Постанова № 67815850, 18.07.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року Справа № 922/1110/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Білошкап О.В., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на ухвалугосподарського суду Харківської області від 23.02.2017та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.04.2017у справі№922/1110/15 господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" простягнення коштів,

за участю представників сторін:

від Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" - Колесник К.А. довіреність № б/н від 07.04.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.02.2017 року у справі № 922/1110/15 (суддя Суслова В.В.) скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (далі - ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", відповідач) на бездіяльність органу виконавчої служби за вх. № 9 від 17.01.2017 року у справі №922/1110/15 - задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області закінчити виконавче провадження № 48659202 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 21.05.2015 року у справі № 922/1110/15 на підставі пункту 16 частини 1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", позивач), звернулось до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 23.02.2017 року у справі № 922/1110/15 та відмовити у задоволенні скарги ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області у повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року у справі № 922/1110/15 (головуючий суддя - Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя - Тарасова І.В.) апеляційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.02.2017 у справі № 922/1110/15 залишено без змін.

Не погодившись із наведеними судовими актами у даній справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 23.02.2017 року, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" у задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця.

В обґрунтування касаційної скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 1, ч. 1-3 ст. 3, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії", п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", ч. 1 ст. 4-7, ст.4, ст.43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" до суду касаційної інстанції надано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Так, у відзиві відповідач зазначає, що на момент розгляду справи № 922/1110/15 у суді касаційної інстанції наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №127 від 24.05.2017 року ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у програмі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії із загальним обсягом кредиторської заборгованості в сумі 359 424 771,89 грн. та підтверджує зазначене наступними документами доданими до відзиву: Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 127 від 24.05.2017 року та додатком до нього з Переліком суб'єктів господарювання які включаються до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у програмі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії; листом Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.05.2017 року № 8/10-944-17 про внесення ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у програмі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії; Повідомленням Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про те, що станом на 25.05.2017 року ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у програмі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Крім того, у відзиві відповідачем повідомлено суд касаційної інстанції про те, що 25.04.2017 року річними зборами відповідача було прийнято рішення про зміну типу Товариства з публічного на приватне та зміну найменування з "Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" на "Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" та додано до відзиву Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.06.2017 із відображенням відповідних змін.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/1110/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - ОСОБА_6, суддя - Короткевич О.Є. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.07.2017 року в матеріалах справи).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України Пляс Н.В. від 10.07.2017 року, у зв'язку із звільненням ОСОБА_6 з посади судді Вищого господарського суду України, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 922/1110/15 (розпорядження в матеріалах справи).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2017 року у судовій справі № 922/1110/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я. (доповідач), суддя - Білошкап О.В., суддя - Короткевич О.Є. (протокол повторного автоматизованого розподілу в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.07.2017 року у справі № 922/1110/15 (колегія суддів у складі: Погребняк В.Я. - головуючий (доповідач), Білошкап О.В., Короткевич О.Є.) касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Харківського області від 23.02.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року у справі № 922/1110/16 прийнято до провадження та її розгляд призначено на 18.07.2017 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у названому вище складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши в судовому засіданні 18.07.2017 року повноважного представника ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2015 року у справі № 922/1110/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 року, стягнуто з ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 188361,39 грн. 3% річних, 1351735,48 грн. інфляційних втрат та 30801,94 грн. судового збору.

На виконання зазначеного рішення господарським судом Харківської області видано наказ від 21.05.2015 року у справі № 922/1110/15.

