Постанова № 67811864, 13.07.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2017 року Справа № 904/9821/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача)- Кузнецової І.Л.,

суддів- Дарміна М.О., ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Манчік О.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2- юрисконсульт структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", довіреність №706 від 17.05.2017р., ОСОБА_3- начальник відділу по роботі з Державною виконавчою службою структурного підрозділу "Юридична служба" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", довіреність №660 від 17.05.2017р., ОСОБА_4- заступник начальника структурного підрозділу "Вагонне депо Дніпродзержинськ" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", довіреність №1265 від 10.07.2017 р.,

від відповідача: ОСОБА_5- адвокат, свідоцтво №0514 від 10.05.1994р., довіреність №б/н від 28.04.2016 р.,

від третьої особи: ОСОБА_6- помічник генерального директора з юридичних питань, довіреність №69 від 26.09.2016р., ОСОБА_7- представник, довіреність №43 від 11.04.2017р.,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017р. у справі №904/9821/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійна транспортна компанія", м.Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічне акціонерне товариство "Дніпровагонмаш", м. Кам'янське

про відшкодування збитків у сумі 1 332 208грн.90 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017р. у справі №904/9821/15 (суддя Кеся Н.Б.) публічному акціонерному товариству (далі-ПАТ)"Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" відмовлено в задоволенні позову про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Металургійна транспортна компанія" збитків, завданих майну позивача в сумі 1332208грн.90коп;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що з представленого позивачем до матеріалів справи висновку щодо класифікації транспортної події, складеного начальником департаменту безпеки руху Державної адміністрації залізничного транспорту України не вбачається наявність вини відповідача у заподіянні збитків внаслідок виникнення серйозного інциденту у вигляді сходу з залізничної колії 15 вагонів, оскільки в цьому висновку не зазначено в чому саме полягає незабезпечення власником вагону технічно справного утримання останнього, з того, що відповідно до договору на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №П3/13-155707/НЮ від 08.04.2015р. саме працівники позивача мали виявити несправності (недоліки) вагону, з того, що твердження позивача відносно сходження вагонів внаслідок зламу розпірки тріангеля по старій тріщині та раковині із послідуючим опусканням затяжки вертикальних важелів в габарит колії не може ґрунтуватися лише на матеріалах службового розслідування без підтвердження належними доказами, з того, що відомостей про наявність результатів залізнично-транспортної експертизи або наявності кримінальної справи на розгляді безпосередньо судом сторонами не надано, з того, що на момент передачі вагону №95188629 у власність відповідачу він відповідав встановленим вимогам по якості, а також з неправомірності доводів позивача про те, що відповідач є власником джерела підвищеної небезпеки та має обов"язок відшкодувати спричинені збитки незалежно від наявності його вини;

- клопотання учасників судового процесу про призначення у справі судових експертиз щодо причин аварій та розміру збитків залишені господарським судом без задоволення з огляду на відсутність у справі правових підстав для покладення відповідальності за збитки, спричинені аварією, на відповідача, а також на те, що причини аварії є предметом розслідування у кримінальному провадженні, до якого вилучені речові докази, зокрема, розпірка тріангелю та перший тріангель другого візка вагону;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ"Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків, викладених в рішенні фактичним обставинам справи та на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі;

- у поданій скарзі йдеться про те, що посилання господарського суду на недоведеність висновків комісії по розслідуванню причин сходу, наслідком якого є понесені позивачем збитки є необґрунтованими, оскільки Державна адміністрація залізничного транспорту України в частині розслідування причин транспортних подій має всі ознаки суб"єкта владних повноважень в розумінні п.7 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали розслідування та висновки компетентної комісії отримані відповідачем та, у строки, передбачені ст.99 названого Кодексу не оскаржені, про те, що вагон є окремим джерелом підвищеної небезпеки, господарським судом невірно визначений об"єкт джерело підвищеної небезпеки, який став причиною завдання шкоди позивачу, про невірні висновки суду володіння таким об"єктом підвищеної небезпеки саме позивачем, оскільки ні матеріали службового розслідування, ні позовна заява не містять доказів сходу потягу №3501 (як цілісного об"єкта) з вини залізниці або наявності будь-якої несправності потягу №3501, яка могла призвести до транспортної події, про посилання позивача на ст.68 Статуту залізниць України, яка передбачає зобов"язання власника вагону нести відповідальність за його відповідність нормам безпеки, саме така невідповідність вагону №95188629 і стала причиною сходу вагонів, про те, що при технічному огляді вагонів під навантаження скритий дефект в розпірці тріангеля виявити оглядачами - ремонтниками вагонів візуально неможливо, а також про залишення судом поза увагою обставин відносно нерозповсюдження дії договору на технічне обслуговування з відчепленням вантажних вагонів №П3/В-155707/НЮ від 08.04.2015р. на вагон №95188629, оскільки він перебував на гарантійному терміні виробника ПАТ"Дніпровагонмаш", підлягав плановому виду ремонту за нормативами тільки у 2016 році, за умовами проведення якого було можливо виявити та виправити несправність тріангеля;

- скаржником заявлені клопотання про призначення по справі судової залізнично-транспортної та металознавчої експертиз з метою встановлення причин допущеної транспортної події;

- на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 13.04.2017р. скаржником надані додаткові пояснення, в яких зазначено, що накладна є основним перевізним документом і надається залізниці відправником разом з вантажем, електронна накладна №459309 свідчить про включення вагону №95188629 до складу поїзда, вагони подаються на станцію навантаження по заявці відповідача, а відправник ПП"Атланто-Агро" оформлює всі документи, залізниця ні в яких процесах експлуатації участі не приймає, бере на себе зобов"язання доставити вантаж, ні які права (власність, оренда) на вагон не розповсюджуються, що на момент транспортної події відповідач на правових підставах ст.1187 Цивільного кодексу України та ст.8 Статуту залізниць здійснював фактичне володіння та використовування майна, що в договорі №10666/НЮ-л від 07.10.2010р. не міститься жодного слова про будь-які права залізниці на спірний вагон, що зобов"язання залізниці за цим договором стосовно технічного огляду вагону були виконані і вказаний вагон було визнано технічно справним, що згідно з умовами договору №П3/В-155707/НЮ від 08.04.2015р. технічне обслуговування вагонів з відчепленням здійснюється лише після виявлення в них технічної несправності, щодо наявності підстав для відшкодування збитків згідно з ст.1166 Цивільного кодексу України, то відповідач не забезпечив відповідність спірного вагону вимогам чинного законодавства, що відповідачем на першому етапі випуску вагону на колії загального користування не було здійснено належного контролю за його технічним станом не виявлено тріщину розпірки тріангеля, у відомостях на вагон міститься інформація про те, що ливарний дефект у місці зламу розпірки тріангеля був зашліфований та зафарбований попередньо;

-відповідач вважає рішення господарського суду обґрунтованими, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що рішення суб"єктів владних повноважень, яким в певних галузях делеговані владні повноваження, винесені поза межами таких повноважень, не підлягають виконанню, а значить і оскарженню через їх нелегітимність, виходячи з положень постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.1997р. №204 позивач має здійснювати нагляд за додержанням нормативних актів щодо безпеки руху, у тому числі, і контроль технічного стану рухомого складу, про те, що позивач необґрунтовано вважає протокол розслідування актом розпорядчої дії, оскільки п.6.2 наказу Міністерства інфраструктури України від 01.04.2011р. №27 таким документом розпорядчої дії є наказ, на підставі якого здійснюється діяльність комісії, а не документи нею видані, про те, що позивач в ході розслідування не визначає, які дії відповідача (події або умови чи їх поєднання) призвели до інциденту, посилаючись на порушення у справності рухомого складу, тоді як контроль за його справністю є обов"язком саме позивача як з нормативної точки зору (п.3 постанови), так і з договірної (договір на технічне обслуговування між сторонами), на те, що оскільки підставою аварії позивач вважає прихований дефект, який неможливо виявити в процесі експлуатації, то є очевидним, що відповідальність за таку невідповідність майна має нести його виробник, на те, що відповідач належним чином виконав всі технічні вимоги, встановлені законом до вантажних вагонів в частині жорстких умов сертифікації при придбанні вагонів, дотримання порядку реєстрації та введення в експлуатацію вагонів, на те, що предметом договору на технічне обслуговування вагонів є всі без винятку вагону відповідача, які обертаються в зоні обслуговування позивача, а також на те, що на момент інциденту спірний вагон перебував у фактичному володінні позивача і останній є дійсним володільцем джерела підвищеної безпеки;

-третя особа проти апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що надані позивачем документи не встановлюють вини а ні власника вагону, а ні заводу виробника зламаної деталі візка та дійсну причину сходу вагону, що відповідальність за безпеку перевезень, технічний стан рухомого складу та збереження вантажів з моменту початку перевезення чинним законодавством покладено на позивача, що висновки суду відносно обов"язку працівників позивача по виявленню несправності вагону є обґрунтованими, що на вагон №95188529 продавцем (третьою особою) надано сертифікат якості №27 від 17.10.2013р., складено акт №28/4 про технічне приймання нових вантажних вагонів, у тому числі, і вказаного вагону, який підписано, у тому числі, старшим інспектором-приймальником залізниці, у зв"язку з чим, на момент передачі вагону відповідачу та потім у користування позивачу цей вагон відповідав вимогам по якості, що з урахуванням гарантійних строків експлуатації у відповідача не було підстав для додаткових перевірок вагону, а також, що господарський суд правомірно врахував обставини щодо перебування на момент інциденту спірного вагону у фактичному володінні позивача, який відповідно до Статуту залізниць України здійснював перевезення, тобто правомірно володів вагоном, у зв"язку з чим, відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2010р. державним підприємством (далі-ДП) "Придніпровська залізниця" (залізницею), правонаступником якого є позивач, та ТОВ "Металургійна транспортна компанія" (оператором) укладено договір №ПР/М(оп)-10666/НЮ-п, який регулює правовідносини сторін, пов"язані з організацією і здійсненням перевезень вантажів у власних (орендованих власних) вагонах оператора залізничним транспортом України, наданням додаткових послуг, пов"язаних із цими перевезеннями.

Згідно з п.п.2.1.1, 2.1.2 договору оператор зобов"язався не пізніше 12 днів до початку наступного місяця повідомляти залізницю про погоджені обсяги місячних перевезень вантажів у власних (орендованих власних) вагонах. На виконання погоджених обсягів перевезень вантажів забезпечувати вантажовідправників майбутніх перевезень порожніми власними (орендованими власними) вагонами оператора згідно з затвердженими планами перевезень.

Відповідно до п.2.2.1 договору на залізницю покладено обов"язок забезпечення перевезення вантажів власними (орендованими власними) вагонами оператора.

П.2.2.7 договору передбачено, що залізниця зобов"язана здійснювати випуск власних (орендованих власних) вагонів загального користування тільки після огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства.

21.-22.08.2015р. ДП"Придніпровська залізниця" прийнято до перевезення зі станції Привільне за накладною №46452181 вагони №№95103511, 95189387, 9518862, 95091781, 950,95709, за накладною №№46425260 вагони №№95801817, 95395729, 95492302 та зі станції Єлізарово за накладною №46435251 вагони №№95537411, 95528519, 95536223, 95758710, 95757829, за накладною №46446944 вагони №№9533654, 95327649, 95677829, 95829321, 95830048. Зазначені вагони для перевезення сформовані у поїзд №3501.

22.08.2015р. о 05 год. 58 хв. при прямуванні поїзда №3501 (призначення станція Апостолове), вантаж ? пшениця та ячмінь, вагою 2071 т, локомотив 2ТЕ116 №1155 приписка ТЧ-2 Кривий Ріг у складі 23 вагонів на 254 км дільниці Жовтокам'янка - Апостолове відбулася транспортна подія? сходження 15 вагонів.

23.08.2015р., за наслідками події, посадовою особою ДП"Придніпровська залізниця" та головним ревізором з безпеки руху поїздів і автотранспорту Криворізької ревізорської дільниці складено акт службового розслідування серйозного інциденту.

Вказаним актом зафіксовано, що при обслідуванні технічного стану вагонів поїзда №3501, які зійшли з рейок, у вагоні №95188629 (6-й з голови) виявлений 100 процентний поперечний злам розпірки тріангеля (біля балки), який розташований на другому за напрямком руху візку у місці розміщення 3-ї за напрямком руху колісної пари. При детальному огляді торців зламаних частин розпірки тріангеля виявлений внутрішній дефект лиття "раковина" (у центрі перерізу, складає 12 процентів від загальної площі перетину) та ознаки наявності "старої" поперечної тріщини давнє корозійне покриття (складає 61.9 процентів від загальної площі перетину).

В результаті транспортної події було пошкоджено 9 вагонів в обсязі деповського ремонту та 6 вагонів в обсязі поточного ремонту; 1 стрілочний перевід Р65 марки 1/11 (проект 1740); 297п.м. колії №1 та 62.5 п.м колії №3; голівка світлофору Ч3. Сталося порушення упакування та відбулося розсипання та пошкодження вантажу з 14 вагонів хопер-зерновозів у зв"язку з чим пошкоджено 196550кг ячменю та 715870кг пшениці. Загальна маса пошкодження вантажу складає 912420кг.

Згідно з актом причиною сходження з рейок вагонів: №95188629, №95091781, №95095709, №95492302, №95395729, №95801817, №95537411, №95528519, №95536223, №95758710 №95757829, №95677829, №95333654, №95327649, № 95829321 у поїзді №3105 на роз"їзді 355км дільниці Жовтокам"янка Апостолове Придніпровської залізниці є вкочування гребня правого (за напрямком руху) колеса першої колісної пари вагона №950918781 (7-й з голови) між рамною рейкою відтисненням правим вістряком стрілочного переводу №1, внаслідок згинання 1-ої з"єднувальної тяги від удару з"єднувача вертикальних важелів гальмівної важільної передачі другого за напрямком руху візка вагону №95188629 (6-й з голови), який вийшов за межі нижнього габариту через злам розпірки тріангеля. Злам розпірки тріангеля стався внаслідок наявності у її тілі внутрішнього дефекту лиття та старої поперечної тріщини, які зменшували площу поперечного перерізу на 73,9 процентів (12 процентів + 61,9 процентів).

Винним у сходженні вагонів поїзда №3501 особами, якими складено акт, визнано ТОВ"Металургійна транспортна компанія", яка не забезпечила відповідність вагона №95188629, що належить компанії і експлуатується в загальній мережі залізниць, вимогам ст.36 "Про транспорт", ст.ст.3, 10, 11 Закону України "Про залізничний транспорт", розділу V глави 24 Господарського кодексу України, ст.68 Статуту залізниць України, п.п.9.4, 9.12 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України №411 від 20.12.1996р..

Акт службового розслідування серйозного інциденту від 23.08.2015р. підписано членами комісії у складі працівників структурних підрозділів підприємства.

Технічний висновок про причини серйозного інциденту представниками ПАТ "Дніпровагонмаш" підписано з особливою думкою.

Викладені обставини слугували визначальними для звернення ДП"Придніпровська залізниця" з позовом до господарського суду про стягнення з ТОВ"Металургійна транспортна компанія" збитків, завданих майну підприємства в сумі 1332208грн.30коп..

В обґрунтування позову покладені обставини щодо незабезпечення відповідачем відповідності вагону №95188629 вимогам ст.36 Закону України "Про транспорт", ст.3, 10, 11 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.68 Статуту залізниць України , п.п.9.4, 9.12 Правил технічної експлуатації залізниць України, щодо нанесення підприємству матеріальних збитків, пов"язаних з поновленням пристроїв, ремонту колії на суму 1110174грн.08коп., на яку відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України нараховується податок на додану вартість, а також щодо джерела підвищеної небезпеки, що є власністю відповідача, внаслідок дії якого підприємство було змушене виконати ремонтні роботи, пов"язані з ліквідацією сходу у вказаній вище сумі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, з наведеної норми випливає, що суб"єктом відповідальності за відповідним правопорушенням є власник джерела підвищеної небезпеки.

В абз.2 п.4 постанови пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).

Також, відповідно до ч.1 ст.397 названого Кодексу володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Згідно з ст.398 Кодексу право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Щодо досліджуваної справи, то на підставі договору про організацію перевезення вантажів у власних (орендованих власних) вагонах №ПР/М(оп) - 10666-п від 07.10.2010р. залізниця здійснює перевезення вантажів у вагонах, власником яких є ТОВ" Металургійна транспортна компанія" та фактично здійснює експлуатацію зазначених вагонів, що виключає відповідальність товариства за заподіяння шкоди.

Одночасно слід зазначити, що відповідальність особи, яка заподіяла шкоду настає при існуванні складу правопорушення, яке включає такі елементи, як: протиправність поведінки, шкода, причинний зв"язок між ними, вина заподіювача шкоди.

Обов"язок доведення обставин по наявності в діях заподіювача перелічених елементів складу правопорушення покладається безпосередньо на позивача.

Так, згідно з ст.36 Закону України "Про транспорт" до складу відомчого транспорту входять транспортні засоби підприємств, установ та організацій.

Підприємства та організації, які мають відомчий транспорт, повинні забезпечувати його розвиток і утримання на рівні, що відповідає вимогам безпеки при наданні транспортних послуг.

Відносини підприємств, які мають відомчий транспорт, з підприємствами, установами, організаціями та громадянами, яким вони надають транспортні послуги, та підприємствами транспорту загального користування регулюються кодексами (статутами) окремих видів транспорту.

На підставі ч.1 ст.31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до ст.68 Статуту залізничні колії, локомотиви і вагони підприємств повинні утримуватися ними згідно з правилами, затвердженими власниками цих підприємств чи органами, до сфери управління яких вони належать. Локомотиви і вагони, що належать підприємствам і експлуатуються в загальній мережі залізниць, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації залізниць України.

