Рішення № 67815955, 14.06.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22185/16-ц

провадження № 2/753/2174/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Парамонова М.Л., за участі секретаря Гаврилюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом

ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дарницького району м. Києва", 3 особа - ОСОБА_3 про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 30.11.2016 року звернулась до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дарницького району м. Києва" (надалі КНП ЦПМСД №1 Дарницького району м. Києва), 3 особа - ОСОБА_3 про визнання наказу про звільнення з роботи незаконним та поновлення на роботі.

Позивачка зазначала, що з 01.08.2016 року вона була прийнята на посаду лікаря загальної практики-сімейний лікар в Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дарницького району м. Києва" (відповідача); 31.10.2016 року вона дізналась про те, що на підставі наказу відповідача від 30.09.2016 року про припинення трудового договору №23 її було звільнено з займаної посади за прогул без поважних причин - згідно п.4 ст.40 КЗпП України.

Вважаючи, що під час її звільнення були грубо порушені її права, звільнення відбулось з порушенням норм чинного законодавства, позивачка вимушена була звернутися до суду з даним позовом та просить суд постановити рішення, яким - визнати незаконним звільнення ОСОБА_2 та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дарницького району м. Києва" №23 від 28.10.2016 року про звільнення ОСОБА_2; поновити ОСОБА_2 на посаді лікаря загальної практики-сімейний лікар Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дарницького району м. Києва".

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 уточнені (збільшені) позовні вимоги в редакції від 29.12.2016 року підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі; представник відповідача - ОСОБА_5 позов не визнала, просила в задоволенні позову відмовити, стверджуючи, що звільнення позивачки відбулось відповідно до вимог чинного законодавства; 3 особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до матеріалів справи надав заяву від 11.01.2017 року про розгляд даної справи за його відсутності (а.с.79).

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено: згідно наказу КНП ЦПМСД №1 Дарницького району м.

Києва (відповідача) №17 від 01.08.2014 року - ОСОБА_2 (позивачка) прийнята на роботу з 01.08.2014 року на посаду лікар-інтерн зі спеціальності «загальна практика - сімейна медицина», робота - основна, трудовий договір - безстроковий (а.с.37).

Працевлаштування ОСОБА_2 відбулось на підставі наказу №842/к від 11.07.2014 року Департаменту охорони здоров»я Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), згідно якого термін працевлаштування на посаду лікаря-інтерна було встановлено з 01.08.2014 по 01.08.2016 року; після закінчення інтернатури ОСОБА_2 підлягала переведенню на посаду лікаря загальної практики-сімейного лікаря КНП ЦПМСД №1 Дарницького району м. Києва (а.с.38).

Згідно наказу №75 від 01.08.2016 року позивачка ОСОБА_2 переведена з посади лікаря-інтерна на 1,0 ставки лікаря загальної практики - сімейного лікаря в амбулаторію №2 з 01.08.2016 року; цим же наказом позивачці дозволено відпустку без збереження заробітної плати на 15 к.д. з 01.08.2016 по 15.08.2016 року за сімейними обставинами (а.с.58).

Згідно наказу №85 від 16.08.2016 року ОСОБА_2 надано щорічну відпустку на 22 к.д. - з 16.08.2016 по 07.09.2016 року (а.с.59); наказом №92 від 08.09.2016 року ОСОБА_2 надано щорічну відпустку на 9 к.д. - з 08.09.2016 по 16.09.2016 року (а.с.60).

Згідно наданої відповідачем копії листка непрацездатності серії АДА №489782 - ОСОБА_2 (позивачка) проходила стаціонарне лікування у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги з 19 вересня по 29 вересня 2016 року, де зазначено «стати до роботи» 30 вересня (а.с.61).

Як вбачається зі змісту зазначеного листка непрацездатності - відповідальною особою відповідача було заповнено, що працівник став до роботи 30 вересня 2016 року, тобто позивачкою особисто цей документ був зданий до бухгалтерії відповідача, з подальшою відповідною оплатою працівникові періоду тимчасової непрацездатності.

З табелю обліку робочого часу за вересень 2016 року вбачається, що ОСОБА_2 30.09.2016 року відсутня на роботі з нез»ясованих причин (а.с.43-44).

Згідно наказу №23 від 28.10.2016 року КНП ЦПМСД №1 Дарницького району м. Києва ОСОБА_2 звільнено з 30.09.2016 року з посади лікаря загальної практики - сімейний лікар амбулаторії №2 «за прогули без поважних причин п.4 ст.40 КЗпП України», з утриманням за 26 календарних днів, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого часу (а.с.62).

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи і фактично не заперечуються сторонами.

Згідно ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника.

Згідно ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно ст.149 КЗпП України - до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення; при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Як вбачається з наданих позивачкою довідок (а.с.4, 5), позивачка ОСОБА_2 зверталась за допомогою до лікаря 30.09.2016 року та 28.10.2016 року.

На підставі встановлених обставин справи, суд вважає, що позивачка ОСОБА_2 не була під розписку ознайомлена з наказом про переведення її на посаду лікаря загальної практики-сімейного лікаря в амбулаторію №2 після закінчення інтернатури, з визначенням її місця роботи (а.с.58); позивачка ОСОБА_2 була звільнена з посади наказом №23 від 28.10.2016 року - з 30.09.2016 року без погодження з Департаментом охорони здоров»я Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), наказом якого (Департаменту) вона була зарахована на роботу як молодий спеціаліст (після закінчення навчання у Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця); за встановлених обставин (надання відпусток та хвороба позивачки)

відповідачем фактично не встановлено факту вчинення прогулу без поважних причин, адже відповідачем не було зажадано та отримано від позивачки письмових пояснень щодо причини відсутності її на роботі; при цьому, акту про відмову у наданні таких пояснень у матеріалах справи не має.

Згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадку: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; при цьому, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (ч.3).

Позивачкою ОСОБА_2 до матеріалів справи надано письмову заяву від 09.06.2017 року, згідно якої вона наполягає на задоволенні позову у повному обсязі та просить справу розглядати за її відсутності, оскільки не має можливості особисто прибути в судове засідання (а.с.109).

За встановлених обставин, ствердження позивачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_4 про те, що звільнення позивачки мало місце із порушенням процедури звільнення та з порушеннями трудового законодавства є обґрунтованими та доведеними в судовому засіданні, тому позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання наказу про звільнення незаконним та поновлення на роботі з 30.09.2016 року - підлягають задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача КНП ЦПМСД №1 Дарницького району м. Києва підлягає також стягненню на користь держави судові витрати в сумі 640 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ст.367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_2

Керуючись ст.15, 30, 60, 209-218, 367 ЦПК України, на підставі ст.232-235 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати наказ №23 від 28.10.2016 року про звільнення ОСОБА_2 з посади лікаря загальної практики - сімейний лікар Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дарницького району м. Києва" з 30.09.2016 року згідно п.4 ст.40 КЗпП України (за прогули без поважних причин) - незаконним.

Поновити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на посаді лікаря загальної практики - сімейний лікар Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дарницького району м. Києва" з 30.09.2016 року.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Дарницького району м. Києва" (код 03568132) на користь держави судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_2 допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Парамонов М.Л.