Постанова № 67828151, 19.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Блохін Анатолій Андрійович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 року справа №812/5/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 812/5/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 09.02.2015 № Ф-61,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 09.02.2015 № Ф-61 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 14157,38 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач на час проведення АТО звільнений від обов'язку своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а контролюючий орган не має законних підстав для формування та направлення вимоги про сплату боргу. Позивач вважає, що відповідач не повинен був однозначно застосовувати положення ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", оскільки відповідно до пункту 9-4 розділу VIII цього Закону достатніми підставами для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, передбаченої цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску у період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", та заява самого платника до органу доходів і зборів про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску, подана не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення АТО. Позивачем таку заяву подано 09.06.2016 до відповідача, у задоволенні якої відмовлено листом від 23.06.2016 № 250.

З вищевикладених підстав позивач просив визнати протиправним та скасувати вимогу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області від 09.02.2015 № Ф-61 про сплату боргу (недоїмки).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 812/5/17 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області № Ф-61 від 09.02.2015 про сплату боргу (недоїмки) в частині зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску за період з ІІ кварталу 2014 року у сумі 1267,95 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (а.с.142-143).

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 12.03.2004 перебуває на податковому обліку в Старобільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Старобільська ОДПІ), є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а. с. 69-70).

За даними картки особового рахунку платника ОСОБА_2 станом на 31.07.2015 мала заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 14157,38 грн., яка утворилася за такий період :

- станом на 31.12.2013 у сумі 9208,78 грн;

- за даними картки особового рахунку платника за 2014 рік (а.с. 35) позивачу протягом 2014 року до сплати нараховано єдиний внесок у таких розмірах: 20.01.2014 - 1218,67 грн. за ІV квартал 2013 року; 01.02.2014 - нараховано 1194,03 грн, 22.04.2014 - 1267,95 грн. за І квартал 2014 року; 21.07.2014 - 1267,95 грн. за ІІ квартал 2014 року.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 05.01.2012 позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування (а.с. 117)

Дані про нарахування єдиного внеску позивачу за ІІІ та ІV квартал 2014 року в картці особового рахунку позивача відсутні, а тому заборгованість ОСОБА_2 станом на 31.07.2014 становила 14157,38 грн.

09 лютого 2015 року Старобільською ОДПІ сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу № Ф-61, у якій зазначено що загальна сума боргу ОСОБА_2 станом на 31 січня 2015 року становить 14157,38 грн. (а.с. 5).

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що позивач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Пунктами 1 та 12 частини другої статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом. Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзаців третього та четвертого ч.15 ст.25 вказаного Закону встановлено, що суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Відповідно до абзацу другого п.2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015р. за №508/26953, передбачено, що у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Пунктом 3 розділу VI вказаної Інструкції передбачено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками. Таким чином, відповідач сформував спірну вимогу на виконання вказаних приписів Закону № 2464-VI та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено місто Старобільськ та Старобільський район Луганської області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено місто Старобільськ та Старобільський район Луганської області.

Законом України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон №1669-VII), який набрав чинності 15.10.2014, у Законі №2464-VI розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту: "9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу". Згідно з п.101.4 ст.101 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу. Із наведених приписів вбачається, що у вказаних платників єдиного внеску недоїмка виникає у загальному порядку, але у подальшому така недоїмка підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу. Колегія суддів зазначає, спірна вимога була сформована на підставі даних картки особового рахунку позивача.

Із системного аналізу абзаців першого, другого та четвертого п.9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464-VI і ст.101 ПК України вбачаться, що у разі нарахування платником суми єдиного внеску до сплати, його право на звільнення від обов'язку сплатити нараховану самим платником суми єдиного внеску, яка є недоїмкою, може бути реалізоване шляхом списання такої недоїмки у встановленому законодавством порядку. Колегія суддів зазначає, що законодавство не передбачає автоматичне списання недоїмки, лише за фактом перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права невірно вирішив справу, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову в позові в повному обсязі.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 197, ст. 198 ч.1 п.3, ст. 202 ч.1 п.4, ст. 205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 812/5/17 - задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 травня 2017 року у справі № 812/5/17- скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 09.02.2015 № Ф-61 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок