Ухвала суду № 67832293, 20.07.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/3356/17

пр. № 4-с/336/89/2017

УХВАЛА

Іменем України

20 липня 2017 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Дацюк О.І.

при секретарі Скибі О.Б.

за участі представника скаржника адвоката ОСОБА_1, представника зацікавленої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3, зацікавлені особи: Шевченківський ВДВС м. Запоріжжя, ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання відділу державної виконавчої служби зняти арешт з майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась зі скаргою на бездіяльність невизначеного державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області, вказавши, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.11.2010 року було стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором в сумі 881201,21 гривень та судовий збір. На підставі вказаного рішення виконавчою службою відкрите виконавче провадження та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника (дати відкриття виконавчого провадження, номеру виконавчого провадження та відомостей про державного виконавця у скарзі немає). 18.01.2016 року виконавче провадження було закрите, а одночасно і скасовані вжиті заходи примусового виконання рішення, але фактично дій щодо скасування арешту державним виконавцем не вчинено. По суті скарги ОСОБА_3 просить визнати бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № 28336855 неправомірною; зобов'язати Шевченківський відділ ДВС м. Запоріжжя скасувати всі вжиті заходи щодо примусового виконання скасованого рішення, зняти арешти з усього невизначеного майна, накладений Шевченківським ВДВС на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 28336855; з усього рухомого майна, накладений Шевченківським ВДВС на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 28336855 з виключенням записів в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; з усього рухомого майна, накладений Шевченківським ВДВС на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по виконавчому провадженню № 37165374 з виключенням записів в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна

В судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу, але вказати які саме виконавчі провадження перебували чи перебувають на виконанні в Шевченківському ВДВС, де боржником є ОСОБА_3, не зміг.

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» проти задоволення скарги заперечувала, вказуючи, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.11.2010 року, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 29.05.2017 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» було стягнуто солідарно 881201,21 гривню заборгованості та судові витрати.

Рішення суду на цей час не виконане, з 2010 року за ним неодноразово відкривались виконавчі провадження.

Шевченківським ВДВС м. Запоріжжя направлено до суду клопотання про розгляд скарги за відсутності державного виконавця.

При вивченні наявних у справі документів вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.11.2010 року, яке набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 29.05.2017 року з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» було стягнуто солідарно 881201,21 гривню заборгованості та судові витрати.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, яка надана станом на 15.09.2016 року, щодо квартири АДРЕСА_1 існують заборона за іпотечним договором від 16.06.2006 року, арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження по виконавчому провадженню № 12243331 від 29.03.2010 року, арешт на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 28336855 від 02.12.2010 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 15.09.2016 року наявний арешт рухомого майна ОСОБА_3, накладений постановою державного виконавця по виконавчому провадженню № 28336855 від 23.08.2011 року, а також арешт рухомого майна ОСОБА_3, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за виконавчим провадженням № 37165374 від 12.08.2013 року.

Тож у суду згідно документів, наданих скаржником, є відомості про існування принаймні чотирьох виконавчих проваджень, в яких ОСОБА_3 є боржником та в межах яких застосовано арешт належного їй майна.

Водночас скаргу ОСОБА_3 подано на бездіяльність державного виконавця в межах виконавчого провадження № 28336855.

При цьому постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві від 18.01.2016 року, на яку скаржник посилається в обґрунтування своєї скарги, стосується виконавчого провадження № 43496450.

Натомість з документів, які надані скаржником, не вбачається, щоб в межах виконавчого провадження № 43496450 на час звернення зі скаргою були застосовані будь-які заходи забезпечення, зокрема і арешт майна скаржника.

Будь-яких документів на підтвердження стану виконавчих проваджень № 12243331, № 28336855 та № 37165374, в межах яких арешт на майно скаржника дійсно накладався, суду не надано.

При вирішенні скарги суд враховує наступне.

Статтею 383 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи вимоги, викладені у скарзі у сукупності з поясненнями учасників в судовому засіданні та дослідженими доказами, суд вважає,що скарга ОСОБА_3 не може бути задоволена за її недоведеністю та безпідставністю, оскільки подана така скарга в межах виконавчого провадження № 28336855, при цьому будь-яких документів на підтвердження стану цього виконавчого провадження суду не надано, як не надано інформації щодо стану виконавчого провадження № 37165374, щодо якого такої заявлено вимогу про зняття арешту.

За таких обставин суд позбавлений можливості здійснити оцінку дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця або державних виконавців, на предмет їх законності, правомірності та відповідності наданим повноваженням, тож у задоволенні скарги належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 383, 386, 387 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3, зацікавлені особи: Шевченківський ВДВС м. Запоріжжя, ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на бездіяльність державного виконавця та зобов'язання відділу державної виконавчої служби зняти арешт з майна залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя О.І. Дацюк