Постанова № 67811969, 17.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2017 р. Справа№ 910/15398/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.

представників

Позивача Романюта А.Л.

Відповідача не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газойлпетролеум"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016

по справі №910/15398/16 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каде - Ресурс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газойлпетролеум"

про стягнення 15585402,86 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 по справі №910/15398/16 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газойлпетролеум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каде-Ресурс" 13654257, 76 грн - основної заборгованості, 1769555,17 грн - пені, 161589,93 грн - 3% річних та 206700,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газойлпетролеум" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні заявлених вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Баранець О.М., Буравльов С.І. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 27.02.2017.

24 лютого 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представник відповідача (апелянт) подав клопотання про відкладення розгляду справи.

27 лютого 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 року відкладено розгляд справи до 20.03.2017.

17 березня 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представником відповідача (апелянт) подано клопотання про зупинення провадження по справі.

20 березня 2017 року, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, представник позивача подав доповнення до відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 зупинено апеляційне провадження по справі №910/15398/16 до прийняття Господарським судом міста Києва судового рішення по справі №910/3054/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газойлпетролеум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАДЕ-РЕСУРС" про визнання договору недійсним та набрання ним законної сили.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каде - Ресурс" задоволено, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Буравльов С.І., Баранець О.М. апеляційну скаргу призначено до розгляду 17.07.2017.

Розпорядженням від 13.07.2017 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 13.07.2017, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. який не є головуючим суддею у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя - Сітайло Л.Г. судді: Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 колегією суддів, в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газойлпетролеум" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 по справі 910/15398/16 до свого провадження.

В судове засідання 17.07.2017 з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник відповідача повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

15 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАДЕ-РЕСУРС" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗОЙЛПЕТРОЛЕУМ" (покупець) укладено договір №7-г купівлі-продажу природного газу (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору продавець зобов'язується передати покупцю для подальшої реалізації природний газ (надалі - газ) в обсягах і по ціні, що передбачені п.2.4. та 4.1. цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.4. Договору обсяг природного газу за цим договором у квітні 2016 року (надалі звітній місяць) становить 2 600,000 тис. мі (два мільйони шістсот тисяч кубічних метрів) +/- 10 %.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що приймання-передача газу продавцем покупцю оформлюється актами приймання-передачі, які є підставою для розрахунків.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору продавець зобов'язується передати покупцю у квітні 2016 року природний газ в об'ємі, що передбачений в п. 2.4. цього договору у точці входу в г-ди ХАРКІВТРАНСГАЗ (56ZE-92-0000380P).

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що ціна за 1000,00 мі природного газу за цим договором, без витрат на транспортування складає 4416,67 грн (чотири тисячі чотириста шістнадцять грн 67 коп), крім того ПДВ - 20% - 833,33 грн (вісімсот вісімдесят три грн. 33 коп) Всього 5300,00 грн (п'ять тисяч триста грн. 00 коп)

Згідно з п. 4.2. Договору вартість газу складає 11483342,00 грн. (одинадцять мільйонів чотириста вісімдесят три тисячі триста сорок дві грн 00 коп), крім того ПДВ - 20 % - 2668296,40 грн Сума договору складає 13780010,40 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у такому порядку:

- 100% від загальної вартості планового обсягу природного газу не пізніше 15.05.2016 року;

- остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу до 15-го травня 2016 р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 13726257,76 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином. відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Прийняття відповідачем природного газу підтверджується актом прийому-передачі природного газу (балансуючого) від 30.04.2016, а також актом передачі-прийому обсягів природного газу (факт) від 30.04.2016 на загальну суму 13726257,76 грн, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств без зауважень.

27 липня 2016 року відповідач частково оплатив отриманий за Договором природний газ на суму 72000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2 від 26.07.2016.

Крім того, листом вих. № 425 від 27.07.2016 позивач уточнив призначення платежу, згідно з яким вірним є "Плата за природний газ за договором № 7-г від 15.04.2016, в т.ч. ПДВ 12 000,00 грн". Зазначений лист підписано директором товариства Красильниковою В.А. без зауважень та заперечень.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 13654257,76 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги, в частині стягнення основної заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 цього ж кодексу передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1. Договору за несвоєчасну оплату обсягу газу у строки, зазначені у п. 5.1. договору, покупець сплачує на користь продавця, крім сум заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені продавцем збитки.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання апелянта на невірно визначені розрахунки колегією суддів визнано безпідставними, з огляду на наступне.

12 жовтня 2016 року позивачем, через канцелярію місцевого господарського суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 13654257,76 грн. - основної заборгованості, 1769555,17 грн. - пені та 161 589,93 грн. - 3% річних.

Зазначена заява прийнята судом, про що зазначено в рішенні суду.

Як вбачається з розрахунку, доданого до зазначеної заяви, позивач просить стягнути пеню та 3% річних за період з 16.05.2016 по 26.07.2016 на суму 13726257,76 грн та з 27.07.2016 по 07.10.2016 на суму 13654257,76 грн.

Таким чином, позивач здійснює розрахунок пені та 3% річних з наступного дня після кінцевого строку оплати (15.06.2016) та з врахуванням часткової оплати.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені та 3% річних, який не перевищує розрахунок суду, прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Посилання апелянта на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст. ст. 22, 77 ГПК України, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки місцевий господарський суд належним чином повідомляв відповідача про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 4,60,81).

Колегія суддів також звертає увагу, що розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема за клопотаннями відповідача.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Так, відповідач не скористався правом надіслати відзив на позовну заяву та всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, після одержання ухвали про порушення провадження у справі, як це передбачено ст. 59 ГПК України.

Згідно зі ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Статтею 77 ГПК України не передбачено обов'язку суду відкладати розгляд справи через нез'явлення в засідання представника сторони, коли спір може бути вирішено в даному засіданні.

Таким чином, судом першої інстанції були дотримані норми процесуального права про права та обов'язки сторін у судовому процесі.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газойлпетролеум" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 по справі №910/15398/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газойлпетролеум" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2016 по справі №910/15398/16 залишити без змін.

2.Матеріали справи №910/15398/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна