Рішення № 6781278, 11.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2009 р. Справа № 6/222/09

м. Миколаїв

За позовом: Фермерського господарства «Владам», Миколаївська область, Жовтневий район, смт. Воскресенське, вул. Котовського, 25.

До відповідача: Приватного підприємства “Фаворіт - Миколаїв”, м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 28, кв. 97.

                                                  Суддя Ткаченко О.В.

                    Представники:

Від позивача Лемешко О.В., довіреність від 01.03.09 р. № 388/4.

Від відповідача представник не з'явився ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 10 169,92 грн., з яких 9772,34 грн. - заборгованість; 353,40 грн. –пеня; 44,18 грн. - 3% річних. Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

          На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд,

Встановив:

01.01.2008 р. між ФГ «Владам»та ПП “Фаворіт - Миколаїв” було укладено договір поставки в торгівельну мережу, згідно умов якого ФГ «Владам»(постачальник) зобов'язався постачати окремими партіями, а ПП “Фаворіт - Миколаїв” (покупець) зобов’язався приймати та оплачувати товар (соки овочеві та консервація) згідно умов даного договору.

У відповідності до Додаткової угоди № 1 від 01.01.2008 року п. 3.1. договору сторони виклали в наступній редакції: оплата товару, що поставлений по даному договору, здійснюється покупцем через кожні 7 календарних днів за реалізований товар з моменту фактичної передачі товару відповідачу. Факт реалізації товару підтверджується наданим покупцем звітом про залишки товару, що підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою підприємства.

Як свідчать наявні копії видаткових накладних № РНКЦ-04151 від 07.10.2008 року, № РНКЦ-04208 від 08.10.2008 року, № РНКЦ-04232 від 08.10.2008р., № РНКЦ-04301 від 14.10.2008р., № РНКЦ-04316 від 15.10.2008р., № РНКЦ-04801 від 18.11.2008р., № РНКЦ-04844 від 19.11.2008р., № РНКЦ-04917 від 25.11.2008р., № РНКЦ-04947 від 26.11.2008р., № РНКЦ-05307 від 16.12.2008р., № РНКЦ-05404 від 19.12.2008р., № РНКЦ-05481 від 24.12.2008р. позивачем було поставлено, а відповідачем було прийнято товар на загальну суму 12083,58 грн.

Згідно накладної на повернення № СМ-0004559 від 18.11.2008р. позивачем було прийнято повернутого товару на суму 8,70 грн.

Таким чином сума поставленого товару становить 12 074,88 грн.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково та кошти за отриманий товар сплатив не в повному обсязі.

У відповідності до підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків станом на 28.02.2009 року у відповідача існує заборгованість по сплаті за поставлений товар в сумі 9772,34 грн.

У відповідності до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України позивачем була направлена вимога від 05.03.2009 року № 70 щодо надання звіту про залишки товару та сплати заборгованості в 7-денний строк.

Як свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 26), 21.03.2009 року вимога була отримана відповідачем, а тому строк для виконання своїх зобов’язань за договором відповідачем закінчився 28.03.2009 року.

У відповідності до наданого відповідачем звіту про рух товарів на складах залишки поставленої позивачем продукції станом на 06.04.2009 року відсутні.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до Додаткової угоди від 01.01.2008 року сторони домовились, що згідно п. 7.2. Договору в разі порушення строків оплати за товар згідно п. 3.1 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від фактичної вартості товару.

На підставі вказаного пункту договору визначений позивачем розмір пені за період з 29.03.2008 року по 22.05.2009 року становить 353,40 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що за період з 29.03.2009 року по 22.05.2009 року становить 44,18 грн.

Таким чином, як вказує позивач, загальний розмір заборгованості відповідача, з урахуванням основної суми боргу, трьох процентів річних та пені склав 10169,92 грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Приватного підприємства “Фаворіт Миколаїв” (м. Миколаїв, вул. Паризької Комуни, 28, кв. 97, код 30826284) на користь Фермерського господарства «Владам»(Миколаївська область, Жовтневий район, смт. Воскресенське, вул. Котовського, 25, код 22430066) 9772,34 грн. заборгованості, 353,40 грн. –пені; 44,18 грн. - 3% річних, а також 102,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя