Рішення № 67834945, 10.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2017

Справа №910/6376/17

За позовом дочірнього підприємства національна акціонерна компанія "НАДРА УКРАЇНИ" "МИРГОРОДНАФТОРОЗВІДКА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОГІЯ"

про стягнення 2.061,25 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з’явилися;

відповідача: не з’явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Дочірнє підприємство національної акціонерної компанії "НАДРА УКРАЇНИ" "МИРГОРОДНАФТОРОЗВІДКА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОГІЯ" про стягнення 13.221,25 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов’язання за укладеним між сторонами спору договором користування майном від 18.12.2014 № 67 в період з грудня 2014 по грудень 2015, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 13.221,25 грн., з яких: 11.160,00 грн. – сума основної заборгованості, 417,00 грн. – 3 % річних та 1.644,25 грн. – інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/6376/17. Розгляд даної справи призначено судом на 29.05.2017.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 29.05.2017 відклав розгляд даної справи на 19.06.2017.

Проте, судове засідання, призначене на 19.06.2017 не відбулося у зв’язку з перебуванням судді Балац С.В. у відпустці.

Враховуючи вказане ухвалою господарського суду від 15.06.2017 справу № 910/6376/17 призначено до розгляду на 10.07.2017.

Ухвала про призначення справи до розгляду на 10.07.2017 надсилалася учасникам процесу на адресу їх місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Більш того, в матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв’язку про вручення уповноваженим особам учасників процесу поштових відправлень суду.

Відповідач правом, забезпеченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов до суду не подав у зв'язку із чим, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог. У даній заяві позивач повідомив суд про сплату відповідачем суми основної заборгованості в повному обсязі в розмірі 11.160,00 грн.

Таким чином, позивач зменшив заявлену до стягнення суму до 2.061,25 грн., з яких: 417,00 грн. – 3 % річних та 1.644,25 грн. – інфляційні втрати.

Також у вказаній вище заяві позивача, останній у зв’язку із скрутним фінансовим становищем просив суд здійснювати розгляд справи без представника останнього.

В судовому засіданні 10.07.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між дочірнім підприємством національної акціонерної компанії "НАДРА УКРАЇНИ" "МИРГОРОДНАФТОРОЗВІДКА", як розпорядником майна, (далі – позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОГІЯ", як користувачем, (далі – відповідач) укладено договір користування майном від 18.12.2014 № 67 (далі – Договір), предметом якого є передача розпорядником майна в тимчасове платне користування майна в кількості: - приймальна ємність ТМУ 50 м (3) – одна шт. (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість користування майном становить 2.400,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Положеннями п. 3.2 Договору передбачено, що відповідач до початку передачі майна у користування здійснює передоплату в розмірі 100 % від вартості користування майном.

В подальшому між сторонами спору укладено додаткову угоду від 01.02.2015 до Договору, відповідно до якої сторони домовилися доповнити розділ 3 Договору пунктами 3.3 та 3.4 та викласти їх у наступній редакції:

- відповідач здійснює оплату за користування майном у безготівковій формі шляхом оплати на розрахунковий рахунок позивача на підставі виставленого рахунку та акту приймання наданих послуг, підписаного сторонами, який надається позивачем по факту наданих послуг за користування майном (п. 3.3);

- вартість оплати послуг коригується на коефіцієнт офіційного рівня інфляції, який змінився за час від дати укладення цієї додаткової угоди (п. 3.4).

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди), тому, права і обов’язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 Господарського кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення викладені в ч. 1 ст. 283 ГК України.

Частиною 3 ст. 283 ГК України встановлено, що об'єктом оренди можуть бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем обов’язку за Договором, яке полягає у несвоєчасному здійсненні останнім на користь позивача плати за користування майном у період з грудня 2014 по грудень 2015, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 2.061,25 грн., з яких: 417,00 грн. – 3 % річних та 1.644,25 грн. – інфляційні втрати.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

Положенням частини 3 ст. 285 Господарського кодексу України встановлено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Аналогічне правило закріплено в ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Надані позивачем розрахунки 3 % річних є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 417,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в період з січня 2016 по литий 2017 в розмірі 1.644,25 грн. суд зазначає, що вказана вимога задовольняється судом частково, оскільки розрахунок позивача, викладений у позові, є арифметично невірним. Наведена позовна вимога підлягає задоволенню в сумі 1.643,87 грн., за таким розрахунком суду:

Період заборгованості

Сума боргу (грн.)

Сукупний індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

січень 2016 – лютий 2017

11.160,00

114,73

1.643.87

Обов’язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій з боку відповідача, суд, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судовий збір на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТОГАЗОПРОМИСЛОВА ГЕОЛОГІЯ" (01105, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 41; ідентифікаційний код: 38238322) на користь дочірнього підприємства національної акціонерної компанії "НАДРА УКРАЇНИ" "МИРГОРОДНАФТОРОЗВІДКА" (37600, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Нафтовиків, буд. 1; ідентифікаційний код: 01431676) 3 % річних в сумі 417 (чотириста сімнадцять) грн. 00 коп.; інфляційні втрати в сумі 1.643 (одна тисяча шістсот сорок три) грн. 87 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17 липня 2017 року

Суддя С.В. Балац