Ухвала суду № 67828423, 18.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 495/973/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Боярський О.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук'янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Лавришині А.С.

з участю: ОСОБА_2, представника Міністерства оборони України - Єрмакова А.В., представника Одеського обласного військового комісаріату - Крилова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі МОУ), Одеського обласного військового комісаріату (далі ООВК) про:

- визнання протиправною бездіяльність МОУ щодо неприйняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи, пов'язану із захистом Батьківщини, на підставі оновленої довідки військової частини (далі ВЧ) А3955 №1134 від 28 вересня 2016 року про розмір грошового забезпечення на день звільнення;

- зобов'язання ООВК відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб", повторно направити документи з висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності другої групи та зміною розміру грошового забезпечення направлені до департаменту фінансів МОУ на комісію МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби;

- зобов'язання МОУ прийняти рішення відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року про перерахунок та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи, пов'язану із захистом Батьківщини, на підставі оновленої довідки ВЧ А3955 №1134 від 28 вересня 2016 року про розмір грошового забезпечення на день звільнення в розмірі 496 243,8 грн. (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті сорок три гривни вісімдесят копійок), за виключенням отриманих виплат;

- стягнення з МОУ на користь ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи, пов'язану із захистом Батьківщини, на підставі оновленої довідки ВЧ А3955 № 1134 від 28 вересня 2016 року про розмір грошового забезпечення на день звільнення (за виключенням отриманих виплат) в розмірі 496 243,8 грн. (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті сорок три гривні вісімдесят копійок);

- зобов'язання МОУ відповідно до п.4 ч.1 ст. 163 КАС України в місячний термін надати до суду звіт про виконання судового рішення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що на виконання рішення суду після перерахунку його грошового забезпечення, 28 вересня 2016 року ВЧ А3955 надано оновлену довідку про розмір місячного грошового забезпечення на день звільнення, яке складає 24 548,94 грн. Таким чином, судовим рішенням встановлено, що у 2010 році ВЧ А3955 неправомірно надано довідку про розмір місячного грошового забезпечення на день звільнення із заниженням реального розміру належного йому грошового забезпечення, а саме 8 007,48 грн., замість 24 548,94 грн.

Відповідач МОУ позов не визнав, вказуючи, що ОСОБА_2 помилково до складу свого грошового забезпечення включені грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення матеріально-побутових умов. Крім того, ОСОБА_2 пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовної заявою, передбаченою ст. 99 КАС України.

Справу розглянуто судом першої інстанції в порядку скороченого провадження.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до МОУ, ООВК про визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність МОУ щодо неприйняття рішення про виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи, пов'язану із захистом Батьківщини, на підставі оновленої довідки військової частини А3955 №1134 від 28 вересня 2016 року про розмір грошового забезпечення на день звільнення.

Зобов'язано ООВК відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" повторно направити документи з висновком щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності другої групи та зміною розміру грошового забезпечення направлені до департаменту фінансів МОУ на комісію МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Зобов'язано МОУ прийняти рішення відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року про перерахунок та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи, пов'язану із захистом Батьківщини, на підставі оновленої довідки ВЧ А3955 №1134 від 28 вересня 2016 року про розмір грошового забезпечення на день звільнення в розмірі 496 243,8 грн. (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті сорок три гривни вісімдесят копійок), за виключенням отриманих виплат.

Стягнуто з МОУ, код ЄДРПОУ - 00034022, юридична адреса: місто Київ, Повітрофлотський проспект, 6, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, одноразову грошову допомогу у зв'язку з настанням інвалідності 2 групи, пов'язану із захистом Батьківщини, на підставі оновленої довідки військової частини А3955 №1134 від 28 вересня 2016 року про розмір грошового забезпечення на день звільнення (за виключенням отриманих виплат) в розмірі 496 243,8 грн. (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті сорок три гривни вісімдесят копійок).

В апеляційних скаргах МОУ, ООВК ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг МОУ, ООВК, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 після звільнення з військової служби рішенням МСЕК від 27 червня 2012 року була встановлена 2 група інвалідності, пов'язану із захистом Батьківщини.

На підставі вищевказаних положень законодавства

28 жовтня 2016 року ООВК до МОУ був направлений висновок про можливість отримання одноразової грошової допомоги, та повідомлено, що протоколами №2 від 18 травня 2011 року та №6 від 19 жовтня 2012 року МОУ ОСОБА_2 виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 240 224,40 грн., тобто у розмірі 30-місячного грошового забезпечення, виходячи з довідки ВЧ А3955 на суму 8 007,48 грн.

На підставі постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року ВЧ А3955 ОСОБА_2 надана оновлена довідка №1134 від 28 вересня 2016 року про розмір його грошового забезпечення на день звільнення на суму 24 548,94 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що розмір одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, визначається п.7 Постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб", а складові такого грошового забезпечення - відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". З урахуванням підтвердження рішенням МСЕК ОСОБА_2 інвалідності та зміною розміру грошового забезпечення, суд дійшов до висновку про необхідність виплати ОСОБА_2 різниці грошової допомоги.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 1, 9, ч.2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року.

В апеляційних скаргах МОУ, ООВК вказується, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення матеріально-побутових умов не входять до складу грошового забезпечення. Крім того, апелянти зазначають, що прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги з визначенням її розміру є виключно компетенцією МОУ, а не суду.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянтів, виходячи з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

За змістом ч.2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищезазначеної статті, Кабінетом Міністрів України Постановою №499 від 28 травня 2008 року затверджено "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" (далі Порядок №499), згідно з пп.2 п.2 якого одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), зокрема інвалідам III групи, у разі настання інвалідності в період проходження військової служби, у розмірі 36-місячного грошового забезпечення.

Частина 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядок №499 не суперечать один одному, оскільки цим Законом Кабінету Міністрів України делеговано право визначати розмір одноразової грошової допомоги.

Кабінет Міністрів України у Порядку №499 не вийшов за межі вимог ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і встановленими умовами не обмежив права військовослужбовців, оскільки у Постанові №499 деталізовані загальні підходи щодо компенсаційних виплат, встановлених Законом.

Щодо визначення складових грошового забезпечення стосовно виплати одноразової грошової допомоги, судова колегія зазначає наступне.

Абзацом 5 пп.4 п.2 Порядку №499 передбачено, що для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, грошове забезпечення визначається за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років.

Водночас, ч.2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", складові грошового забезпечення визначає по-іншому: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Виходячи із визначених в ч.4 ст. 9 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги підлягає застосуванню Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який має вищу юридичну силу, ніж Порядок №499.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що розмір одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби, визначається Порядком №499, а складові такого грошового забезпечення - відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 20 січня 2015 року у справі №21-521а14.

Стосовно посилання апелянта на втручання суду у дискреційні повноваження МОУ, судова колегія зазначає, що такими є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку, дійсно, суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним.

У спірних правовідносинах прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги відноситься до компетенції МОУ, яка за результатами розгляду відповідного питання може прийняти рішення про призначення даної допомоги або відмови у її призначенні.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний суд України у постанові від 03 лютого 2016 року у справі №826/72/15.

Разом з цим, враховуючи тривалий час вирішення спірного питання, з метою повного захисту прав позивача, з метою захисту яких подано відповідний позов, відповідно до вимог ч.2 ст. 11 КАС України, судова колегія в цьому випадку вважає виправданим висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права, не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Відповідно ч.10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Керуючись ч.10 ст. 183-2, ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Одеського обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 липня 2017 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.