ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
13 липня 2017 рокусправа № 808/4123/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив"
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС, правонаступником якого є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що встановлені обставини у справі свідчать про фіктивність господарських взаємовідносин між ПрАТ "Запоріжвогнетрив" та ТОВ "Українська нафто-газова компанія", оскільки ОСОБА_1, яка зазначена директором ТОВ "Українська нафто-газова компанія" та за її підписом оформлені первинні документи - заперечує свою участь у фінансово-господарській діяльності цього підприємства і підписанні від імені цього підприємства документів фінансово-бухгалтерської звітності. Отже відсутні підстави для висновку, що податкові накладні, які виписані від імені ТОВ "Українська нафто-газова компанія", підписані керівником цього підприємства.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (Приватним акціонерним товариством "Запоріжвогнетрив") подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що є всі первинні документи, які надають підстави для формування податкового кредиту.
Представником відповідача надано до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилається на практику ВСУ щодо розгляду подібних справ.
У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Запоріжвогнетрив" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності з ТОВ "Українська нафто-газова компанія" за період з 01.03.2013 по 30.04.2013 та ТОВ "Астенбуд" за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт перевірки №85/28-04-14-00/00191885 від 30.08.2016 (а.с.62-108,т.1).
Перевірку проведено на виконання ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2016 у справі № 335/6650/16-к про призначення перевірки в рамках кримінального провадження №32016080000000032 та відповідно до наказу СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС від 12.08.2016 №206, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України.
В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог:
п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 759 702 грн., у тому числі по періодам: 1 кв. 2012 р. - 59 434 грн., півр. 2012 р.- 59 434 грн., 3 кв. 2012 р.- 59 434 грн., 2012 рік - 59 434 грн., 1 кв. 2013 р. - 706 831 грн., півр. 2013 р. - 2 700 268 грн., 3 кв. 2013 р. - 2 700 268 грн., 2013 рік - 2 700 268 грн.;
п. 44.1 ст.44, п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2013 р. на суму 2 325 396 грн.;
п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у розмірі 2 898 990 грн. (у т.ч. по періодам: березень 2012 року у розмірі 56 603 грн.; березень 2013 року - 1 209 112 грн.; квітень 2013 року - 1633275 грн. та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 2 898 990 грн. (у т.ч. по періодам: березень 2012 року у розмірі 56 603 грн.; березень 2013 року - 1 209 112 грн.; квітень 2013 року - 1 633 275 грн.).
На підставі висновків акту перевірки СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС винесені податкові повідомлення-рішення від 15.09.2016:
- №0000451403, яким позивачу у зв'язку з порушенням п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на дану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 4 263 580,50 грн., у тому числі за основним платежем - 2 842 387 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 421 193,50 грн. (а.с.135,т.1);
- №0000461403, яким позивачу у зв'язку з порушенням п.44.1 ст.44, п. 138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 3 375 335 грн., у тому числі за основним платежем - 2 700 268 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 675 067 грн. (а.с.137,т.1).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Матеріалами справи підтверджено, що висновки суду першої інстанції про порушення позивачем норм податкового законодавства обґрунтовані наступним.
У період березень-квітень 2013 року підприємство ТОВ "Українська нафто-газова компанія" постачало ПрАТ "Запоріжвогнетрив" природний газ на підставі договору №ПН/13-367 від 28.02.2013. Перевіркою також встановлено, що ТОВ "Українська нафто-газова компанія" має стан платника податків " 8" - до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано. При цьому, єдиним постачальником природного газу Товариству "Українська нафто-газова компанія" за кодом УКТ ЗЕД 2711210000 у березні та квітні 2013 року було підприємство ТОВ "Лідергаз", яке не є виробником такого газу, а виступає посередником. Однак, на підставі матеріалів, отриманих від ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві встановлено, що за місцем реєстрації ТОВ "Лідергаз" знаходиться станція технічного обслуговування автомобілів. Згідно заяви директора ТОВ "Лідергаз" гр. ОСОБА_2, останній від імені керівника ТОВ "Лідергаз" повноважень не здійснював, жодних первинних та звітних документів не підписував, печатку ТОВ "Лідергаз" не отримував, жодних довіреностей від свого імені на право здійснення господарської діяльності ТОВ "Лідергаз" не виписував та нікого не уповноважував.
Також перевіркою встановлено, що СУ ФР Міжрегіонального управління Міндоходів - Центрального офісу обслуговування великих платників податків 30.11.2015 внесено відомості провчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження №32015100110000352, що кваліфікується за ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), відносно невстановлених осіб, які у 2011 році створили ТОВ "Українська нафто-газова компанія" (код 37764888) та зареєстрували на гр. ОСОБА_1, з метою прикриття незаконної діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності та реквізити якого в подальшому використовувались для протиправного формування податкового кредиту підприємствам - контрагентам, в тому числі - ПрАТ "Запоріжвогнетрив".
За висновками протоколу допиту свідка від 23.11.2015 громадянки ОСОБА_1, здійсненого ст.о/у СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі, встановлено, що ця особа, якою начебто були підписані первинні документи на постачання природного газу в адресу ПрАТ "Запоріжвогнетрив", не має жодного відношення до зазначених обов'язків покладених на неї згідно з Законом України від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Поряд з цим, згідно висновків експерта від 09.08.2016 №336п підписи на податкових накладних та довіреностях виконані не гр. ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1
Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ПрАТ "Запоріжвогнетрив" та ТОВ "Українська нафто-газова компанія" за період 2013 рік.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані ПрАТ "Запоріжвогнетрив" первинні документи не мають юридичної сили первинних документів - у зв'язку із зазначенням у них господарських операцій, які фактично не відбулися, а тому не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток та податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів перевірки, всі порушення виявлені при перевірці відображення в податковому обліку господарських відносин ПрАТ "Запоріжвогнетрив" з ТОВ "Українська нафто-газова компанія" та ТОВ "Астенбуд".
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.09.2016 винесені тільки щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "Українська нафто-газова компанія", у зв'язку з закінченням строку давності донарахування податкових зобов'язань по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Астенбуд". Отже, з цих підстав, суд першої інстанції не розглядав питання реальності взаємовідносин ПрАТ "Запоріжвогнетрив" та ТОВ "Астенбуд".
Матеріалами справи містять договір № ПН/13-367 від 28.02.2013, укладений між покупцем - ПрАТ "Запоріжвогнетрив" та постачальником - ТОВ "Українська нафто-газова компанія" про постачання природного газу. Згідно цього договору протягом березня-квітня 2013 року ТОВ "Українська нафто-газова компанія" зобов'язана здійснити постачання природного газу в обсязі 4 097,547 тис. куб. м. загальною вартістю 17 054 324,38, у т.ч. ПДВ 2 842 387,40 грн. На підтвердження факту поставки до матеріалів справи долучено акти приймання-передачі природного газу, відповідно до яких ТОВ "Українська нафто-газова компанія" передало, а ПрАТ "Запоріжвогнетрив", який є кінцевим споживачем та платником податку на додану вартість, прийняло природний газ згідно умов договору № ПН/13-367 від 28.02.2013 у наступних обсягах: акт від 31.03.2013 на 1721,805 тис. м. куб. на суму 7254673,72 грн., у т.ч. ПДВ 1209112,29 грн.; акт від 30.04.2013 на 2375,742 тис. м. куб. на суму 9799650,66 грн., у т.ч. ПДВ 1633275,11 грн.(а.с.30-31, т.2).
