Постанова № 67826758, 18.07.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 року справа № П/811/676/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківського національного аграрного університету до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправною відмови та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Білоцерківській національний аграрний університет (далі позивач, БНАУ) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі відповідач), у якому з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області у наданні в постійне користування земельну ділянку загальною площею 149,97 га (кадастровий номер 3522855100:02:000:9044) для здійснення науково-дослідної та навчальної діяльності (без зміни її меж та цільового призначення) із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Компаніївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області без складення документації із землеустрою, викладену в листі від 06.06.2017 року № Б-9093/0-7296/0/6-17;

- зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання у постійне користування земельну ділянку загальною площею 149,97 га (кадастровий номер 3522855100:02:000:9044) для здійснення науково-дослідної та навчальної діяльності (без зміни її меж та цільового призначення) із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Компаніївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області без складення документації із землеустрою.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідач листом від 06.06.2017 року відмовив у наданні в постійне користування земельної ділянки загальною площею 149,97 га (кадастровий номер 3522855100:02:000:9044) для здійснення науково-дослідної та навчальної діяльності (без зміни її меж та цільового призначення) із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Компаніївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області без складення документації із землеустрою. Рішення про відмову обґрунтовано відсутністю інформації стосовно позиції органу місцевого самоврядування у питанні розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та відсутності обґрунтувань площі земельної ділянки.

Позивач зазначає, що в листі від 06.06.2017 р. № Б-9093/0-7296/0/6-17 не наведено жодної підстави для відмови, наголошує, що зазначені дії відповідача є протиправними, тому просить суд зобовязати прийняти рішення про надання у постійне користування земельну ділянку загальною площею 149,97 га (кадастровий номер 3522855100:02:000:9044) для здійснення науково-дослідної та навчальної діяльності (без зміни її меж та цільового призначення) із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Компаніївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області без складення документації із землеустрою.

Представником відповідача до суду подано письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що оскаржувані дії Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є законними та обґрунтованими, рішення про відмову позивачу у наданні в постійне користування земельну ділянку прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, просить суд відмовити в задоволенні заявленого позову в повному обсязі (а.с.111-112).

Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якій наголошено на розгляді справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримано в повному обсязі (а.с.130).

Представник відповідача також не заперечувала проти розгляду справи в порядку письмового провадження з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с.130).

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст.3 КАС України, письмове провадження розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ухвали від 26.06.2017 року подальший розгляд справи проведено у порядку письмового провадження (а.с.132).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом зясовано наступне.

Між Компаніївською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, в особі голови ОСОБА_1 (надалі - орендодавець, Компаніївська РДА третя особа) та Компаніївським технікумом ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету, в особі директора ОСОБА_2 (надалі - орендар, Компаніївський технікум - позивач) укладено договір оренди землі від 21.03.2007 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку державної власності, яка знаходиться на території Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області, площею 149,97 га, у тому числі пасовищ 149,97 га., землі запасу кадастровий номер 3522855100:02:000:9044 для дослідницьких та навчальних цілей строком на 3 роки (а.с.7-10).

В 2010 році між сторонами було укладено додаткову угоду до договору (зміни та доповнення), яку зареєстровано у відділі Держкомзему у Компаніївському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 03.11.2011 року за № 352285514000453 (а.с.17).

Вказаною додатковою угодою внесено зміни в розділ договору оренди «Строк дії договору» та викладено в наступній редакції: «Договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.»

Відповідно до пункту 8 (з урахуванням внесених додатковою угодою до договору змінами) вказаного Договору його укладено на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Відповідно до статуту та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Компаніївський технікум ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету є відокремленим структурним підрозділом Білоцерківського національного аграрного університету (а.с.25-49).

На виконання вимог статті 122 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", пункту 8 Договору Відокремлений підрозділ БНАУ звернувся до відповідача, як до органу, який має право розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення державної власності, із листом - повідомленням від 20.01.2017 року, у якому просив поновити договір оренди землі, зареєстрований 26.03.2007 року за № 28 (а.с.21-22).

Відповідач 01.02.2017 року у встановлений місячний строк повідомив заявника про те, що у разі недосягнення істотних умов, договір оренди буде вважатись таким, що припинив свою дію (а.с.23-24).

05.05.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання у постійне користування земельної ділянки загальною площею 149,97 га (кадастровий номер 3522855100:02:000:9044) для здійснення науково-дослідної та навчальної діяльності (без зміни її меж та цільового призначення) із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Компаніївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області без складення документації із землеустрою (а.с.71, 105).

До заяви позивачем додано копії правовстановлюючих документів юридичної особи (статут БНАУ та витяг з ЄДР), довідку Компаніївської районної ради Кіровоградської області від 09.03.2017 року № 01-35/43/1, витяг з ДЗК номер НВ-3503006322016 від 05.08.2016 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 3522855100:02:000:9044 загальною площею 149,97 га., графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.18-20, 25-49, 51-54, 72, 79-85).

Відповідач розглянувши заяву відповідача листом від 06.06.2017 року

№ Б-9093/0-7296/0/6-17 повідомив, що враховуючи відсутність інформації стосовно позиції органу місцевого самоврядування у питанні розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та відсутності обґрунтувань площі земельної ділянки, ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області вважає за доцільне відмовити у задоволенні заяви позивача (а.с.115).

Позивач вважає, що даний лист-відмова є незаконним, протиправним та просить його скасувати.

За приписами ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абз.1-2 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України (далі ЗК України) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та обєднання).

