Рішення № 67811769, 12.07.2017, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2017 року Справа № 923/395/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "ОСОБА_1 морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "ОСОБА_1 морських портів України", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південне річкове пароплавство", м. Херсон

про стягнення 191876 грн. 25 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, представник, дов. № 7985 від 28.12.2016; ОСОБА_3, в.о. начальника відділу зборів і доходів, наказ від № 479-к 30.10.2015;

від відповідача - ОСОБА_4, представник, довіреність б/н від 18.05.2017; ОСОБА_5, представник, довіреність від 18.05.2017.

Державним підприємством "ОСОБА_1 морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "ОСОБА_1 морських портів України" (позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південне річкове пароплавство" (відповідач) про стягнення 191876 грн. 25 коп.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях підстав.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в його задоволенні, з підстав, які вказано у відзиві на позов та письмових запереченнях на додаткові пояснення.

Відповідач подав заяву про застосування строків давності при розгляді даного спору.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

13 червня 2013 року створено Державне підприємство "ОСОБА_1 морських портів України", у зв'язку із реорганізацією державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов’язків стосовно них відповідно до розподільчого балансу від 13 червня 2013 року та акту приймання-передачі від 13 червня 2013 року, та подальшого утворення внаслідок виділу державного підприємства «ОСОБА_1 морських портів України", на виконання Закону України "Про морські порти України», розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133-р "Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту», наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту утворення державного підприємства "ОСОБА_1 морських портів України".

Згідно зі ст. 64 Господарського кодексу України - Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Правовий статус відокремлених підрозділів юридичних осіб (філій, представництв, інших відокремлених підрозділів господарських організацій (структурних одиниць), утворених ними для здійснення господарської діяльності, визначений ст. 64 ГК України, а також ст. 95 ЦК України.

Таким чином, 13.06.2013 створено Херсонську філію державного підприємства «ОСОБА_1 морських портів України» (адміністрацію Херсонського морського порту)

Згідно Закону України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-УІ (зі змінами): п.1 ч.І ст. 1 - адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об’єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порт (адміністрація морського порту);

Відповідно до ч.2 ст. 15-у процесі своєї діяльності адміністрація морських портів України укладає договори щодо модернізації, реконструкції та будівництва об’єктів портової інфраструктури, інші договори, що відповідають цілям її утворення, у тому числі господарські договори з питань забезпечення своє діяльності.

На виконання вищевикладеного, 14.06.2013 укладено Договір на агентське обслуговуванні суден № 20/39 між ДП "АМПУ" згідно реквізитів Сторін Договору від «Адміністрації» - Херсонська філії державного підприємства «ОСОБА_1 морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південне річкове пароплавство".

У відповідності умов вищезазначеного Договору, зокрема, п. 2.1. - ОСОБА_1 зобов’язується обслуговувати судна в порядку, передбаченому Зводом Звичаїв Херсонського морського порту, Обов’язковими постановами Херсонського морського порту, Законом України «Про морські порти України» від 17.05.2012 №4709-УІ та іншими нормативними актами.

За п.2.3. договору ОСОБА_1 нараховує та стягує, згідно чинного законодавства України, портові збори, збори і плати з суден, що плавають під державним прапором України та іноземним прапором і заходитимуть до акваторії ОСОБА_1 або проходитимуть через акваторію ОСОБА_1 транзитом.

За п. 2.4. договору ОСОБА_1 надає послуги за письмовою заявкою і оплатою за рахунок ОСОБА_1 за тарифами, які діють на момент надання цих послуг.

За п. 3.2. договору ОСОБА_1 своєчасно надає ОСОБА_1 та Єдиній інспекції державного портового нагляду (далі по тексту - ЄІДПН) оперативну інформацію про підхід і наявність суден, які обслуговуються Агентом погоджує з головним диспетчером строки і чергу проведення суден. При цьому інформація про судно, вантажі і нотіс повинна надаватись за встановленою формою і в термін, передбачений Зводом Звичаїв Херсонського морського порту.

За п. 3.3. договору ОСОБА_1 надає попередню інформацію та узгоджує підхід суден до причалів ОСОБА_1/акваторію ОСОБА_1 зі службою морської безпеки ОСОБА_1, диспетчерською та ЄІДПН згідно з Обов’язковими постановами Херсонського морського порту та вимог Міжнародного кодексу ІSPS.

За п. 3.4. договору ОСОБА_1 надає заявку на обслуговування та супроводження суден, які обслуговуються Агентом, плавзасобами ОСОБА_1 по канапу, згідно вимог Міжнародного кодексу з охорони суден і портових зборів та Поправок 2002 р. до Конвенції СОЛАС та виконання вимог Обов’язкових постанов Херсонського морського порту.

За п.4.2. договору оплата портових зборів здійснюється Агентом до виходу судна з ОСОБА_1 на підставі дисбурсменських рахунків ОСОБА_1 відповідно вимог чинного законодавства України.

За п. 4.4. - Якщо рахунок, підтверджуючі документи та ОСОБА_5 виконаних робіт (надання послуг), надаються ОСОБА_1 під підпис - оплата повинна бути здійснена протягом 5-ти банківських днів з дати отримання таких документів, а якщо зазначені документи відправляються поштою, то оплата здійснюється протягом десяти банківських днів з дати відправлення таких рахунків.

Відповідно до умов Договору відповідачем була надана заявка від 07.08.13 за обслуговування судна "Dondate» з метою техніко - профілактичних робіт (дата приходу судна 03.08.13, дата відходу судна 08.08.13)

ОСОБА_1, керуючись п.2.1, 2.3 умов вищезазначеного Договору, надала послуги по обслуговуванню судна «Dondate» та нарахувала портові збори. Документальним підтвердженням заходу судна, фактичного надання відповідних послуг та нарахування вартості їх надання - є Обмірне свідоцтво на судно, Довідка по послугам капітана порту ХФ ДП «АМПУ» № 1189 від 08.08.2013 (з підписом відповідної посадової особи та штемпельною відміткою відповідача), Довідка про фактичний час знаходження судна на якорі № 287 від 08.08.2013 та Загальна декларація на судно, повідомлення про її зміст доведено до відповідача листом Капітана порту № 08/10-146 від 27.08.2013

Позивач доводить. що рахунок № 1818 від 31.08.2013 на суму 6172,96 дол. США з ПДВ та ОСОБА_5 виконаних робіт (надання послуг) від 08.08.2013 №1552 отримані відповідачем 17.09.2013, що підтверджується витяг з Журналу реєстрації виданої кореспонденції. Згідно рахунку нараховані потові збори: канальний, корабельний, адміністративний та якірний збори. Однак, відповідач не сплатив кошти за вказаним рахунком.

20.09.2013 за вихідним номером 14-05/47 позивачем відповідачу направлено лист з вимогою сплатити вищезазначені кошти, що підтверджується копією листа з повідомленням про вручення поштової кореспонденції . Відповідь не надано відповідачем.

Позивачем 17.03.2017 відповідачу направлено Претензію № 26-03-14/5. Однак, станом на день подачі позовної заяви, оплата портових зборів в сумі 6172,96 дол. США (з ПДВ) на поточний рахунок Херсонської філії державного підприємства «ОСОБА_1 морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) не надійшла.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначеної заборгованості. Свої вимоги позивач обґрунтовує нормами ст.3, 525, 526, 530, 611, 629 ЦК України, ст.193 ГК України.

Згідно статті 193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умова звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1, 2 статті 192 ЦК України, Закон України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність", Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94 ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті").

Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Також, частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов’язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Разом з тим, за змістом пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов’язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов’язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов’язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Позивач доводить, що станом на 27.04.20179 (тобто, на день підписання позовної заяви сума боргу відповідача в еквіваленті до грошової одиниці України складає 164 139,01 грн.) офіційний курс долару США складає 26,59 грн. за 1 дол. США

Таким чином, позивач заявляє до стягнення заборгованість, яке виражена у грошовій одиниці України на суму 164 139 грн. 01 коп.