Транспортування магістральними трубопроводами природного газу на адресу ПАТ "Запоріжвогнетрив" від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій здійснювалось Запорізьким лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів (Запорізьке ЛВУМГ) філії УМГ "Харківтрансгаз" ДП "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на підставі договору №8/ЗП-12 на транспортування природного газу магістральними турбопроводами від 22.12.2011, дія якого пролонгована на 2013 рік угодою №8/ЗП-П від 20.12.2012. Послуга з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів ПрАТ "Запоріжвогнетрив" (пункт призначення) надавалась підприємством ПАТ "Запоріжгаз" на підставі договору на розподіл природного газу №Т-ПР - 11009 від 10.12.2012. Вказане відображено в акті перевірки (а.с. 84-85, т.1), підтверджується доданими до матеріалів справи письмовими доказами та не заперечується відповідачем (а.с.108-174 т.2).
Якість поставленого природного газу підтверджується паспортами фізико-хімічних параметрів природного газу протранспортованого УМГ "Харківтрансгаз" Запорізьким ЛВУМГ по газопроводу-відводу ШДО-ГРС-1 м. Запоріжжя з 01.03.2013 по 31.03.2013, а також з 01.04.2013 по 30.04.2013 (а.с.32-33, т.2).
Оплата за поставлений природний газ здійснена позивачем в сумі 17054324,38 грн., що підтверджується матеріалами перевірки (а.с.86-87, т.1) та доданими до матеріалів справи копіями банківських виписок (а.с.34-40, т.2).
За результатами здійснених господарських операцій ТОВ "Українська нафто газова компанія" виписало на адресу позивача наступні податкові накладні:
- № 117 від 12.03.2013 на суму 2022441, 60 грн.;
- № 253 від 19.03.2013 на суму 2022441,60 грн;
- № 405 від 26.03.2013 на суму 2022441,60 грн.;
- № 601 від 31.03.2013 на суму 1187348,92 грн.;
- № 155 від 16.04.2013 на суму 2681172,00 грн.;
- № 218 від 19.04.2013 на суму 2681172,00 грн.;
- № 315 від 25.04.2013 на суму 1753074,00 грн.;
- № 443 від 30.04.2013 на суму 2684232,66грн. (а.с.41-48, т.2).
Надходження природного газу на підприємство позивача зафіксовано в роздруківках автоматизованих приладів обліку (звіти по комерційним вузлам обліку - "УНІВЕРСАЛ-02" та "ФЛУОТЕК" - за березень-квітень 2013 року) (а.с.49-55, т.2).
До перевірки позивачем надані акти про витрати газу, підписані уповноваженими працівниками ПАТ "Запоріжгаз" та ПАТ "Запоріжвогнетрив", в яких зазначено, що: - витрати газу за березень 2013 року за даними приладів обліку ("УНІВЕРСАЛ-02" - 296,181 тис. куб. м; "ФЛУОТЕК" - 2 213,160 тис. куб. м.) склали 2 509,341 тис. куб. м., у т.ч. поставлено від постачальників: НАК "Нафтогаз України" - 787,536 тис. куб. м., ТОВ "Українська нафто-газова компанія" - 1 721,805 тис. куб. м; - витрати газу за квітень 2013 року за даними приладів обліку ("УНІВЕРСАЛ-02" - 0,00 тис. куб. м.; "ФЛУОТЕК" - 2 375,742 тис. куб. м.) склали 2 375,742 тис. куб. м., у т.ч. поставлено від постачальників: ТОВ "Українська нафто-газова компанія" - 2 375,742 тис. куб. м. (а.с.56-57, т.2).
Придбаний у ТОВ "Українська нафто-газова компанія" природний газ використано позивачем у власному виробництві на висушування, випалювання вогнетривких виробів та сировини, загартування стальних виробів, розплавлення металу, опалювання приміщень, підогрів гарячої води, що підтверджується актами про витрату газу, розподілом газу по цехам ПАТ "Запоріжвогнетрив", відомістю основних засобів позивача в частині обладнання, виробничих потужностей, для функціонування яких використовується природний газ, режимними картами обладнання (а.с.58-86, т.2).