Згідно з п.п.9.1, 9.12 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996р. N 411 рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці, і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування. Локомотиви і вагони, що належать іншим відомствам, підприємствам та організаціям і виходять на колії загальної мережі залізниць, мають відповідати вимогам цих Правил. Порядок обертання такого рухомого складу на коліях загальної мережі залізниць визначається Державною адміністрацією залізничного транспорту України, а порядок виходу локомотивів на станцію примикання - начальником дирекції залізничних перевезень (начальником залізниці).

З огляду на наведені норми господарський суд цілком вірно встановив, що останні не містять жодних конкретних вимог стосовно власників вагонів, які не були виконані відповідачем.

Тому обставини щодо протиправності поведінки відповідача позивачем не доведені.

Представлений в матеріалах справи висновок щодо класифікації транспортної події з поїздом №3501, складений начальником департаменту безпеки руху Державної адміністрації залізничного транспорту України, в якому причиною виникнення серйозного інциденту визначено невиконання власником вагону №95188629 вимог Законів України "Про транспорт", "Про залізничний транспорт" не є доказом наявності вини відповідача в такому інциденті тому, що в ньому не зазначено, в чому саме полягає незабезпечення власником вагону технічно справного його стану та утримання.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачем не надані належні докази наявності заподіяної йому шкоди.

В матеріалах справи містяться лише внутрішні бухгалтерські документи підприємства, зокрема, розрахунки, калькуляції, відомості про нарахування заробітної плати, накладні на внутрішнє переміщення, акти, подорожні листи, табелі обліку використання робочого часу, тощо.

Перелічені документи не є достатніми доказами, які підтверджують наявність шкоди в розмірі, обчисленому позивачем.

В обґрунтування такого розміру шкоди позивачем не представлені первинні документи на оплату придбаних продуктів, дизельного палива, бензину, інших матеріалів, тощо.

Таким чином, недоведеність позивачем обставин щодо наявності шкоди у заявленому до стягнення розмірі, щодо протиправної поведінки відповідача та його вини в заподіянні шкоди призводить до відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Доводи скаржника про те, що відповідачем та третьою особою висновки залізниці за результатами розслідування не оскаржені колегією суддів визнані необґрунтованими, оскільки зазначений факт не підтверджує вину відповідача і оскарження є правом, а не обов"язком сторони.

Твердження позивача про те, що сходження вагонів сталося через злам розпірки тріангеля по старій тріщині та раковині з послідуючим опускання затяжки вертикальних важелів в габарит колії, не може ґрунтуватися лише на матеріалах службового розслідування без підтвердження належними доказами.

Колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні клопотань учасників судового процесу про призначення у справі судових експертиз з огляду на відсутність у справі правових підстав для покладення відповідальності за збитки, спричинені аварією, на відповідача, що є достатнім для відмови в позові, пред'явленому до нього.

В матеріалах справи наявний лист слідчого Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області вих.№2/2489 від 18.05.2016р., в якому зазначається про те, що в провадженні СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040410000942 від 22.08.2015 року за ч.1 ст.276 КК України про те, що 22.08.2015 близько 06:30 годин до ЧЧ Апостолівського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від чергової по станції Апостолове ОСОБА_8 надійшло телефонне повідомлення про те що в районі 355 км. залізничного перегону станції Жовтокам'янка-станція Апостолове Апостолівського району Дніпропетровської області стався схід з залізничних колій 13 вагонів зерновозів з зерном. В ході досудового розслідування кримінального провадження було вилучено та визнано речовим доказом розпірку тріангелю та перший тріангель другого візка вагона №95188629, арешт на вагони №95188629, №95091781 та №95095709 не накладався. З метою повного всебічного та об'єктивного проведення досудового розслідування, встановлення істини у справі у слідчих органів виникла потреба у призначенні судово-залізнично-транспортної експертизи, проведення якої неможливе без проведення судово-металознавчої експертизи, для чого необхідні певні технічні документи. На даний час клопотання про отримання тимчасового доступу до речей та документів знаходиться у процесуального керівника на погодженні, і одразу після погодження з метою отримання ухвали буде направлено до слідчого судді.

Наведені обставини перешкоджають призначенню експертиз в господарській справі, оскільки розслідування злочину є пріоритетним і не дозволяє витребовувати речові докази з незавершеного кримінального провадження до господарської справи.

З огляду на викладене клопотання скаржника про призначення у справі судової залізнично-транспортної та судової металознавчої експертиз задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.101 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017р. у справі №904/9821/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя М.О.Дармін

Суддя Л.О.Чимбар

Повна постанова складено 18.07.2016р.