Рішення № 6782898, 26.10.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" жовтня 2009 р.Справа № 17/116-09-3716 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро”; до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма імені Степана Олійника”;

про стягнення 18182,99 грн.

Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від позивача: Грищенко О.М. –на підставі довіреності від25.06.2009р.;

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача по справі 18182,99грн., з яких: 8379,92 грн. –основного боргу; 3661,31грн. –пені; 512 грн. –3% річних; 3942,55 грн. –індексу інфляції; 586,59 грн. –штрафу; 1100 грн. –адвокатських витрат.

Відповідач в судові засідання призначені по справі не з’явився, хоча про час та місце проведення судових засідань його було повідомлено належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, що наявне в матеріалах справи, відзив на позов не надав, внаслідок чого справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку, ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

10 вересня 2007 року між ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” та СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника” був укладений Договір №71/09/07 купівлі-продажу товару , а саме засобів захисту рослин, на умовах відстрочення платежу. Відповідно до умов даного Договору ним визначалися умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу.

Відповідно до п.2.1 Договору, асортимент Товару, його кількість, термін оплати та поставки, місце передачі Товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску Товару, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно із п. 2.2. даного Договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Пункт 3.1. Договору вказує, Товар може передаватися покупцю партіями.

У відповідності до п. 4.6 укладеного договору право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження Товару переходить до покупця після передачі Товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем Товару.

Відповідно до даних пунктів Договору та видаткової накладної №РН-ОД00171 від 12.09.2007 року (згідно довіреності суворої форми звітності серії ЯНЧ №005732 від 10.09.2007 року), виписаної в період дії даного договору, Відповідачу було поставлено Товар на загальну суму 18 379 гривень 92 копійки.

Пункт 5.1. даного Договору зазначає, що покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 5.3. даного Договору встановлено, що оплата Товару проводиться наступним чином: 100% від вартості Товару оплачується покупцем в строк до 18 вересня 2007 року.

Позивач виконав свої обов'язки за Договором у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від Відповідача на адресу Позивача не надходило.

СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника”, в порядку п.6.1. Договору, взяло на себе зобов'язання перед ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” провести оплату за Товар в строк та на умовах вказаних в ст. 5 цього Договору.

У свою чергу СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника”, у порушенні чинного цивільного та господарського законодавства України та умов Договору, лише частково оплатило вартість поставленого Товару у розмірі 10000 грн., що підтверджується банківською випискою від 05.12.2007 року.

Cтаном на 10 липня 2009 року заборгованість СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника” перед ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” згідно Договору №71/09/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10 вересня 2007 року становить 8 379 гривень 92 копійки.

Згідно п. 8.2. Договору, за прострочення виконання зобов'язання Покупець сплачує на користь ПРОДАВЦЯ пеню в розмірі 0,08% від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Так, позивач керуючись, п. 8.2 укладеного договору, ст.3 Закону України „Про відповідальність за не своєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахував відповідачу пеню за порушення грошових зобов’язань, яка згідно представленого позивачем розрахунку становить 3661,31 грн.

Крім того, відповідно до п. 8.4. Договору за несплату або несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує штраф у розмірі 7% від вартості неоплаченого Товару.

Отже позивач скориставшись п. 8.4 укладеного договору та порушенням відповідачем умов по здійсненню платежів, нарахував відповідачу штраф, який становить 586 грн., з розрахунку приведеного позивачем у позові.

Окрім того, позивачем на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України, за порушення відповідачем грошових зобов’язань, нарахував 3% річних –512,62 грн. та індекс інфляції у розмірі 3942,55 грн.

Зазначені обставини спонукали ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№5623 від 27.07.2009р.) про стягнення з СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника” 18182,99 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2009р. порушено провадження у справі №17/116-09-3716 за позовом ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” до СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника” про стягнення 18182,99 грн.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, Відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості товару. Кінцевою датою проведення розрахунку за отриманий Товар є 18 вересня 2007 року.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що відповідач на власний розсуд та ризик до настання вказаної дати, оплати товару в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 8379,92 грн., у зв’язку з цим позовні вимоги ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 8379,92 грн. підлягають задоволенню.

