Постанова № 67827591, 18.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

18 липня 2017 року м. Київ № 826/7041/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом

за позовомПриватного підприємства "Дубекспо" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Дубекспо» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності стосовно неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування з ПДВ згідно декларацій за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн, жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн, листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн; зобов'язання подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування з ПДВ згідно декларацій за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн, жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн, листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 вересня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дубекспо" задоволено.

14 лютого 2017 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з клопотанням про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат.

Заява мотивована тим, що відповідно до п. 1 ст. 91 КАС України поверненню позивачу підлягає компенсація у розмірі 792, 85 грн.

Ухвалою суду від 04.01.2017 прийнято вказане клопотання до розгляду та призначено судове засідання.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 168 КАС України, суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

З урахуванням викладеного, враховуючи положення частин 6 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду клопотання в порядку письмового провадження.

Згідно зі статтею 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз зазначеної норми вказує на те, що чинне законодавство передбачає можливість прийняття додаткового рішення, серед іншого, у разі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно з частиною 1 статті 91 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Частина друга цієї статті передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вказаних норм випливає, що компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку. Тому для компенсації втраченого заробітку суду слід надати докази, які підтверджують середньомісячний заробіток сторони.

Якщо сторона, на користь якої постановлено рішення не працює і не має самостійного доходу, вона має право одержати компенсацію за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Отже, оскільки ОСОБА_1 займає посаду директора Приватного підприємства «Дубекспо», він є зайнятою особою, а тому не має права одержати компенсацію за відрив від звичайних занять.

Водночас, оскільки така особа є найманим працівником, так як займає відповідну посаду на підприємстві, а не самозайнятою особою, з урахуванням наведених вище положень відсутні підстави для відшкодування їй і компенсацій за втрачений заробіток.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість вимог клопотання про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення компенсації за рахунок бюджетних асигнувань відповідача за відрив від звичайних занять, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 160, 165, 168 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному підприємству «Дубекспо» в ухваленні додаткового судового рішення.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.І. Келеберда