09.09.2015 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Марченко Р.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48659202 з примусового виконання вказаного наказу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2016 року розстрочене виконання рішення суду від 17.03.2015 року у справі № 922/1110/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5" на загальну суму 1 570 898,81грн. (з урахуванням витрат по сплаті судового збору) на три роки рівними частинами за наступним графіком: березень 2016 - 43636,08 грн.; квітень 2016 - 43636,08 грн.; травень 2016 - 43636,08 грн.; червень 2016 - 43636,08 грн.; липень 2016 - 43636,08 грн.; серпень 2016 - 43636,08 грн.; вересень 2016 - 43636,08 грн.; жовтень 2016 - 43636,08 грн.; листопад 2016 - 43636,08 грн.; грудень 2016 - 43636,08 грн.; січень 2017 - 43636,08 грн.; лютий 2017 - 43636,08 грн.; березень 2017 - 43636,08 грн.; квітень 2017 - 43636,08 грн.; травень 2017 - 43636,08 грн.; червень 2017 - 43636,08 грн.; липень 2017 - 43636,08 грн.; серпень 2017 - 43636,08 грн.; вересень 2017 - 43636,08 грн.; жовтень 2017 - 43636,08 грн.; листопад 2017 - 43636,08 грн.; грудень 2017 - 43636,08 грн.; січень 2018 - 43636,08 грн.; лютий 2018 - 43636,08 грн.; березень 2018 - 43636,08 грн.; квітень 2018 - 43636,08 грн.; травень 2018 - 43636,08 грн.; червень 2018 - 43636,08 грн.; липень 2018 - 43636,08 грн.; серпень 2018 - 43636,07 грн.; вересень 2018 - 43636,07 грн.; жовтень 2018 - 43636,07 грн.; листопад 2018 - 43636,07 грн.; грудень 2018 - 43636,07 грн.; січень 2019 - 43636,07 грн.; лютий 2019 - 43636,07 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 року ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2016 року у справі № 922/1110/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2016 року ухвалу господарського суду Харківської області від 24.03.2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2016 року у справі № 922/1110/15 залишено без змін.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.01.2017 року ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до органу ДВС із заявою № 01-14/2504 від 29.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 16 частини 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". До заяви додано копію платіжного доручення № 426 від 31.03.2016 року, згідно з яким сплачено 30801,94 грн. судових витрат.

Станом на 17.01.2017 року органом Державної виконавчої служби не було вчинено виконавчої дії щодо закінчення виконавчого провадження.

Відтак, вважаючи, що його права та охоронювані законом інтереси порушені, скаржник - Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність органу Державної виконавчої служби, в якій просило визнати незаконною бездіяльність органу ДВС та зобов'язати закінчити виконавче провадження № 48659202 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 21.05.2015 року у справі № 922/1110/15 на підставі пункту 16 частини 1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Задовольняючи скаргу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що запровадження в дію частини 3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії" від 03.11.2016 року № 1730-VII (далі - Закон № 1730-VII) по суті скасовує дію підстав для проведення відповідних нарахувань та встановлює імперативний припис про списання вже нарахованих санкцій.

На думку судів попередніх інстанцій, списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на вже погашену заборгованість в силу прямого припису частини 3 ст.7 Закону № 1730-VII не обумовлено жодною іншою обставиною, крім набрання ним чинності та, зокрема, не вимагає узгодження з постачальником природного газу чи підтвердження останнім.

Крім того, приймаючи оскаржувані рішення суди вважали, що включення підприємства та відомостей про заборгованість до Реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, та виключення з нього за змістом частин 2, 3 ст.3 Закону №1730-VII обумовлено виключно необхідністю виконання процедури взаєморозрахунків або договорів про реструктуризацію існуючого основного боргу за спожиті енергоносії, а тому на випадки списання нарахувань на заборгованість, погашену до набрання чинності Закону № 1730-VII, вказані вимоги не поширюються.

У даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, заборгованість відповідача (основний борг) погашена у повному обсязі до набрання чинності цим Законом, отже, додаткові умови для списання сум неустойки, інфляційних нарахувань, процентів річних при відсутності кредиторської заборгованості на день набрання чинності законом, не вимагаються, оскільки, як вважають суди така процедура передбачена законом для підприємств, які мають неврегульовану заборгованість.

У своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що ні місцевим господарським судом ні апеляційним господарським судом не встановлено факту списання заборгованості. Позивач наголошує, що списання заборгованості відповідача за рішенням господарського суду Харківської області у справі № 922/1110/15 не здійснювалось. Крім того, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" вважає, що відсутні підстави вважати відповідача учасником процедури врегулювання заборгованості перед стягувачем як постачальником природного газу, тоді як неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування та проценти річних підлягають списанню лише за умови виконання вимог Закону № 1730-VII щодо участі у процедурі врегулювання заборгованості. Також, позивач зазначає, що 21.02.2017 року постановою Кабінету міністрів України № 93 затверджено "Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії та користування зазначеним реєстром". Згідно з пунктом 14 вказаного порядку у Реєстрі зазначаються такі дані про підприємство: обсяг нарахувань зі сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилась у період до 01.07.2016. Вказаний порядок не містить посилань на те, що його ведення стосується виключно таких процедур врегулювання заборгованості згідно із Законом №1730-VII як проведення взаєморозрахунків або реструктуризації заборгованості.

Задовольняючи частково касаційну скаргу, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з такого.

Верховною Радою України 03.11.2016 року прийнято Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії" № 1730-VII, який набрав чинності 30.11.2016 року.

З прийняттям вказаного Закону №1730-VII було внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі погашення, списання згідно із Законом № 1730-VII неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.

Як уже зазначалось, 05.01.2017 року ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" звернулось до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області із заявою № 01-14/2504 від 29.12.2016 року про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 16 ч. 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону №1730-VII до заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість) відноситься, зокрема, кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), та також заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню.

Згідно частини 3 статті 7 Закону №1730-VII на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Преамбулою Закону №1730-VII визначено, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до статті 2 Закону №1730-VII дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно абз. 9 ч. 1 статті 1 Закону №1730-VII процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №1730-VII для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до Реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Вказана норма кореспондується з абз. 12 ч.1 статті 1 Закону №1730-VII, яким визначено, що учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до Реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, для врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії особа, яка має право на таку процедуру, повинна вчинити відповідні дії для включення її до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

Згідно до пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року № 93 "Про затвердження Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром" у Реєстрі зазначаються дані про підприємство, зокрема, інформація щодо обсягу нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 року.

Отже, обсяг нарахувань із сплати інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 року, є окремою інформацією, яка підлягає обов'язковому включенню до Реєстру, задля обліку з боку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Для включення до Реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються: копії установчих документів; копії наявних ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності; копії балансу підприємства (організації) та звіту про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованості станом на 1 липня 2016 року (розрахункова дата) та за останній звітний період; довідка, складена підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням кредиторів, дебіторів, величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період; копії актів звіряння взаєморозрахунків; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (ця норма не поширюється на теплогенеруючі підприємства, що не постачають теплову енергію населенню).

Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості. Рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.

Таким чином, для списання зобов'язань з оплати трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань в порядку, передбаченому вищевказаним Законом, товариство має набути статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до Реєстру.

Законом не передбачено автоматичного списання зазначених сум і таке списання повинно здійснюватися у порядку, який визначений положеннями зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Приймаючи 23.02.2017 року оскаржувану ухвалу, господарський суд Харківської області в обґрунтування наявності підстав для визнання незаконної бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області та зобов'язуючи останнього закінчити виконавче провадження № 48659202 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 21.05.2015 року у справі № 922/1110/15, послався на те, що запровадження в дію частини 3 ст.7 Закону №1730-VII по суті скасовує дію підстав для проведення відповідних нарахувань та встановлює імперативний припис про списання вже нарахованих санкцій.

Суд апеляційної інстанції погодившись із наведеними висновками суду першої інстанції зазначені порушення не усунув.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість скарги ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на бездіяльність органу державної виконавчої служби у зв'язку з відсутністю підстав для закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу від 19.02.2015 року на підставі п. 16 ч. 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, висновки як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції є передчасними, оскільки зроблені з порушенням приписів ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Докази набуття відповідачем статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто включення до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у програмі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії додані до відзиву на касаційну скаргу не можуть бути оцінені колегією суддів касаційного суду, оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, отже, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права і процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.02.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року у справі № 922/1110/15 скасувати.

Справу № 922/1110/15 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя:В.Я.Погребняк Суддя: О.В.Білошкап Суддя: О.Є.Короткевич