Відповідач позовні вимоги не визнає, зокрема з тих причин, що канальний, корабельний, адміністративний та якірний збір, у випадку заходу судна на ремонт відповідно до діючого законодавства не нараховуються, а саме.

В силу приписів ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримуватись чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних, суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Положеннями ст. 22 Закону України "Про морські порти України" передбачено, що у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів в України встановлені Порядком справляння та розміри ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за №930/23462.

Підстави звільнення від сплати канального, адміністративного, корабельного та якірного зборів, передбачені п. п. 2.3, 3.7., 6.3., 7.5 вищезазначеного порядку, оскільки положення зазначених пунктів регламентують таке звільнення у випадку здійснення процедур, пов'язаних з заходом судна, на ремонт.

Відповідач доводить, що з матеріалів справи вбачається, що судно «Dondate» 03.08.2013 року зайшло в порт Херсон для проведення ремонтно-профілактичних робіт, а тому відповідно до вищевикладених норм закону, було звільнено від сплати зборів, на стягнення яких посилається у своєму позові Позивач.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

В ході розгляду справи відповідач не надав належні докази, які визначені чинним законодавством, які б доводили факт проведення ремонтних робіт а ні власними силами а не іншою підрядною установою. Зокрема, відсутні договір на виконання підрядних ремонтних робіт, акт виконаних робіт, платіжні документи про проведення розрахунків за виконанні роботи, як це витікає із норм гл.61 ЦК України. У випадку проведення ремонту власними силами, відповідач мав надати докази придбання запчастин, акти , що свідчать про використання цих запчастин, тощо. Суд дійшов до висновку, що записи у супровідному документі - інвойс "Repair" та указана сума 10447 USD в графі TOTAL не доводять факт проведення ремонтних робіт судна.

Відповідач звертає увагу на те, що згідно ст. 91. Кодексу торговельного мореплавства України кожне судно зобов'язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту. Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі, зокрема у випадку несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів. Капітан морського порту може затримати судно на підставах, зазначених у частині другій цієї статті, до усунення виявлених за результатами контролю недоліків або до моменту сплати належних зборів, штрафів чи інших платежів.

Відповідач доводить. що як вбачається з наявних в матеріалах справи документів 07.08.2013 року Відповідачем було направлено Позивачеві листа щодо виставлення рахунку на оплату портових зборів за вихід судна з порту. На наступний день сторонами підписано акт виконаних робіт та виставлено рахунки, в яких жодного посилання на сплату канального, адміністративного, корабельного та якірного зборів не має. А дане судно вийшло з порту 08.08.2013 року без жодних затримок .

В ході розгляду справи суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено факт передачі 17.09.13 рахунку № 1818 від 31.08.2013 та акту сдачі-прийняття робіт № 1552 від 08.08.2013 , оскільки як витікає із копії Журналу реєстрації вихідної кореспонденції дійсно під номером 585 міститься запис про реєстрацію рахунків 1818, 1785, акт , однак, 18.09.13, за цим же номером зареєстрована інша кореспонденція. Крім того, в Журналі після номеру реєстрації 586, слідує номер № 577,578 і т.д. Зазначене свідчить, що один із записів під № 585 в Журналі не відповідає дійсності. Також суд вважає, що підпис невідомої особи у 5 графі Журналу не може бути доказом отримання цих документів ( якщо вважати, що саме цей запис під № 585 відповідає дійсності) саме уповноваженою особою річкового пароплавства.

У зв'язку з цим зазначені доводи відповідача суд приймає до уваги.

Крім того, за умовами Договору від 14.06.2013 на агентське обслуговування суден, Відповідач зобов'язаний забезпечувати до виходу /входу суден з/від акваторії/причалів Позивача, надходження авансових сум на поточний рахунок Позивача за оплату портових зборів (п. 3.7 Договору) Крім того Відповідач зобов'язаний до виходу судна із порту надати Позивачеві завірені копії платіжних доручень з проведеної сплати дисбурсментських рахунків Порту по нарахуванню портових зборів (п. 3.8).

Пунктами 4.1 та 4.2. Договору передбачено, що порядок справляння, розміри ставок портових зборів, зборів і плати, підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до правових актів згідно чинного законодавства тощо. Крім того, оплата портових зборів здійснюється Відповідачем до виходу судна з порту Позивача на підставі рахунків виставлених Позивачем. У випадку несплати Відповідачем портових зборів, капітан порту відмовляє у видачі дозволу на вихід судна з порту.

Судом встановлено, що 03.08.2013 року між Позивачем та Відповідачем було підписано акт здачі-прийняття робіт за № 882, відповідно до якого Позивачем було надано Відповідачеві послуги з оформлення приходу (рейду) судна на загальну суму 131,39 дол. США.

Судом встановлено, що 05.08.2013 року Позивачем було виставлено Відповідачеві рахунок № 1027 від 05.08.2013 року щодо оплати послуг з оформлення приходу судна на суму 131,39 дол. США.

Вищевказані грошові кошти були перераховані Відповідачем Позивачеві, що підтверджується листом ПАТ "ПУМБ" від 05.05.2017року за № КНО-09.1.5.1/5. 07.08.2013 року Відповідачем було направлено Позивачеві листа щодо виставлення рахунку на оплату портових зборів за вихід судна з порту

Судом встановлено, що 08.08.2013 року між Позивачем та Відповідачем було підписано акт здачі-прийняття робіт за № 882, відповідно до якого Позивачем було надано Відповідачеві послуги з оформлення відходу (рейду) судна та інспекторський огляд судна, на загальну суму 165,40 дол. США.

Судом встановлено, що 09.08.2013 року Позивачем було виставлено Відповідачеві рахунок № 1160 від 09.08.2013 року щодо оплати послуг з оформлення відходу (рейду) судна та інспекторський огляд судна, на загальну суму 165,40 дол. США.

Вищевказані грошові кошти були перераховані Відповідачем Позивачеві, що підтверджується листом ПАТ «ПУМБ» від 05.05.2017року за № КНО-09.1.5.1/5.

Крім того, як вбачається з листа Позивача за № 08/10-146 від 27.08.2013 року, адресованого Відповідачеві судно, згідно загальної декларації за № 215 від 03.08.2013 року прибув у порт Херсон для виконання техніко-профілактичних робіт (ремонту). Однак, відповідач не довів факту проведення такого ремонту.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач не довів факт належними доказами про виставлення рахунку на оплату заявленої до стягнення суми портових зборів: канального, корабельного, адміністративного, якірного в серпні-вересні 2013 року. В той же час відповідач не довів належними доказами проведення ремонтних робіт на судні, які б звільняли його від сплати вище перерахованих зборів.

Також відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності при розгляді даної справи.

Заявник доводить, що Позивач заздалегідь знав про те, що вказане судно буде виходити з порту 08.08.2013 року, а тому Позивач повинен був виставити рахунок на оплату вищевказаних портових зборів до виходу судна з порту, а саме до 08.08.2013року,а Відповідач в свою чергу повинен був сплатити дані збори до виходу судна з порту тобто граничний строк 08.08.2013 рік, як то випливає із умов п.4.1-4.2 договору.

Таким чином, саме із дати виходу судна з порту (08.08.2013року), почав спливати термін позовної давності щодо будь-яких майнових претензій Державного підприємства "ОСОБА_1 морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "ОСОБА_1 морських портів України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південне річкове пароплавство".

