Рішення № 67834681, 19.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2017Справа №910/7162/17За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 66135,34 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача Іващенко О.В. (за дов.)

від відповідача ОСОБА_3 (за дов.)

В судовому засіданні 19.07.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом публічне акціонерне товариство "Київенерго" до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 66135,34 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не здійснив оплату нарахованої позивачем за споживання не облікованої електричної енергії згідно з протоколами комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та виставлених рахунків.

Ухвалою суду від 05.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7162/17, розгляд останньої призначено на 01.06.2017.

29.05.2017 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Позивач в судове засідання 01.06.2017 не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи для можливості вирішення спору мирним шляхом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 01.06.2017 розгляд справи відкладено на 03.07.2017.

Відповідач в судове засідання 03.07.2017 не з'явився, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду про відкладення розгляду справи не виконав про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 03.07.2017 продовжено строк вирішення спору за клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 19.07.2017.

В судовому засіданні 19.07.2017 представник відповідача подав заяву про розстрочення виконання рішення суду. Відповідач не заперечував проти існування у нього заборгованості перед позивачем, однак просив розстрочити її сплату на 6 місяців.

Представник позивача не заперечував проти задоволення клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2016 року уповноваженими представниками ПАТ "Київенерго" зафіксовано порушення статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п. 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної енергопостачальника ПАТ "Київенерго", з метою без облікового споживання електричної енергії" (адреса об'єкту: АДРЕСА_2, в зв'язку з чим уповноваженими представниками позивача, складено Акт порушень ПКЕЕ №44174.

Порушення виявлене позивачем було усунуто 26.01.2017, що підтверджується актом про усунення порушення ПКЕЕ.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 1.3 Правил користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

16.01.2008 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник) та фізичною особою ОСОБА_1 (споживач) укладено договір на постачання електричної енергії № 60721 згідно якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною, в тому числі за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно п. 4.2.4 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженого постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електроенергії з порушенням, у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, знаття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Тобто договором сторони передбачили обов'язок споживача оплачувати вартість безобліково спожитої електроенергії.

Відповідно до п. 3.34 Правил користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, будь-які роботи, пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії, заміною типу розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії) у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються. Під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік обсягу електричної енергії здійснюється за тимчасовими схемами, узгодженими з постачальником електричної енергії. У разі неможливості створення тимчасових схем розрахункового обліку розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення вищезазначених робіт, здійснюються відповідно до порядку, погодженого заінтересованими сторонами. Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31-3.32 цих Правил.

Відповідно до п. 6.40 Правил користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

Пунктом 6.41 Правил користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. 10.2 Правил користування електричної енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

15.02.2017 року відбулось засідання Комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 44174 від 26.01.2017 року, що супроводжувались веденням протоколу № 275, даним протоколом оформлене рішення: "Нарахування провести за Актом, згідно з п. 2.6, та за формулою 2.7 "Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", що затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, із змінами та доповненнями (далі - Методика), за період з 15.08.2016 по 26.01.2017, потужність самовільного підключення 14,85 кВт. Режим роботи: 12 годин на добу, 7 днів на тиждень, Кв=1.

Згідно з Розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку нарахування по Акту складає 66135,34 грн.

Як встановлено судом, 16.02.2017 позивач направив відповідачу копію протоколу № 275 від 15.02.2017, розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку, рахунок для оплати недорахованої електричної енергії (докази направлення в матеріалах справи).

Відповідач звернувся до позивача з листом про перегляд акту порушень № 44174 від 26.01.2017, в зв'язку з тим, що до матеріалів не була додана довідка Дарницького управління головного управління національної поліції в м. Києві № 25729/125/48/04-2016 від 13.12.2016.

02.03.2017 позивач направив відповідачу повідомлення, що спірні питання з приводу акту порушення № 44174 від 26.01.2017 будуть розглянуті на засіданні комісії 15.03.2017 о 13-45, присутність заявника доцільна.

15.03.2017 року відбулось засідання Комісії по розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № 44174 від 26.01.2017 року, в присутності представника відповідача ОСОБА_4 без належним чином оформленої довіреності, що супроводжувались веденням протоколу № 457. Даним протоколом оформлене рішення: "Акт про порушення № 44174 від 26.01.2017 складено та розраховано вірно, підстав для зміни нарахувань немає, рішення комісії від 15.02.2017, оформлене протоколом № 275 залишити без змін".

Відповідач звернувся до позивача з листом від 15.03.2017, в якому просив переглянути акт про порушення № 44174 від 26.01.2017 оскільки в період з 15.09.2016 по 15.01.2017 відповідачем не велась господарська діяльність на підставі наказу № 17 від 01.09.2016 (наказ долучено).

Листом від 21.03.2017 № 030/34-1562 позивач повідомив відповідача про відсутність підстав для чергового перегляду акту про порушення № 44174 від 26.01.2017 (докази направлення наявні в матеріалах справи).

Згідно з п. 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

З огляду на дату направлення позивачем розрахункових документів за не обліковану внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією (ПКЕЕ) та враховуючи Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, суд дійшов висновку, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду строк виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, є таким, що настав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем по акту № 44174 від 26.01.2017 на загальну суму 66135,34 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців зі сплатою суми заборгованості рівними частинами, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У пункті 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що крім вказаної заборгованості у нього є інші зобов'язання, щодо оплати поточних платежів, а арешт його рахунка не прискорить погашення заборгованості перед позивачем, яку він має намір погасити в повному обсязі. Позивач не заперечував проти задоволення клопотання відповідача та розстрочення сплати заборгованості на 6 місяців.

Враховуючи наведене та оскільки позивач не заперечує проти розстрочення суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення у даній справі на 6 місяців рівними частинами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

На підставі ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Дрницьким РВ ГУ ДМС України у м. Києві 20 вересня 2013) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) основний борг в розмірі 66135 (шістдесят шість тисяч сто тридцять п'ять) грн. 34 коп. розстрочивши виконання рішення наступним чином:

серпень 2017 року 11022,56 грн., вересень 2017 року 11022,56 грн., жовтень 2017 року 11022,56 грн., листопад 2017 року 11022,56 грн., грудень 2017 року 11022,56 грн., січень 2018 року 11022,54 грн.

3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.07.2017

Суддя І.В.Усатенко