При цьому, суд першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, дав правильну оцінку доказам та обставинам справи у їх сукупності.
Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Статтею 1 Закону № 996-ХІV від 16.07.1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 3 Закону № 996-ХІV передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
У відповідності до ст.4 Закону №996-ХІV бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, шо були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (п. 6 ст. 8 Закону України № 996-ХІV).
Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону №996-ХІV та п.2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платника податку - учасника відповідної операції.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції станом на 31.12.2014), витрати, які враховуються для визначення - оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції станом на 31.12.2014) не включаються до складу витрат "витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку".
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Згідно з реєстраційними документами ТОВ "Українська нафто-газова компанія" керівником цього підприємства є ОСОБА_1.
При цьому, в ході досудового слідства у кримінальному провадженні №32015100110000352, яке зареєстровано за фактом фіктивного підприємництва, а саме створення ТОВ "Українська нафто-газова компанія" без мети здійснення господарської діяльності, встановлено, що ОСОБА_1 у невстановлений час, в невстановленому місці вступила у попередню змову з невстановленою особою, яка запропонувала останній здійснити фіктивне підприємництво за винагороду, а саме придбати суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ "Українська нафто газова компанія" та перереєструвати його в органах державної влади з метою, в тому числі, прикриття незаконної діяльності інших осіб, на що ОСОБА_1 погодилася та отримала грошову винагороду. В подальшому ТОВ "Українська нафто-газова компанія" було переоформлено на ОСОБА_1 Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України.
Однак, під час досудового слідства ОСОБА_1 заперечила свою участь у фінансово-господарській діяльності підприємства та підписанні від імені цього підприємства фінансових документів (а.с.114-120, т.3).
Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07.09.2016 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності (а.с.153-157, т.3). В ухвалі відображено, що підозрювана ОСОБА_1 визнала свою вину у інкримінованому правопорушенні повністю.
Згідно з висновком спеціаліста №336п від 09.08.2016 підпис в графах "(підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну)" в оригіналах податкових накладних №117 від 12.03.2013, №253 від 19.03.2013, №405 від 26.03.2013, №601 від 31.03.2013, №155 від 16.04.2013, №218 від 19.04.2013, №315 від 25.04.2013, №443 від 30.04.2013 складені ТОВ "Українська нафто газова компанія" виконані не ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 Питання стосовно технічних зображень підписів в копії довіреності №3 від 24.04.2012 та в копії довіреності №7 від 25.04.2013 - не вирішувалось через те, що дослідження копій експертами - почеркознавцями заборонено рішенням координаційної рад від 02.03.2012 (а.с.187-193, т.3).
Згідно висновку спеціаліста-криміналіста ОСОБА_3 №199 від 03.04.2015 підписи від імені ОСОБА_4 в графі "підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну" виконані не ОСОБА_1, а різними особами (а.с.112-113, т.3).
Під час допиту в якості свідка у суді першої інстанції ОСОБА_1 зазначила, що їй не відомо про господарські взаємовідносини ТОВ "Українська нафто-газова компанія" з ПрАТ "Запоріжвогнетрив"; такої особи як ОСОБА_5 вона не знає; довіреностей на його ім'я не видавала (а.с.114-117, т.3).
Таким чином, суд першої інстанції правильно визначився, що враховуючи пояснення ОСОБА_1, яка хоча і формально, але згідно реєстраційних документів була єдиною особою, що уповноважена на вчинення юридично значимих дій від імені ТОВ "Українська нафто-газова компанія", та приймаючи до уваги висновок спеціаліста №336п від 09.08.2016 та №199 від 03.04.2015, можливо дійти висновку про те, що договір на поставку природного газу, додаткові угоди до договору, первинна документація підприємства підписані від імені ТОВ "Українська нафто-газова компанія" неповноважною особою.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запоріжвогнетрив" - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак
Судове рішення № 67827581, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.07.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 808/4123/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: