Рішення № 6781220, 05.11.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2009 р. Справа № 17/254/09

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –не з`явився;

від відповідача –не з’явились;

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/254/09

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг”, м. Київ,

пр. Возз’єднання, 15,

До відповідача: фермерського господарства “Меліхов”, Миколаївська область,

Казанківський район, с. Володимирівка вул. Комсомольська, 17

про: стягнення заборгованості за договором поставки № АП-08-0359 від 01.10.2008 року у розмірі 27 481 грн. 89 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” звернулося до господарського суду з позовом до фермерського господарства “Меліхов” про стягнення заборгованості у розмірі 27 481 грн. 89 коп.

Відповідач , повідомлений належним чином про час та місце судових засідань, у судові засідання не з’явився, відзив та заперечення на позов не надав,позовні вимоги не оспорив.

Таким чином, позовні вимоги в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України,справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

01 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № АП-08-0359, за яким ПП «Хімагромаркетинг Агро»зобов'язався поставити Фермерському господарству «Меліхов»засоби захисту рослин, а відповідач прийняти товар та провести остаточний розрахунок, в строк до 07 листопада 2008 року.

На виконання умов договору позивачем 03.10.08 р. було проведено поставку товару, на суму 35 000 грн., що підтверджується видатковою накладною № Ап-08-0473, довіреність ТМЦ серії ЯОС № 750531 від 03.10.08 р.;

03 жовтня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № Ап-08-0359ДС1 до договору поставки № АП-08-0359 від 01.10.08 р., відповідно до умов якої сторони домовились доповнити асортимент товару.

На виконання умов додаткової угоди позивачем 03.10.08 р. було поставлено товару на суму 460 грн., що підтверджується видатковою накладною № Ап-08-0479 довіреність ТМЦ серії ЯОС № 750531 від 03.10.08 р.           

Таким чином відповідачем було придбано товару на суму 35 460 грн.

Відповідачем було проведено ряд оплат, а саме: 10 000 грн. - 11.11.08 р.; 10 000 грн. - 10.12.08 р. Всього 20 000 грн.

В строки встановлені договором та до теперішнього часу, відповідачем остаточного розрахунку проведено не було, таким чином у відповідача залишається заборгованість перед позивачем у сумі 15 460 грн., у зв'язку з чим позивач вважає правомірним притягти відповідача до цивільної відповідальності за несвоєчасне виконання договірного (грошового) зобов'язання, передбаченої п.п. 5.1-5.5 вищевказаного договору, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановлений індекс інфляції, 15% річних та 15% штрафу.

Нараховані санкції становлять: 2852 грн. 83 коп. - пеня; 1783 грн. 02 коп. - 15% річних; 2067 грн. 04 коп. - встановлений індекс інфляції; 5 319 грн. - 15% штрафу, які позивач просить задовольнити в повному обсязі.

Судом за власною ініціативою зроблено перерахунок сум штрафних санкцій за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.6. Розмір суми збитків від інфляції становить за період грудень 2008 р. –червень 2009 р. включно становить суму 1678,11 грн.,яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача. Таким чином,загальна сума збитків від інфляції становить 2060,01 грн.,яка підлягає задоволенню. Також підлягає задоволенню сума штрафу відповідно до п.5.4. спірного договору (15 % від ціни договору) у розмірі 5319 грн. Відповідно до умов договору (п.5.5. договору) позивач нарахував відповідачу 15 % річних. Судом також перераховано суму річних,розмір яких становить 1750,40 грн., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача.

Також було перераховано розмір пені за допомогою вищевказаної програми; сума пені становить 2767 грн. 57 коп.

Слід зазначити, що сторони передбачили умовами спірного договору (п.5.3 договору) що нарахування штрафних санкцій за прострочення зобов’язання припиняється через три роки від дня,коли це зобов’язання повинно бути виконано.

Приписами ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Враховуючи наведене,задоволенню підлягає сума пені у розмірі 2767грн. 57 коп.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконува тися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України приписано, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення за гальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене,позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:          

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Меліхов» ( Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул. Комсомольська,17) 15460 грн.суму основного боргу; 2767,57 грн. суму пені, 1750,40 грн. - 15 % річних; 2060,01 грн. – збиткі від інфляції; 5319 грн.- сума 15% штрафу, 273,58 грн.державного мита та 117,46 грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" ( м. Київ, пр. Возз’єднання,15,код 30262667).

3.В іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суддя