Рішення № 6782819, 03.11.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2009 р. Справа № 19/137-09-3864

За позовом : промислово-будівельної групи «Інтобуд», м. Одеса до відповідача : фізичної особи підприємця ОСОБА_1, Одеська область, Арцизький район, с. Виноградівка

про визнання договору неукладеним

Суддя Петренко Н.Д.

За участю представників сторін:

від позивача : не зявився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника ОСОБА_2 на звороті ухвали господарського суду Одеської області від 16 жовтня 2009 року (а.с. 87), клопотання представника позивача вх. № 28200 від 02 листопада 2009 року (а.с. 93), а також повідомлення про вручення поштових відправлень № 607536 від 27 жовтня 2009 року (а.с. 90) та № 607537 від 27 жовтня 2009 року (а.с. 91)

від відповідача : ОСОБА_3, довіреність у матеріалах справи.

СУТЬ СПОРУ : позивачем у справі заявлені вимоги про визнання неукладеним договору № 5/08 від 05 серпня 2008 року.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Господарським судом Одеської області відхилено як необґрунтоване клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи в судовому засіданні, призначеному на 03 листопада 2009 року о 15 год. 00 хв., у звязку з витіканням терміну розгляду господарської справи, що передбачений 69 ГПК України, наявністю у справі достатніх доказів для вирішення спору, а також наданням представником відповідача доказів, клопотання про витребування яких було заявлено позивачем вх. № 28322 від 03 листопада 2009 року.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

05 серпня 2008 року між промислово-будівельною групою «Інтобуд» (позивач, ПБГ «Інтобуд») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, ФОП ОСОБА_1) був укладений договір № 05/08, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов'язався поставити позивачу 4500 тон піску, а ПБГ «Інтобуд»- прийняти та сплатити вартість 4500 тон піску на умовах визначених договором.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вважає, що всупереч приписам ч. 1 ст. 638 ЦК України та ч. 1 ст. 180 ГК України в договорі між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а тому він має бути визнаний судом неукладеним.

Зокрема, позивач вказує на те, що сторони договору поставки не узгодили належним чином такі його істотні умови як предмет, строки поставки товару, якість товару, умови щодо тари та упаковки, а також умови поставки відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс».

Представник позивача позов не визнав повністю з посиланням на те, що вимога про визнання договору неукладеним не може бути предметом спору та розглядатися в окремій справі, оскільки така вимога не є способом захисту прав і законних інтересів, які передбачені нормами ЦК та ГК України.

Крім того, представник ФОП ОСОБА_1 пояснив суду, що на виконання умов договору № 05/08 його довірителем на адресу ПБГ «Інтобуд»було поставлено 2428,2 тони піску на загальну суму 133585,5 грн., з яких 77075 грн. ПБГ «Інтобуд»сплатив на користь ФОП ОСОБА_1, а це, на думку представника відповідача свідчить про те, що сторони фактично виконували умови договору та визначили предмет договору безпосередньо при його виконанні.

Представник ФОП ОСОБА_1 у відзиві на позов (а.с. 43-45) наполягає на тому, що сторони належним чином узгодили строки поставки товару, його якість, кількість, асортимент, умови щодо тари та упаковки тощо.

Окрім викладеного, представник ФОП ОСОБА_1 подав до суду заяву про стягнення судових витрат вх. № 25093 від 30 вересня 2009 року (а.с. 35), в якій, посилаючись на положення ст. 49 ГПК України, просить суд стягнути з позивача на користь відповідача 5500 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, господарський суд Одеської області дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог ПБГ «Інтобуд», виходячи с наступного:

статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів; кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів; права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються способами, які перелічуються у ч. 2 цієї статті та вказано, що права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів і вказано, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Заявлена позивачем вимога про визнання договору № 05/08 від 05 серпня 2008 року неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 ЦК України, прав субєкта господарювання, передбачених ст. 20 ГК України.

Вимога про встановлення факту неукладення договору не призводить до поновлення порушених прав, вона не може бути предметом спору і самостійно розглядатися в окремій справі.

Вимога про визнання договору неукладеним є нічим іншим як встановленням факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Про визнання договору неукладеним може зазначатися виключно у мотивувальній частині рішення як про обставину справи, встановлену господарським судом (пункт 3 частини першої статті 84 ГПК) (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 20.10.2006 № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в 1 півріччі 2006 року", пункт 15).

Такий висновок господарського суду не суперечить положенням Конституції України, зокрема щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі. Зазначений висновок суду відповідає також судовій практиці (постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 14.01.2002, постанови Вищого господарського суду України від 14.03.2007 у справі № 10/41-06, від 18.04.2007 у справі № 4/274 тощо).

Таким чином, правові підстави для задоволення заявлених вимог про визнання спірного договору неукладеним відсутні.

Судові витрати у справі щодо сплачених ФОП ОСОБА_1 5500 грн. на оплату послуг адвоката покладаються на позивача. Вимоги представника ПБГ «Інтобуд»в частині відмови ФОП ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на оплату послуг адвоката, що викладені у запереченні (а.с. 101-102) не приймаються судом до уваги як безпідставні.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 06 серпня 2009 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та адвокатським обєднанням «Юридична компанія «Лекс Ноледж»(а.с. 56-57), предметом якого є надання ФОП ОСОБА_1 правової допомоги щодо захисту його прав та інтересів у справі № 19/137-09-3864 за позовом ПБГ «Інтобуд»до ФОП ОСОБА_1 про визнання договору № 5/08 від 05 серпня 2008 року неукладеним, яка розглядається у господарському суді Одеської області (п. 1.2 договору) та довіреність (а.с. 47).

ФОП ОСОБА_1 платіжним дорученням № 305 від 17 вересня 2009 року (а.с. 59) на виконання п. 5.2 договору про надання правової допомоги сплатив на користь адвокатського обєднання «Юридична компанія «Лекс Ноледж»5500 грн. згідно рахунка фактури № 2/06-08-09 від 06 серпня 2009 року (а.с. 58).

Представник ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_3 є адвокатом, про що свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1378 (а.с. 60), та є партнером адвокатського обєднання «Юридична компанія «Лекс Ноледж», що підтверджується п. 2.4 його статуту (а.с. 106-111).

На думку суду, розмір сплаченої ФОП ОСОБА_1 винагороди адвокатові не є завищеним, з огляду на те, що хоча вимоги у справі не підлягають оцінці, в них йдеться про визнання неукладеним договору, предметом якого є поставка 4500 тон піску, тобто ціна договору перевищує 200 тис. грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат відносяться витрати на послуги адвоката. Згідно ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру». Статтею 12 зазначеного Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Відповідно до Правил адвокатської етики, які є обов'язковими для виконання адвокатом (адвокатським об'єднанням) у його діяльності, єдиною формою оплати послуг адвоката за надану правову допомогу є гонорар. Таким чином, сплачений ФОП ОСОБА_1 гонорар адвокатському об'єднанню «Юридична компанія «Лекс Ноледж»у розмірі 5500 грн є оплатою послуг адвоката та безпосередньо пов'язаний з розглядом даної справи, а тому згідно ст.49 ГПК України у разі відмові в позові такі судові витрати повному обсязі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44- 49; 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволені позову відмовити повністю.

2.Стягнути з Промислово-будівельної групи «Інтобуд»(65014, м. Одеса, вул. Пушкінська, 32, п/р 26006002320701 в ОРУ «Фінанси та Кредит», МФО 328823, код ЄДРПОУ 32316457) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в Південному ГРУ «ПриватБанк», м. Одеса, МФО 328704) 5500 (пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката.

3.Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 11 листопада 2009 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя