Рішення № 67832246, 20.07.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Ровенській В.В., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури – ОСОБА_1» і компанія»,ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання права власності та зняття арешту з майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури – ОСОБА_1» і компанія», ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання права власності та зняття арешту, в якому зазначив, що 22.05.2017 року державний виконавець виконавчої служби заявив до нього вимоги щодо передання в межах виконавчого провадження, боржником за яким є Командитне товариство «Запорізький завод високовольтної апаратури – ОСОБА_1» і компанія», приналежний йому на праві приватної власності транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель GL 500, рік випуску 2006, номер шасі (кузову, рами, коляски) WDC1648861A163428, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В ході виконавчих дій позивачу стало відомо, що постановою Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про арешт майна боржника від 29.12.2016 р. у межах виконавчого провадження №52904376 за виконавчим листом № 808/2286/16, виданим 15.11.2016 р. Запорізьким окружним адміністративним судом на користь ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Запоріжжя, було накладено арешт на все майно КТ «ЗЗВА», в тому числі і на спірний транспортний засіб. Проте вказаний транспортний засіб набуто позивачем на підставі договору лізингу від 22 липня 2015 року, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 товариством «Запорізький завод високовольтної апаратури – ОСОБА_1» і компанія» та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований у реєстрі за № 2665. За договором лізингу позивачем у повному обсязі сплачено лізингові платежі, а 30.11.2016 р. сторонами було підписано Акт приймання-передачі, за яким зазначений транспортний засіб на підставі Договору був переданий позивачу у власність.

Таким чином, через наявність вказаного обтяження позивач не має можливості здійснити реєстрацію транспортного засобу, оформити належним чином належне йому право власності, у зв’язку з чим змушений звернутися до суду.

В судове засідання представник позивача не з’явилася, надала заяву в якій просить позов розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури – ОСОБА_1» і компанія» в судове засідання не з’явився, надав заяву в якій просить позов розглянути за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

Відповідач ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя у судове засідання не з’явився, причину неявки суду не сповістив, про день і місце слухання справи завчасно повідомлявся, у встановленому законом порядку, заперечень до позовної заяви суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області просить ухвалити рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до договору лізингу від 22 липня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 товариством «Запорізький завод високовольтної апаратури – ОСОБА_1» і компанія» нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого у реєстрі за № 2665, КТ «ЗЗВА» як лізингодавець передало позивачу як лігингоодержувачу у користування з наступним переходом у власність транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель GL 500, рік випуску 2006, номер шасі (кузову, рами, коляски) WDC1648861A163428, реєстраційний номер НОМЕР_1, тип ТЗ легковий універсальний, зареєстрований Запорізьким МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України 07.11.2006 р., що належав лізингодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РСА № 813648, виданого Запорізьким МРЕВ-1 ДАІ ГУ УМВС України 07.11.2006 р. Власником у свідоцтві зазначено Відкрите акціонерне товариство «Запорізький завод високовольтної апаратури», що було перетворено у КТ «ЗЗВА». КТ «ЗЗВА» є правонаступником ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури», про що зазначено у його установчому документі (а.с 8-12).

Строком дії Договору відповідно до п.2.1. було визначено 24 місяці з моменту підписання акту приймання-передачі. У п. 6.2.2. Договору лізингодавець зобов’язався передати у власність лізингоодержувача зазначений транспортний засіб у власність на умовах, визначених у Договорі, після повної сплати лізингових платежів. Відповідне право лізингоодержувача на набуття цього транспортного засобу у власність після сплати лізингових платежів було передбачено у п. 6.3.6. Договору.

Питання переходу права власності на лізинговий транспортний засіб врегульовано сторонами Договору у п. 7.2., що передбачає: «Предмет лізингу переходить у власність Лізингоодержувача після виконання Лізингоодержувачем зобов’язань по цьому договору щодо сплати лізингових платежів за цим Договором у повному обсязі. Перехід права власності на предмет лізингу від Лізингодавця до Лізингоодержувача здійснюється на підставі Акту приймання-передачі предмету лізингу у власність, що укладається сторонами не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту повного виконання Лізингоодержувачем зобов’язань по цьому Договору».

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У ст. 531 ЦК передбачено, що боржник має право виконати свій обов’язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

За період з 01.08.2015 року по 30.11.2016 року позивачем в повному обсязі сплачено лізингові платежі, що підтверджується довідкою КТ «ЗЗВА» від 30.11.2016 року.

30.11.2016 року сторонами підписано Акт приймання-передачі, за яким зазначений транспортний засіб на підставі Договору був переданий позивачу у власність, відповідно до Акту приймання-передачі транспортного засобу у власність від 30.11.2016 року та довідки від 30.11.2016 року за №2/01-04-117 про повне виконання ОСОБА_1 зобов’язань за Договором і перехід права власності на транспортний засіб.

Відповідно до довідки від 30.11.2016 року, виданої КТ «ЗЗВА», транспортний засіб має нульову залишкову вартість на момент передання його у власність позивача.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, слід керуватися положеннями Договору, що пов’язує виникнення права власності з моментом підписання Акту приймання-передачі у власність автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебувають матеріали виконавчого провадження № 52904376 з примусового виконання виконавчого листа № 808/2286/16, виданого 15.11.2016 року Запорізьким окружним адміністративним судом на користь ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Запоріжжя (а.с. 20-21).

В рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 808/2286/16, виданого 15.11.2016 року Запорізьким окружним адміністративним судом на користь ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Запоріжжя винесено постанову про арешт майна боржника від 29.12.2016 року.

Згідно з ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Оскільки транспортний засіб не належить боржнику на праві власності, то арешт з нього підлягає зняттю.

Згідно зі ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об’єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно зі ст. 392 ЦК власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» 3 червня 2016 року №5 позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов’язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

З вимог ст. 16 ЦК України вбачається, що захист цивільних прав шляхом звільнення майна з під арешту належить судам.

Таким чином, обрані позивачем способи захисту його прав передбачені законом і відповідають йому.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури – ОСОБА_1» і компанія», ОСОБА_3 пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Запоріжжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дніпровський відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання права власності та зняття арешту з майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ модель GL 500, рік випуску 2006, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, тип ТЗ легковий універсальний.

Зняти арешт з транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ модель GL 500, рік випуску 2006, номер шасі (кузову, рами, коляски) WDC1648861A163428, реєстраційний номер НОМЕР_1, тип ТЗ легковий універсальний, накладений постановою Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про арешт майна боржника від 29.12.2016 року у межах виконавчого провадження №52904376, за виконавчим листом № 808/2286/16, виданим 15.11.2016 року Запорізьким окружним адміністративним судом на користь ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Запоріжжя

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Ю.В.Геєць