Рішення № 67811782, 18.07.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2017 р.Справа № 924/511/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" м. Хмельницький

до Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (Хмельницький центр ПКП ДКВС України) с. Давидківці, Хмельницького району, Хмельницької області

про стягнення 36240,43 грн.

Представники сторін:

позивача: не зявився

відповідача: ОСОБА_1- представник за довіреністю №1/05 від 25.05.2017р.

Рішення приймається 18.07.2017р., оскільки в судовому засіданні 04.07.2017р. оголошувалась перерва.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 31186,27 грн. заборгованості за поставлений природний газ в грудні 2016р.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №11410Q5ZMHAB026 (0882/2К) від 24.02.2016р.

Також позивач заявив до стягнення 3181,85 грн. - пені, нарахованої за період з 10.01.2017р. по 26.05.2017р., а також, керуючись ч.2 ст. 625 ЦК України, 1523,31 грн. інфляційних нарахувань за період січень - квітень 2017р. та 349,00 грн. 3% річних, нарахованих за період з 10.01.2017р. по 26.05.2017р.

Позивач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в відзиві на позов від 04.07.2017р. та його представник в судових засіданнях проти позову заперечує. При цьому зазначають, що 17.03.2017р. позивачем направлено відповідачу претензію з проханням погасити дану заборгованість. З врахуванням претензії 25.04.2017р., відповідачем було направлено листи №241/02/146 та №241/02/162 в Міністерство юстиції України з проханням надати додаткове фінансування по загальному фонду КПКВ 3601020 по КЕКВ 2274 "Оплата природного газу" в сумі 103000,00 грн. для погашення заборгованості за період з квітня по вересень 2017 року включно. Відповідей по листах на адресу відповідача не надходило. Крім того, Міністерством юстиції України було направлено лист №1776/27/9-17 від 21.02.2017р. прем'єр-міністру України з проханням дати доручення Міністерству фінансів України щодо збільшення фінансування Державної кримінально-виконавчої служби України на оплату комунальних послуг та енергоносіїв по загальному фонду бюджету на 163,9 млн. та до вирішення питання збільшення зазначеного вище фінансування, здійснити наближення видатків IV кварталу 2017 року на комунальні послуги та енергоносії на березень 2017 року шляхом внесення змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету за видатками, передбаченими на утримання Державної кримінально-виконавчої служби України в сумі 50 млн. грн. Оскільки на дату подання відзиву вказаних змін не було внесено, відповідач не має кошторисних призначень по загальному фонду, а тому в задоволенні позову просить суд відмовити.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази, вважає за можливе прийняти рішення по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

24.02.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" (постачальник) та Хмельницьким училищем ПКПП ДКВС України, правонаступником якого є Хмельницький центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (Хмельницький центр ПКП ДКВС України) (споживач) укладено договір №11410Q5ZMHAB026 (0882/2К) на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (договір), згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно п. 1.5. договору передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (пункти призначення).

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (п. 2.3. договору).

Згідно п. 2.9. договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог кодексу ГРМ (пп. 2.9.1. договору); на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника (пп. 2.9.2. договору); споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (пп. 2.9.3. договору); у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутися до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника (пп. 2.9.4 договору); у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ (пп. 2.9.5. договору).

Як передбачено п. 3.1. договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

Ціна газу становить 6509,80 грн. за 1000 куб. м, крім того ПДВ 1301,96 грн., всього з ПДВ - 7811,76 грн. (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору ціна, зазначена в п. 3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

Згідно п. 3.5. договору місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору.

Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, та становить 1000000,00 грн. (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 7.00 години першого дня місяця до 7.00 години першого дня наступного місяця включно.

Згідно п. 4.2 договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (пп. 4.2.1. договору). Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (пп. 4.2.3 договору).

Як передбачено п. 4.3. договору датою оплати є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Підпунктом 5.4.2. договору передбачений обов'язок споживача оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (пп. 6.2.1. договору).

Відповідно до п. 11.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 24.02.2016р. до 31.12.2016р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно п. 11.2. договору договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк.

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

28.03.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" (постачальник) та Хмельницьким училищем ПКПП ДКВС України, правонаступником якого є Хмельницький центр підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (Хмельницький центр ПКП ДКВС України) (споживач) укладено додаткову угоду №1 до договору №11410Q5ZMHAB026 (0882/2К) від 24.02.2016р. на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів, п. 1. якої вирішено викласти з 01.11.2016р. пункт 3.6. розділу ІІІ "Ціна постачання природного газу" договору в наступній редакції: "Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором, та становить 268001,00 грн.".

Додаткова угода підписана сторонами та скріплена відтисками їх печаток.

У відповідності до умов договору №11410Q5ZMHAB026 (0882/2К) від 24.02.2016р. на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів позивач постачав відповідачу природний газ. Так, згідно акту приймання-передачі природного газу №ЗХМ00016455 від 21.12.2016р., який підписаний позивачем та представником відповідача ОСОБА_2, відповідач прийняв у грудні 2016 року природний газ в обсязі 8,495 тис. куб. м на суму 75955,80 грн.

Відповідно до платіжного доручення №542 від 22.12.2016р. (проведено банком 23.12.2016р.) та виписки по рахунку позивача за 23.12.2016р., відповідачем сплачено 43191,71 грн. на користь позивача з призначенням платежу "оплата за природний газ за грудень 2016р. за договором №0882/2К від 24.02.2016р.".

Як вбачається з акта звіряння взаємних розрахунків, підписаного сторонами, за період 21.12.2016р. 26.05.2017р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 31186,27 грн. Також у відповідача до 21.12.2016р. була присутня переплата в розмірі 1577,82 грн.

Акт підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Також в матеріалах справи наявні листи відповідача, адресовані: прем'єр-міністру України (№1776/27/9-17 від 21.02.2017р.), Заступнику директора Департаменту - начальнику управління матеріально - побутового забезпечення (№241/02/146 від 25.04.2017р. та №241/02/162 від 03.05.2017р.); претензія позивача, адресована відповідачу (№1.4-ПЯ-374-0317 від 17.03.2017р.); адресоване позивачем відповідачу повідомлення про відключення газопостачання (№882 від 26.04.2017р.).

У зв'язку з тим, що відповідач не оплатив 31186,27 грн. боргу за поставлений газ згідно договору від 24.02.2016р., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього цієї заборгованості, а також стягнення 3181,85 грн. - пені, нарахованої за період з 10.01.2017р. по 26.05.2017р., 1523,31 грн. інфляційних нарахувань за період січень - квітень 2017р. та 349,00 грн. 3% річних, нарахованих за період з 10.01.2017р. по 26.05.2017р.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі вказаного вище договору за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

У відповідності зі ст.ст. 901, 902, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На підставі договору №11410Q5ZMHAB026 (0882/2К) від 24.02.2016р. на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів позивач поставив відповідачу природний газ у грудні 2016 року в обсязі 8,495 тис. куб. м на суму 75955,80 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими відтисками печаток сторін актом приймання-передачі природного газу №ЗХМ00016455 від 21.12.2016р. та актом звіряння взаємних розрахунків за період 21.12.2016р. 26.05.2017р.

Відповідачем було частково здійснено оплату за поставку природного газу в сумі 43191,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням №542 від 22.12.2017р. (проведено банком 23.12.2016р.).

Також, як вбачається з матеріалів справи (в тому числі - акту звіряння взаємних розрахунків) та не заперечується представниками сторін, у відповідача до 21.12.2016р. була присутня переплата в розмірі 1577,82 грн.

Таким чином, залишкова заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати поставленого природного газу за договором №11410Q5ZMHAB026 (0882/2К) від 24.02.2016р. склала 31186,27 грн.

Доказів, які б підтверджували сплату заявленої позивачем заборгованості, суду не подано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 31186,27 грн. заборгованості заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1523,31 грн. інфляційних нарахувань за період січень - квітень 2017р. та 349,00 грн. 3% річних, нарахованих за період з 10.01.2017р. по 26.05.2017р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, прийшов до висновку, що вони здійснені в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1523,31 грн. інфляційних нарахувань та 349,00 грн. 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3181,85 грн. - пені, нарахованої за період з 10.01.2017р. по 26.05.2017р. на суму основного боргу 31186,27 грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (пп. 6.2.1. договору).

У відповідності зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені, прийшов до висновку, що вона розрахована в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 3181,85 грн. - пені є обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 31186,27 грн. заборгованості за поставлений природний газ в грудні 2016р., 3181,85 грн. - пені, нарахованої за період з 10.01.2017р. по 26.05.2017р., 1523,31 грн. інфляційних нарахувань за період січень - квітень 2017р. та 349,00 грн. 3% річних, нарахованих за період з 10.01.2017р. по 26.05.2017р., відповідно, задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" м. Хмельницький до Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (Хмельницький центр ПКП ДКВС України) с. Давидківці, Хмельницького району, Хмельницької області про стягнення 36240,43 грн. задовольнити.

Стягнути з Хмельницького центру підвищення кваліфікації персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України (Хмельницький центр ПКП ДКВС України) (с. Давидківці, Хмельницького р-ну, Хмельницької обл., вул. Лісова,1, ідентифікаційний код 26215809) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" (м. Хмельницький, проспект Миру, 41, ідентифікаційний код 39585960) 31186,27 грн. (тридцять одна тисяча сто вісімдесят шість гривень 27 коп.) основного боргу, 349,00 грн. (триста сорок девять гривень 00 коп.) 3% річних, 3181,85 грн. (три тисячі сто вісімдесят одна гривня 85 коп.) пені, 1523,31 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять три гривні 31 коп.) інфляційних нарахувань, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 19.07.2017р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Хмельницький, пр. Миру,41), (прост.).

3 - відповідачу (с. Давидківці, Хмельницького р-ну, Хмельницької обл., вул. Лісова,1)