.12.2016 про перевищення договірної величини споживання та необхідність сплати 10 215,90 грн. двократної вартості та виставив відповідачу рахунок № С2617 від 30.12.2016 року на оплату даної суми санкцій (арк. с. 24).

У зв'язку з несплатою відповідачем вартості перевитрат договірних величин споживання електричної енергії в сумі 10 215,90 грн. позивач звернулося до суду з даним позовом.

При прийнятті рішення зі спору суд керувався наступним.

На спірні правовідносини поширюються положення Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 року в редакції згідно зі змінами, внесеними постановою НКРЕ №105 від 04.02.2010, яка діяла на момент складення акту (далі Правила).

Статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" та пунктами 1.3, 5.1 Правил встановлено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правовідносини сторін у справі врегульовані договором про постачання електричної енергії №2617 від 10.02.2009 року з додатками

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України (ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідно за ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт) управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.1. ПКЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Згідно пункту 10.2. розділу 10 ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний: додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів.

Відповідно до п.4.4. ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви.

Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача.

Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.

За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

Як встановлено судом, 24.11.2016 року відповідач звернувся до позивача з проханням зменшити ліміт споживання електричної енергії на грудень 2016 року на 10000 кВт/год до обсягу 1000 кВт/год. (арк. с. 27).

24.11.2016 року позивач повідомив відповідачу про зменшення договірних величин споживання електричної енергії на грудень 2016 року на 10000 кВт/год до обсягу 1000 кВт/год. (арк. с. 28).

13.12.2016 року відповідач звернувся до позивача з листом про збільшення ліміту споживання електричної енергії на грудень 2016 року на 7500 кВт/год. до обсягу 8500 кВт/год. (арк. с. 29).

Позивач листом від 22.12.2016 року вих. №13-21-03.3/10880 повідомив відповідача про збільшення договірних величин споживання електричної енергії на грудень 2016 року на 2666кВт/год. до обсягу 3666 кВт/год. ( арк. с. 30).

Отже, відкориговані договірні величини споживання електричної енергії на грудень 2016 року у відповідача становили 3666 кВт/год.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2016 року відповідач допустив перевищення договірної величини електричної потужності на 5186 кВт/год.

Викладені позивачем обставини та досліджені судом докази свідчать про вчинення відповідачем правопорушення в галузі електроенергетики. Факт перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання, підтверджується підписаним представниками сторін Актом про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії за грудень 2016р. (арк. с. 23).

За таких підстав, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 10 215,90 грн. вартості перевитрат договірної величини споживання електроенергії обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 33,43,75,82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" (вул. Івана Мазепи, 20, м. Полтава, Полтавська область,36021, ідентифікаційний код 24560910) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ,5, р/р 26004157808003 в АТ "ТАСКОМБАНК", МФО 339500, ідентифікаційний код 00131819) 10215,90грн. вартості перевитрат договірної величини споживання електроенергії.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.07.2017 року

Суддя Тимощенко О.М.