Ухвала суду № 67832382, 18.07.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 325/479/15-ц Головуючий у 1 інстанції Шеїна Л.Д.

Номер провадження № 22-ц/778/2540/17 Суддя-доповідач Подліянової Г.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.

суддів: Маловічко С.В.

Кримської О.М.

за участю секретаря Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 11 квітня 2017 року у справі за заявою Державної іпотечної установи, заінтересовані особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виправлення помилки у виконавчому листі, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2017 року Державна іпотечна установа звернулася до суд із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі.

В обґрунтування заяви заявник зазначав, що 08.06.2016 року Приазовським районним судом Запорізької області видано виконавчий лист №325/479/15-ц, згідно якого суд вирішив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за договором про іпотечний кредит №953И/01-2013 від 07.02.2013 року в розмірі 55123,09 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 275, 62 грн.

02 червня 2016 року прийнято Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, який набрав законної сили 05 жовтня 2016 року. Статтею 4 вказаного закону передбачено наявність дати народження боржника у виконавчому листі.

Оскільки у виконавчому документі не зазначена дата народження боржника, це призводить до технічної неможливості відкрити виконавче провадження у новому реєстрі АСВП, внаслідок чого стягував позбавлений можливості отримувати кошти від боржника.

На підставі викладеного заявник просив суд, внести виправлення до виконавчого листа, зазначивши у виконавчому листі № 325/479/15-ц, який виданий Приазовським районним судом Запорізької області від 08.06.2016 року про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Державної іпотечної установи в розмірі 55123,09 грн. та судового збору у розмірі 275,62 грн. дату народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 11 квітня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви Державної іпотечної установи про виправлення помилки у виконавчому листі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Державна іпотечна установа подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву Державної іпотечної установи про виправлення помилки у виконавчому листі.

Державна іпотечна установа, та інші особи, що беруть участь у справі, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( судової повістки) (а.с. 72 ), до апеляційного суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, будь яких клопотань від них не надходило.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст. ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи в задоволенні заяви про виправлення помилки у виконавчому листі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виконавчий лист у справі № 325/479/15-ц провадження № 2/325/302/2015 був виданий Приазовським районним судом Запорізької області у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, у відповідності до відомостей зазначених у рішенні суду та наявних у матеріалах цивільної справи, то помилка у виконавчому листі у справі відсутня.

Колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

За положеннями ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2015 року Приазовським районним судом ухвалено рішення, за яким стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за договором про іпотечний кредит №953И/01-2013 від 07.02.2013 року в розмірі 55123,09 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 275, 62 грн. (а.с.23-25). Рішення суду набрало законної сили 07.06.2016 року. (а.с.25).

На підставі рішення Приазовського районного суду 08.06.2016 року видано виконавчий лист №325/479/15-ц (№2/325/302/2015). (а.с. 3).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" такий реквізит виконавчого документу як дата народження фізичної особи стягувача не є обов'язковим і зазначається лише за наявності.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конституції України й ч. 1 ст. 302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до п. 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частина 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому зокрема має бути зазначено й число, місяць, рік народження для фізичної особи. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам ст. 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.

Разом з тим, за змістом п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача може самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Тобто, у разі не зазначення дати народження фізичної особи у рішенні суду згідно з п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного органу із запитом про витребування зазначених даних.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України по цивільній справі № 6-45цс14 від 21 травня 2014 року, яка є джерелом права та обов'язковою для виконання, відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника не може вважатися належною підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.

Враховуючи зазначене, посилання Державної іпотечної установи на те, що саме на суд покладаються обов'язки щодо оформлення виконавчого листа із зазначенням дати народження фізичної особи, є неприйнятними.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, який чинний станом на дату розгляду справи, у виконавчому документі зазначається дата народження боржника - фізичної особи, не ґрунтуються на вимогах закону, з огляду на наступне.

Заявник в заяві просить внести виправлення до виконавчого листа, який виданий 08.06.2016 року.

Згідно із ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З огляду на зазначене, відповідно до вимог ст. 2 ЦПК України, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21.04.1999 року.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, ухвала Приазовського районного суду Запорізької області від 11 квітня 2017 року постановлена без порушення норм процесуального і матеріального права, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи відхилити.

Ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 11 квітня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: