Ухвала суду № 67835111, 17.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.07.2017Справа № 910/31304/15Суддя Мудрий С.М. розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" на дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мірасол"

про стягнення 1 268 114,79 дол. США

Представники:

від позивача: Гурський Г.Ю. - представник за довіреністю № 404 від 07.06.2017 р.;

від відповідача: Шуклін О.С. - представник за довіреністю № б/н від 11.01.2017 р.;

від ВДВС: Дякон Н.М. - представник за довіреністю № 577/20.3-03 від 04.07.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мірасол" про стягнення 1 268 114,79 дол. США.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.07.2016 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Мірасол" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, будинок 114; ідентифікаційний код: 30310317) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк" Актив-Банк" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, ідентифікаційний код 26253000) прострочену заборгованості по кредиту у сумі 1 115 000 (один мільйон сто п'ятнадцять тисяч) доларів США 00 центів, прострочену заборгованість за процентами у сумі 189 335 (сто вісімдесят дев'ять тисяч триста тридцять п'ять) доларів США 06 центів та судовий збір в розмірі 182 700 (сто вісімдесят дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мірасол" на рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 р. у справі 910/31304/15 повернуто без розгляду.

27.09.2016 р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.07.2016 р. видано наказ.

12.06.2017 р. до господарського суду м. Києва від публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" надійшла скарга на дії посадових осіб відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в рамках виконавчого провадження № 52946814 по наказу № 910/31304/15 від 27.09.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2017 р. розгляд скарги призначено на 17.07.2017 р.

17.07.2017 р. до канцелярії суду позивач подав заяву про залучення третьої особи до участі у справі, відповідач - відзив на скаргу.

У судовому засіданні 17.07.2017 р. представник позивача підтримав заяву про залучення третьої особи до участі у справі.

Представник відповідача заперечував проти даної заяви.

Представник ВДВС заперечував проти даної заяви.

Суд відмовив у задоволенні заяви про залучення третьої особи до участі у справі.

Представник ВДВС надав витребувані документи.

Представника позивача скаргу підтримав, просив суд задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти скарги та просив відмовити у задоволенні скаргу.

Представник ВДВС заперечував проти скарги та просив відмовити у задоволенні скаргу.

Заслухавши представників сторін та ВДВС та дослідивши наявні докази, суд вважає подану скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" на дії державного виконавця такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За змістом ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що 29.05.2017 р. стягувачем отримано повідомлено про оцінку арештованого майна вих. № 52946814/16 від 25.05.2017 р., згідно якого загальна ринкова вартість арештованого майна ТОВ «Мірасол» станом на 18.05.2017 р. становить 4 174 506,00 грн., проте не вказано чи проводилось рецензування звіту про оцінку майна.

Відповідно до ч. 3, 4, 5, 6 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Відповідно ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Нормами чинних положень ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено поняття «рецензування звіту».

Скаржник у скарзі на дії ВДВС посилається на ч. 1-3 ст. 13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Проте, суду не надано будь-яких доказів звернення (надсилання) із вимогою до оцінювача для рецензування ним звіту про оцінку майна, а лише у судовому засідання 17.07.2017 р. представник скаржника зазначив, що має таку вимогу на рецензування звіту про оцінку майна.

Подана скарга не може вважатися оскарженням результатів визначення вартості чи оцінки майна, так як не вказує на незгоду банку з результатами оцінки.

Крім того, слід зазначити, постановою про повернення виконавчого документу стягувачу № 52946814 від 14.07.2017 р. наказ № 910/31304/15 від 27.09.2016 р. та авансовий внесок у розмірі 14 500,00 грн повернуто стягувачу.

Вимога скаржника щодо зупинення передачі в рамках виконавчого провадження № 52946814 майна ТОВ «Мірасол» на реалізацію на підставі наказу № 910/31304/13 від 29.09.2016 р. не підлягає задоволенню, оскільки, відповідно до п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», згідно з вимогами статті 121 1 ГПК зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції. Тому суд апеляційної інстанції за будь-яких обставин не вправі зупиняти виконання судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи, що державний виконавець вжив дії спрямовані на примусове виконання рішення згідно з чинним законодавством, а Законом Укаїни «Про виконавче провадження» не передбачено поняття «рецензування звіту» та відсутні докази звернення (надсилання) із вимогою до оцінювача для рецензування ним звіту про оцінку майна, тому скарга публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити.

Суддя С.М. Мудрий