Абзацами 3-4 ч.1 ст.123 ЗК України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі Держгеокадастр) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р., серед основних завдань якого зазначено, зокрема, реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно підпункту 31 пункту 4 цього Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Отже, органом, на який покладено право розпоряджатись земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності є Держгеокадастр України та його територіальні органи. Територіальним органом на який покладено право розпоряджатись вказаною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з пунктами а, ґ ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; вищі навчальні заклади незалежно від форми власності.

Білоцерківський Національний аграрний університет згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є одночасно і вищим навчальним закладом і державною організацією (установою, закладом), та відповідно належить до державної форми власності.

Згідно витягу з ДЗК номер НВ-3503006322016 від 05.08.2016 року земельна ділянка сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" де зазначено кадастровий номер 3522855100:02:000:9044, площа земельної ділянки 149,97 га, форма власності державна, вид використання: для ведення дослідних та навчальних цілей (а.с.18-19).

Отже, позивач згідно заяви має намір отримати земельну ділянку в постійне користування без зміни її меж, розмірів та цільового призначення, а на даний час за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка сформована та зареєстрована, згідно вимог абз. 3 ч. 1 ст. 123 ЗКУ не потребує ні дозволу на розроблення проекту, ні складення документації із землеустрою.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування регулюється виключно статтею 123 ЗКУ.

Стаття 123 ЗКУ не передбачає підстав для відмови у наданні земельної ділянки в постійне користування у разі, якщо земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення і надання такої земельної ділянки у користування здійснюється без складення документації із землеустрою.

Пункт 13 статті 123 ЗКУ встановлено лише, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Як вбачається з наведеної норми, то зазначена підстава для відмови є лише підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою, а не підставою для відмови в наданні земельної ділянки в користування.

Судом досліджено матеріали, які подавались позивачем разом з заявою, а саме: копії правовстановлюючих документів юридичної особи (статут БНАУ та витяг з ЄДР), довідку Компаніївської районної ради Кіровоградської області від 09.03.2017 року № 01-35/43/1, витяг з ДЗК номер НВ-3503006322016 від 05.08.2016 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 3522855100:02:000:9044 загальною площею 149,97 га., графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.18-20, 25-49, 51-54, 72, 79-85).

Таким чином, вбачається, що позивач, при зверненні до відповідача з заявою про надання у постійне користування земельної ділянки загальною площею 149,97 га (кадастровий номер 3522855100:02:000:9044) для здійснення науково-дослідної та навчальної діяльності (без зміни її меж та цільового призначення) із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Компаніївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області без складення документації із землеустрою, подав всі необхідні документи, передбачені нормами Земельного кодексу України.

В матеріалах справи також містяться обґрунтування відведення земельної ділянки площею 149,97 га для дослідних та навчальних цілей (а.с.121-129).

Проте, відповідач відмовив в наданні у постійне користування земельної ділянки загальною площею 149,97 га (кадастровий номер 3522855100:02:000:9044) для здійснення науково-дослідної та навчальної діяльності (без зміни її меж та цільового призначення) із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Компаніївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області без складення документації із землеустрою.

Конституцією України закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч. 4 ст.13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч.2 ст.14).

В абзаці 10 п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р. № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З врахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у користування та вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав право відмовляти позивачу в наданні у постійне користування земельної ділянки з підстав, не передбачених Земельним кодексом України.

Згідно діючого правового регулювання земельних відносин у державі, право розпорядження землями сільськогосподарського призначення відбувається виключно на підставі норм Земельного кодексу України, а тому відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу у наданні у постійне користування земельної ділянки.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вирішення питань щодо надання у постійне користування земельної ділянки належить до виключної компетенції відповідача.

У постанові ВАСУ від 17.12.2015 року по справі № К/800/31204/15 зазначено, що у випадку невиконання обовязку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача, у тому числі шляхом зобовязання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, зокрема, прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями пункту 2 частини 4 статті 105 , пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.

Стосовно дискреційних повноважень, колегія суддів у постанові ВАСУ від 17.12.2015 року по справі № К/800/31204/15 зазначила, що такими є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

У такому випадку дійсно суд не може зобовязати субєкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним. Отже, у такому випадку буде відсутнім факт невиконання обовязку та, відповідно, факт порушення прав позивача.

Стаття 123 не містить підстав для відмови у наданні в постійне користування земельної ділянки без складення документації із землеустрою.

Виходячи з наведеного суд доходить висновку, що в даному випадку у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відсутній варіант поведінки, а тому, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Також, однією з вимог адміністративного позову є зобовязання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобовязати субєкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту п.4 ч.1 ст.163 КАС України встановлено, що постанова суду складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням, у тому числі встановленого судом строку для подання субєктом владних повноважень відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Зважаючи на те, що постанова суду зобовязує відповідача субєкта владних повноважень вчинити певні дії, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання постанови один місяць з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України суд присуджує на користь позивача всі здійснені документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.71, 86, 94, 159-163, 167, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області у наданні в постійне користування земельну ділянку загальною площею 149,97 га (кадастровий номер 3522855100:02:000:9044) для здійснення науково-дослідної та навчальної діяльності (без зміни її меж та цільового призначення) із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Компаніївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області без складення документації із землеустрою, викладену в листі від 06.06.2017 року № Б-9093/0-7296/0/6-17;

Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області прийняти рішення про надання у постійне користування земельну ділянку загальною площею 149,97 га (кадастровий номер 3522855100:02:000:9044) для здійснення науково-дослідної та навчальної діяльності (без зміни її меж та цільового призначення) із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Компаніївської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області без складення документації із землеустрою.

Присудити на користь Білоцерківського національного аграрного університету (код - 00493712) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код - 39767636).

Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати звіт про виконання рішення суду у строк один місяць з дня набрання чинності постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №П/811/676/17.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її отримання.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_3