
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
11 липня 2017 рокусправа № 808/433/16Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: Управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії -,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: Управління внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправною безпідставну відмову у прийнятті до служби до Національної поліції;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області працевлаштувати його з підстав та на умовах, на яких були працевлаштовані інші працівники міліції після набрання чинності Закону України «Про Національну поліцію».
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року адміністративний позов було задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Запорізькій області повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 про його прийняття на службу до Національної поліції в порядку і спосіб, встановлений п.9 Розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» з винесенням наказу.
Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
У відповідності до ст.. 195 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Оскільки позивачем не оскаржується постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в частині задоволених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з січня 2007 року по листопад 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області від 05.11.2015 року №434о/с, на підставі пунктів 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Позивача було звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) з 06.11.2015 року.
Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області неправомірно, не у порядку і спосіб, визначений п.9 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» листом №26/5-5473 від 06.11.2015 року відмовив Позивачу у прийнятті до Національної поліції.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
06 серпня 2015 року Закон №580-VIII був опублікований в газеті "Голос України" та відповідно до Прикінцевих та перехідних положень, набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 07.11.2015 року, крім, зокрема, пунктів 8 - 11 Прикінцевих та перехідних положень, які набрали чинності з дня, наступного за днем опублікування Закону, тобто з 07.08.2015 року.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень "Про Національну поліцію" передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Пунктами 9, 10, 11 Прикінцевих та перехідних положень "Про Національну поліцію" передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Отже, приписами чинного законодавства визначена можливість прийняття працівників міліції до лав поліції за умови їх відповідності вимогам поліцейських шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на відповідні посади.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.11.2015 року Начальником ГУМВС України в Запорізькій області було складено подання про звільнення Позивача з органів внутрішніх справ.
Відповідно до вказаного подання, за період служби позивач зарекомендував себе посередньо. Нормативні акти та документи, які регламентують діяльність служби знає задовільно, при цьому правильно користується ними у своїй повсякденній роботі. Виділити головне у роботі вміє, але не завжди знаходить заходи і шляхи вирішення службових питань належним чином. В умовах жорсткого ліміту часу не завжди діє впевнено та рішуче. Не завжди проявляє розумну ініціативу під час доручених справ. Має відчуття нового, результати своєї роботи оцінює об'єктивно з критичної точки зору. У своїй службовій діяльності допускав порушення службової дисципліни, за що неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності. На критику з боку керівництва реагує правильно, але вказані недоліки усуває не своєчасно. Управлінням внутрішньої безпеки в Запорізькій області ДВБ МВС України, ОСОБА_1 не погоджений. Старший дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції Ленінського районного відділу ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області капітан міліції ОСОБА_1 подається до звільнення з органів внутрішніх справ у запас за п.64 «г» (через скорочення штату) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 06 листопада 2015 року через відсутність інформації про його прийняття на службу до поліції на підставі п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію».
Отже, фактичною підставою для звільнення Позивача з органів внутрішніх справ стало його непогодження Управлінням внутрішньої безпеки в Запорізькій області ДВБ МВС України та відсутність інформації про його прийняття на службу до поліції.
При цьому, в матеріалах справи міститься характеристика на капітана міліції ОСОБА_1 від 06.11.2015 року, складеної в.о. начальника СДІМ Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області, відповідно до якої за час служби в органах внутрішніх справ Позивач зарекомендував себе позитивно. Свої фінкцональні обов'язки знає та сумлінно виконує їх в повному обсязі. У службовій діяльності дотримується вимог законів, інших нормативних актів, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ України. В роботі завжди вміє виділити головне та зосередити на цьому увагу, може бачити перспективу серед повсякденної праці. Вболіває за результати своєї роботи, розпочату роботу завжди доводить до завершення. У стройовому відношенні підтягнутий, табельною вогнепальною зброєю володіє добре, чітко дотримується заходів безпеки при поводженні зі зброєю.
Також, в матеріалах справи наявні характеристики ОСОБА_1 від 26.10.2015 року, від 02.10.2015 року, від 20.03.2014 року, відповідно до яких Позивач характеризувався з позитивної сторони.
Окрім того, в матеріалах справи міститься атестаційний лист Позивача за період з листопада 2007 року по жовтень 2014 року, відповідно до якого капітан міліції ОСОБА_1 займаній посаді відповідає, заслуговує на висунення на вищу посаду - старшого дільничого інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області.
З зазначеного вбачається, що Позивач під час проходження служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з позитивної сторони.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що виходячи з положень чинного законодавства, невідповідність працівника міліції вимогам поліцейського має бути належним чином обґрунтовано.
Однак, в даному випадку, Відповідачем не було надано до суду жодних доказів або пояснень стосовно підстав непогодження Позивача Управлінням внутрішньої безпеки в Запорізькій області ДВБ МВС України або невідповідність Позивача вимогам поліцейського.
Також, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, Відповідач обґрунтовує належність прийнятого ним наказу посиланням на неподання ОСОБА_1 заяви про бажання проходити службу в поліції. Заява позивача щодо прийняття до Національної поліції надійшла до ГУНП лише 20.11.2015 року та була залишена без розгляду через сплив строку визначеного п.9 розділу ХІ Прикінцеві та перехдні положення Закону України «Про Національну поліцію України».
В свою чергу, суд апеляційної інстанції зауважує, що за приписами пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено можливість переведення працівників міліції до лав Національної поліції за умови виявлення ними бажання такого переходу та відповідності вимогам поліцейського.
В свою чергу, як свідчать матеріали справи, судом першої інстанції були допитані в якості свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 які пояснили, що є колегами ОСОБА_1 по роботі в Ленінському РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області; до 07.11.2015 жодного документу, рапорту або заяви про своє бажання працювати у Національній поліції вони не подавали; через тиждень, після 07.11.2015 начальник ВКЗ ОСОБА_5 в актовому залі Дніпровського відділу поліції надав зразки заяви та рапорту про вступ до Національної поліції, пояснив всім співробітникам, що дату у заяві та рапорті ставити не потрібно.
Стосовно не переведення ОСОБА_1 до Національної поліції свідки пояснили суду, що він висловлював бажання робити у поліції, однак з сектору дільничних інспекторів міліції Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області лише ОСОБА_1 не переведено до лав Національної поліції.
Також, факт волевиявлення Позивача на вступ в Національну поліцію України підтверджується наявним в матеріалах справи рапортом та заявою.
Наявність зазначених обставин зумовлює безпідставність висновків Відповідача та як наслідок їх необґрунтованість.
Отже, виходячи з зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості часткового задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.
На підставі наведеного, керуючись, ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 200 ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко
Судове рішення № 67827717, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.07.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/433/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: