Рішення № 67820, 19.07.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Від "19" липня 2006 р. по справі № 7/64-38

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж", м. Луцькдо відповідача: Приватного підприємства "Сента", м. Луцьк

про стягнення 10 864,19 грн.

Суддя Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Маркулич О.П., представник (доручення від 30.01.2006р.)

від відповідача: не з’явився

У зв’язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, в судовому засіданні 17.07.2006р. було оголошено перерву до 19.07.2006 р. до 10 год. 00 хв.

Відповідач належним чином (реєстр рекомендованої кореспонденції) був повідомлений про час та місце засідання суду, однак повноважного представника в судове засідання не скерував, в зв’язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача було роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз’яснено його процесуальні права та обов’язки. Заяв та клопотань від останнього на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Імідж" звернулося в господарський суд Волинської області з позовом про стягнення із приватного підприємства "Сента" 10 864,19 грн., в тому числі 10 500 грн. заборгованості по оплаті за поставлений товар та 364,19 грн. процентів річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву пред’явлені позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що сторонами не визначений строк виконання зобов’язання, а тому останній не настав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: товариство "Імідж" 21 лютого 2005 року поставило по видатковій накладній №РН-0000003 приватному підприємству "Сента" нафтопродукти – дизпаливо на загальну суму 10 500 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак, відповідач взяті на себе зобов’язання, щодо проведення розрахунків по оплаті поставлених нафтопродуктів не виконав, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед товариством "Імідж", котра на момент розгляду справи в суді склала 10 500 грн.

Разом з цим, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що позивачем – товариством "Імідж" вимога про оплату нафтопродуктів до відповідача – підприємства "Сента" не пред’являлась, а тому позовні вимоги в частині стягнення 364,19 грн. процентів річних до задоволення не підлягають.

З огляду на викладене, враховуючи поставки позивачем відповідачу нафтопродуктів та не проведення останнім при цьому всіх належних розрахунків, позовні вимоги пред’явлені до підприємства "Сента" в частині стягнення 10 500 грн. заборгованості за поставлені нафтопродукти, підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача в пропорційно задоволеному розмірі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Сента" (м. Луцьк, м-н Київський, 11, код ЄДРПОУ 13348532) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж" (м. Луцьк, вул. Набережна, 4, код ЄДРПОУ 13359961) 10 500 грн. заборгованості, 105 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 114 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 364,19 грн. процентів річних відмовити.

Суддя М.С. Шум