Постанова № 67827327, 19.07.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 липня 2017 р. № 820/1203/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

представника позивача - Ткаченко Л.М.,

представника відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_4 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 на користь Укртрансбезпеки плату за проїзд великоваговим транспортом автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку, 75801,00 грн, що еквівалентно 2754,00 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 21.11.2016, в дохід Державного бюджету України (одержувач УК у м.Рівному/м.Рівне/22160100, розрахунковий рахунок 31318309700002 в ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 38012714)".

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 21.11.2016 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією та нараховано відповідачу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 2754,00 євро, що еквівалентно 75.801,00 грн. Вказаний розрахунок позивачем був оскаржено до суду. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2017 року позовну заяву про оскарження даного розрахунку залишено без задоволення. Дане судове рішення набрало чинності. Станом на 19.07.2017 року заборгованість відповідачем не сплачена, тому позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що ОСОБА_4 є власником вантажного автотранспорту, передав його в користування без оформлення відповідних документів перевізнику ОСОБА_5 Останній здійснював перевезення товару згідно ТТН №282 від 21.11.2016 року. За таких обставин, ОСОБА_4 є лише власником даного транспортного засобу і не повинен сплачувати заборгованість згідно розрахунку позивача. За таких підстав, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, заслухавши представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Згідно з п.1 Положення про державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103 (далі по тексту Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У відповідності до пп.1, пп.3 п.4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

Як встановлено підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п.8 Положення).

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що Укртрансбезпека як урядовий орган державного управління по контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб'єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Згідно п.26 Порядку "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування", затверженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. N 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Таким чином, беручи до уваги п. 1 Положення, Закон України «Про автомобільний транспорт» та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що працівниками Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області на 434 км. а/д Київ -Чоп проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки RENAULT PREMIUM, реєстраційний номер НОМЕР_1 (чек зважування від 21.11.2016 року).

Даний автомобіль належить ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та визнано сторонами по справі (а.с.14).

За результатами перевірки транспортного засобу посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області складено акт №0002589 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 21.11.2016, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 21.11.2016року, яким нараховано плату за проїзд 2754,00 євро. (а.с.11-13).

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення ї до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі .

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення суми, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення суми у судовому порядку , встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту. При цьому, питання правомірності застосування та здійснення розрахунку не може бути предметом доказування, оскільки цей розрахунок суб'єкта владних повноважень, не є предметом позову у даній справі, а, отже, суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Як встановлено судом, позивачем заявлена вимога у справі про стягнення суми згідно розрахунку від 21.11.2016 року. Даний розрахункок суб'єкта владних повноважень від 21.11.2016 року було оскаржено відповідачем у судовому порядку у справі №6721/16 за позовом ОСОБА_4 до Державної служби України з безпеки на транспорті.

17.04.2017 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування розрахунку від 21.11.2016 року - відмовлено.

Дане судове рішення набрало законної сили 13.06.2017 року.

Відповідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із п. 31-1 Порядку №879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Сума за діючим розрахунком станом на час розгляду справи в суді не сплачена.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач обтяжений обов'язком здійснити платіж за розрахунком Державної служби України з безпеки на транспорті, адже він не втратив юридичної дії. Строк виконання обов'язку здійснити платіж у спірних правовідносинах збіг. В матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б засвідчували належне виконання платником згаданого обов'язку у спосіб перерахування грошових коштів або припинення цього обов'язку в інші способи.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту недодержання суб'єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, а також не виявлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, то поданий позов належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 52, 55, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_4 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогам -задовольнити..

Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті плату за проїзд великоваговим транспортом автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку, 75801,00 грн, що еквівалентно 2754,00 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 21.11.2016, в дохід Державного бюджету України (одержувач УК у м.Рівному/м.Рівне/22160100, розрахунковий рахунок 31318309700002 в ГУ ДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 38012714)".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі виготовлена 20.07.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В