Ухвала суду № 67829886, 18.07.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/10483/17

Провадження № 1-кс/234/3648/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про арешт майна

18 липня 2017 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Демидова В.К.,

при секретарі Містюкевич І.Ю. ,

за участю слідчого-Колесникова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську

клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050390001979 від 12.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

18 липня 2017 року слідчий СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ст. лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, яке мотивує тим, що 12.07.2017 року до ЧЧ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області з письмовою заявою звернулась ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає: м. Краматорськ, вул. Рокосовського, 50, про те, що 11.07.2017 року невстановлена особа, шляхом обману заволоділа грошовими коштами заявника в сумі 4 000 гривень, чим спричинила матеріальний збиток заявнику на зазначену суму.

12.07.2017 року СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області розпочато досудове розслідування, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017050390001979, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

В ході досудового розслідування оперативним шляхом було встановлено особу, причетну до скоєння вказаного злочин, ним виявився ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає м. Краматорськ, вул. Крючковського буд.11.

Опитаний за вказаним фактом ОСОБА_3 пояснив, що у своєму користуванні він має мобільний телефон «NOKIA 101» з сім картами з номерами 380919885403 та +380956742957. У звязку з скрутним матеріальним становищем він вирішив шахрайським шляхом заробити грошові кошти. Так, 11.07.2017 року він на вигаданий номер а саме 066-294-15-73 відіслав смс повідомлення з номеру 380919885403 в якому містилася інформація про виграш автомобілю, та два номери телефонів на які потрібно передзвонити для отримання призу. Серед номерів які були зазначені у текстовому повідомленні телефонів був номер +380956742957. 11.07.2017 року на вказаний номер зателефонувала ОСОБА_2 з номеру мобільного телефону 066-294-15-73. В ході бесіди останньої з ОСОБА_3 він повідомив їй що вона дійсно виграла автомобіль, але для його отримання або його грошового еквіваленту у сумі 360000 гривень потрібно заплатити грошові кошти а саме відсоток за виграш у розмірі 1 відсотка від суми. Після чого ОСОБА_2 на вказанні ОСОБА_3 під час телефонної розмови номери банківських карток які належали стороннім особам перерахувала грошові кошти, якими ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.

Допитана у якості свідка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, пояснила що в її користуванні є картка «Приват Банку» № 4149-6258-1344-5580. Так 11.07.2017 року близько 2130 годині їй зателефонував її брат ОСОБА_5 та попросив скористатися послугами її карти, а саме отримати на неї грошові кошти та потім передати їх йому, на що ОСОБА_4 дала згоду та повідомила ОСОБА_5 номер своєї картки. Близько 22.00 години на карту № 4149-6258-1344-5580 від невідомої їй особи були зараховані грошові кошти в сумі 700 гривень. Після цього вказані грошові кошти за проханням ОСОБА_5 були перераховані ОСОБА_4 через інтернет ресурс «Приват 24» на карту «Ощадбанку» № 4790-7010-0473-7564 яка належить ОСОБА_5

Допитаний у якості свідка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 пояснив що в нього є знайомий ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 11.07.2017 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_5 з проханням про допомогу в отриманні грошового переказу а саме надати йому номер карти «ПриватБанку» на які йому зарахують грошові кошти. Після зарахування та заняття грошових коштів ОСОБА_3 пообіцяв віддячити фінансово ОСОБА_5 На вказану пропозицію ОСОБА_5 погодився, оскільки перебував у скрутному матеріальному становищі, після чого зателефонував своїй сестрі ОСОБА_4, та пояснивши вказану ситуацію отримав від останньої номер банківської картки «Приват Банку» № 4149-6258-1344-5580, який в подальшому повідомив ОСОБА_3 Після зарахування грошових коштів в сумі 700 гривень на вказану картку, ОСОБА_5 попросив ОСОБА_4 щоб остання переказала йому вказані грошові кошти на його банківську карту «Ощадбанку» № 4790-7010-0473-7564. Після отримання грошового переказу, ОСОБА_5 через банкомат розташований за адресом м. Краматорськ, вул. Паркова буд. 18 зняв грошові кошти в сумі 700 гривень, які передав ОСОБА_3, за що отримав від останнього грошову винагороду в сумі 150 гривень. Звідки були надіслані вказані кошти та їх походження ОСОБА_5 невідомо.

17.07.2017 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 добровільно видав для проведення огляду наявну в нього банківську карту «Ощадбанку» № 4790-7010-0473-7564 на яку відбувалося зарахування грошових коштів отриманих ОСОБА_4 від невідомої їй особи. В ході проведення огляду вказана карта була вилучена.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що вилучена в ході огляду банківська карта «Ощадбанку» № 4790-7010-0473-7564 є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та може бути використана як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та відповідає критеріям, зазначеним у п. 1 ч. 2 ст. 167 ст. 98 КПК України

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене в органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно з метою його збереження, запобігання його перетворення, зміни або знищення, для подальшого проведення експертиз та використання у кримінальному провадженні.

Вислухавши слідчого, який просив задовольнити клопотання, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, вважаю, що клопотання обґрунтоване і підлягає задоволенню з наступних підстав.

З метою забезпечення арешту та недопущення відчуження зазначеного в клопотанні майна, клопотання розглядається у відсутність підозрюваного та його захисника.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.ч.3, 4, 5, 6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобовязаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Враховуючи вищевказане, а також те, що існують достатні підстави вважати, що вилучена в ході огляду банківська карта «Ощадбанку» № 4790-7010-0473-7564, на яку слідчий просить накласти арешт, містить відомості про вчинення кримінального правопорушення, з метою запобігання можливості приховування, зникнення, використання цього майна, з метою збереження речових доказів, для подальшого проведення експертиз, слідчий суддя вважає доцільним задовольнити клопотання слідчого про арешт вказаного у клопотанні майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_1 про арешт майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050390001979 від 12.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України- задовольнити.

Накласти арешт на зазначене в клопотанні майно, а саме:

- банківську карту «Ощадбанку» № 4790-7010-0473-7564, термін дії до 07/19, яка належить ОСОБА_5, яка була вилучена 17.07.2017 року в ході проведення огляду предмета за участю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4

Розяснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддяОСОБА_6