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 8.2. Договору, за прострочення виконання зобов'язання Покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі 0,08% від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.

Виходячи із положень ч.4 ст.231 ГК України, доходимо висновку, що законом може бути обмежено розмір штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року за №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом із тим ст.3 зазначеного Закону встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Беручи до уваги той факт, що розмір пені передбачений Договором, у розмірі 0,08% від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, пеню позивачем розраховано виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, перевіривши правильність нарахування відповідачу пені у розмірі 3661,31грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій часині позову обґрунтовані та як результат підлягають задоволенню.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Пункт 8.3. Договору передбачає, що Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.

Виходячи із цього, нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат позивачем здійснено за період із 19 вересня 2007 року (наступного дня після того, коли зобов'язання щодо оплати вартості товару мало бути виконане) по 10 липня 2009 року (день написання та звернення до суду).

Відповідно до п.9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293, „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

Перевіривши правильність нарахування позивачем відповідачу 3% річних, згідно додатку №2 до позовної заяви у розмірі 512,62 коп. та індексу інфляції, згідно розрахунку приведеного у додатку №3 до позовної заяви у розмірі 3942,55 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині також ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та умовах укладеного договору у зв’язку з чим вони підлягають задоволенню.

Дослідивши позовні вимоги ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” щодо стягнення з відповідача по справі штрафу передбаченого п. 8.4 укладеного між сторонами по справі договору купівлі-продажу у розмірі 586 грн., суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги також підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на те, що пунктом 8.4. Договору передбачено, що за несплату або несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує штраф у розмірі 7% від вартості неоплаченого Товару, оскільки як було встановлено у відповідача по справі виник борг у розмірі 8379,92 грн., то відповідно * 7% становить 586,59 грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розглянувши позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача по справі витрат на послуги адвоката у розмірі 1100грн., які позивач поніс внаслідок звернення до адвоката Бонблат В.В., за наданням юридичних послуг для зверненням з даним позовом до суду, суд дійшов висновку, що вони обґрунтовані, оскільки підтверджені договором про надання правової допомоги від 25.06.2009р., укладеного між ТОВ „Тридента Агро” та ТОВ „Незалежна юридична компанія”, сплата даних адвокатських витрат підтверджується платіжним дорученням, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, внаслідок чого, відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК позовні вимоги про стягнення адвокатських витрат - підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідач, в порушення вимог ст. 22 ГПК України, на виклик суду не з’явився , був неодноразово повідомлений судом про час та місце проведення судових засідань по справі, однак в обґрунтування своїх заперечень відзив на позов не надав, будь-яких доказів, які б свідчили про відсутність у нього заборгованості, яку позивач просить стягнути з нього не довів.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.6, 11, 204, 525, 526, 549, 610, 625, 627, 628, 629, 692 ЦК України, ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ „ТРИДЕНТА АГРО” підлягають задоволенню у повному обсязі, внаслідок чого з СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника”, слід стягнути на користь СТОВ „Агрофірма імені Степана Олійника”, загальну заборгованість в сумі 18182,99 грн.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на оплату послуг адвоката покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариств з обмеженою відповідальністю „Агрофірма імені Степана Олійника” /67020, Одеська область, Миколаївський район, с. Левадівка, вул. Леніна, код ЄДРПОУ 30130062/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ТРИДЕНТА АГРО” /03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, код ЄДРПОУ 25591321/ 8 379 грн. 92 коп. /вісім тисяч триста сімдесят дев’ять грн. 92 коп./ - основного боргу; 3661 грн. 31 коп. /три тисячі шістсот шістдесят одна грн. 31 коп./ - пеня; 512 грн. 62 коп. /п’ятсот дванадцять грн. 62 коп./ -3% річних; 3942 грн. 55 коп. /три тисячі дев’ятсот сорок дві грн. 55коп./ - індексу інфляції; 586 грн. 59 коп. /п’ятсот вісімдесят шість грн. 59 коп./ - штрафу; 1100 грн. 00 коп./ одна тисяча сто грн. 00 коп./ - адвокатські витрати; 170 грн. 82 коп. /сто сімдесят грн. 82 коп./ - державного мита; 315 грн. 00 коп. /триста п’ятнадцять грн. 00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2009р.

Суддя