Ухвала суду № 67821762, 17.07.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6746/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17.07.2017 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя.

За правилами ЦПК України позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. ст. 119, 120 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому ЦПК України.

Вказана позовна заява не відповідає вимогам п. п. 3-6 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України, оскільки не містить ціну позову щодо вимог майнового характеру; не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; до заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до ціни позову.

За ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немайнового характеру, яка подана фізичною особою, – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01.01.2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна.

Відповідно до п. а) ч. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

Позовна заява містить ціну позову – 37162,50 грн., при цьому зі змісту позову слідує, що така визначена у розмірі 1/2 частини квартири, питання про поділ якої є предметом даного позову. З копії договору купівлі-продажу спірної квартири від 10.07.2016 року, що долучений до позовної заяви, вбачається, що продаж спірної квартири вчинено за 74325,00 грн.

До позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 640,00 грн.

У позовній заяві позивачем одночасно пред’явлено одну вимогу немайнового характеру (поділ спільного сумісного майна подружжя – спірної квартири) та одну вимогу майнового характеру (визнання за позивачем права власності на 1/2 частини спірної квартири).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Подана позовна заява не відповідає зазначеним вимогам, а саме, заявлено вимоги про поділ спільного майна подружжя, яке є вимогами матеріального характеру, проте не зазначено ціну позову визначену відповідно до ст. 80 ЦПК України, на момент пред’явлення позову, з посиланням на докази, відповідно недоплачено судовий збір згідно з ст. 80 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, в даному випадку позивачу слід доплатити судовий збір та додати до позовної заяви оригінал документу, що підтверджує його сплату за вимогу майнового характеру у відсотковому співвідношенні до ціни позову, зазначеної на момент пред’явлення позову, а також за вимогу немайнового характеру, за ставкою, визначеною ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням сплаченого судового збору в сумі 640,00 грн.

Крім того, відповідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить здійснити поділ спірної квартири та визнати за ним право власності на 1/2 частини квартири, однак у позовній заяві не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, а також доказів на підтвердження вимог позивача щодо запропонованого ним варіанту розподілу майна та визнання за ним саме 1/2 частини спірної квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно з роз’ясненнями, наданими у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Враховуючи наведене вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 121 ЦПК України та залишити її без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 121 ч. 1 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя – залишити без руху.

Повідомити позивачу про необхідність усунення недоліків заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку, якщо недоліки не будуть усунені в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_4