Постанова № 67827318, 19.07.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 липня 2017 р. № 820/6319/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Самігулліної К.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Косовської І.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Південної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, правонаступником якої є Південна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, від 20.05.2016р. №0000180.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вважає оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, порушує права позивача.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач, згідно наданих до суду письмових заперечень, позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

При цьому він пояснив, що за наслідками проведеної перевірки було встановлено, що позивач в 2014 році отримав дохід у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) в розмірі 1 058 796 41,83 грн. від ПАТ «Дельта Банк», проте, в порушення вимог законодавства, не вказав цей дохід у декларації про майновий стан та доходи за 2014 рік та, відповідно, не сплатив податок з доходів фізичних осіб.

Саме в зв'язку з наведеними обставинами відповідачем було прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення, яке він вважає цілком обґрунтованим та законним.

В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав та просив в його задоволенні відмовити.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач на час виникнення спірних правовідносин перебував на податковому обліку Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, правонаступником якої на даний час є Південна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

В квітні 2016 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 29.04.2016р. № 90/20-20-13-09/2787104272, згідно висновків якого встановлено порушення з боку позивача правил нарахування та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., чим порушено п.п. «д» п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

На підставі розгляду вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 20.05.2016р. № 0000180, відповідно до якого позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 224689,74 грн. (в тому числі за основним платежем - 179751,79 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 44937,95 грн.).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Судом в даній справі встановлено та підтверджено матеріалами справи, що контролюючий орган, доходячи висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, які відображено в акті податкової перевірки від 29.04.2016р. № 90/20-20-13-09/2787104272, виходив з того, що позивач отримав в 2014 році дохід у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) в розмірі 105879641,83 грн. від ПАТ «Дельта Банк», проте не задекларував цей дохід в декларації за 2014 рік. Також позивач не сплатив податок з доходів фізичних осіб з вказаної суми.

Судом також встановлено, що 25.09.2008р. позивач уклав з ПАТ «УкрСиббанк» договір споживчого кредиту № 11397706000, відповідно до якого отримав від вказаного банку грошові кошти.

В подальшому ПАТ «УкрСиббанк» на підставі договору купівлі - продажу вимог за кредитами від 08.12.2011р., укладеного з АТ «Дельта Банк», було здійснено відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором № 11397706000 від 25.09.2008р.

Таким чином, право вимоги за кредитним договором перейшло до ПАТ «Дельта Банк». Відповідно до додаткового договору № 1 до договору про надання споживчого кредиту №11397706000 від 13.06.2014р.(а.с. 29-30), який було укладено між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», банком було анульовано (прощено) частину кредитної заборгованості за раніше укладеним договором споживчого кредиту в розмірі 1 058 796, 41, яка складалась з суми заборгованості по кредиту в розмірі 708 794,18 грн. та процентів за користування кредитом в розмірі 350002,23 грн., що підтверджується довідкою банку від 27.04.2017р. № 05-3360281/1 (а.с. 71).

Враховуючи, що згідно приписів п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку з доходів фізичних осіб складає 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, відповідач донарахував позивачу відповідний податок на суму, а також застосував до нього штрафні санкції.

В зв'язку із встановленими обставинами суд зауважує, що відповідно до п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Разом з тим, за приписами п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно п.п. «д» п.п. 164.2.17. ст. 164 Податкового кодексу України доходом вважається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

В даній справі судом встановлено, що позивачу було анульовано (прощено) кредитну заборгованість, про що його було повідомлено банком. Відтак, податковий орган мав підстави для нарахування йому сум податку та відповідних штрафних санкцій, враховуючи, що позивач самостійно не задекларував вказаний вище вид доходу та сплатив податок на доходи фізичних осіб..

При цьому доводи позовної заяви про те, що позивач не був обізнаний про проведення щодо нього податкової перевірки та неотримання ним податкового повідомлення-рішення висновків суду не спростовують та суперечать матеріалам справи, згідно яких позивач повідомлявся про проведення податкової перевірки, запрошувався до податкового органу для дачі пояснень, а також його було повідомлено про рішення, прийняте за наслідками проведеної податкової перевірки.

Разом з тим, з пояснень відповідача судом було встановлено, що при обчисленні сум податку, який має сплатити відповідач, а також при нарахуванні йому штрафних санкцій, відповідач виходив з суми, від якої проводив обчислення, яка складає загальну суму анульованої кредитної заборгованості, включаючи нараховані відсотки.

Такий розрахунок суперечить приписам п.п. «д» п.п. 164.2.17. ст. 164 Податкового кодексу України, з огляду на що не можна вважати цілком обґрунтованим та законним оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цілому.

При цьому суд зауважує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином судом встановлено невідповідність оскаржуваного рішення наведеним вище вимогам КАС України, а також приписам Податкового кодексу України, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано вичерпні докази законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 52, 55, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №0000180 від 20.05.2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 23 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (63304, Харківська область, м.Красноград, вул. Короленко,85).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 20 липня 2017 року.

Суддя О.В. Панченко