Заявник зазначає, що Позивач пропустив без поважних причин строк звернення до суду з вказаним позовом, оскільки жодних рахунків щодо оплати портових зборів до моменту виходу вказаного вище судна (з 03.08.2013р. по 08.08.2013 року), Позивачем Відповідачеві виставлено не було. Жодних претензій з цього приводу Відповідач не отримував від відповідача на протязі більше ніж трьох років. Вперше претензію щодо сплати портових зборів Позивач направив Відповідачеві лише 17.03.2017 року. Позивач вважає причини пропуску строків позовної давності поважною та пояснив наступне. Станом на день подачі позовної заяви, позивач був позбавлений можливості вжити заходи для належного захисту своїх порушених прав щодо стягнення суми боргу за вищезазначеним Договором, за загальним терміном позовної давності для такого захисту, через неправомірні дії посадових осіб ХФ ДП «АМПУ» (ОСОБА_1 Херсонського МП), зокрема, в.о. начальника філії та начальника юридичного відділу. По факту чого 22.02.2017 відкрито кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 214 КПК України та внесено до Єдиного реєстру досудових розслідуваних зобов’язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов’язання в № 42017230000000043, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, предметом дослідження якої є ряд договірних взаємовідносин філії з контрагентами (в тому числі і Агентами) і також Договір на агентське обслуговування суден № 20/39 від 14.06.2013 з ТОВ «Південне річкове пароплавство» . До матеріалів справи він надав докази: ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду про дозвіл вчиняти слідчі дії., копію листа Прокуратури Херсонської області від 04.04.2017 № 17-4319-17 про запит документів.

Стаття 251 Цивільного кодексу України визначає, що строком позовної давності є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Стаття 252 ЦК України визначає, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Суд погоджується з доводами відповідача, що перебіг строків позовної давності почався з 08.08.2013

У зв'язку з чим, з цього моменту починає спливати трирічний строк позовної давності.

Таким чином строк позовної давності повністю сплив 08.08.2016 року. Проте позивач звернувся з позовом лише у травні 2017 року.

Стаття 257 Цивільного кодексу України встановлює загальний строк позовної давності в три роки, а п. 1 ст. 261 цього ж кодексу вказує, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За спорами про стягнення грошового боргу розповсюджується загальний строк позовної давності. Інших строків (спеціальні) позовної давності для даних правовідносин чинне законодавство не передбачає.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено часові межі реалізації захисту свого права або інтересу у судовому порядку в 3 роки.

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позивач на протязі встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України трьох річного строку ( 08.08.2013р. - 08.08.2017р.) не звернувся до господарського суду за захистом його порушеного майнового права, а подав позов 04.05.2017 року. Тобто, він заявив позов за межами строку позовної давності встановленого статтею 257 ЦК України.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при касаційному перегляді судових рішень у справах, пов'язаних із застосуванням позовної давності (постанова ВСУ від 05.10.2004 у справі № 6/195-03) та Вищий господарський Суд України (постанова від 22.04.2008 р у справі № 2-1/16602-2007).

Згідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України наслідками пропущення строку позовної давності є відмова суду у задоволенні позову.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від того, чи дійсно права позивача порушені та те, що цивільно-правовий інститут позовної давності належить до інститутів матеріального права, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості.

Доводи позивача про поважність пропуску строків позовної давності через не належну організацію роботи юридичної служби порту суд до уваги не приймає, оскільки за статутом державного підприємства визначені окрім юридичної служби ряд органів управління та контролю, які б могли своєчасно звернути увагу на наявність дебіторської заборгованості щодо якої не проводиться робота по її стягненню.

Позивач також доводить, що згідно п. 5.10. Договору на агентське обслуговування суден № 20/39 від 14.06.2013 Сторони домовились, що строк позовної давності по стягненню пені за прострочення платежів Агентом встановлюється тривалістю у 5 (п’ять) років. Тому він вважає, що строк давності за договором 5 років розповсюджується і на договірні зобов'язання.

Із огляду на умови п.5.10 договору витікає, що строки позовної давності розповсюджуються тільки на штрафних санкції за прострочення платежів Агентом, тому при розгляді спорів щодо сплати зборів застосовуватись не може.

У зв'язку з викладеним суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості на суму 164 139 грн. 01 коп., оскільки позивачем вони не доведені в ході розгляду справи та заявлені поза межами строків позовних вимог. Підстави для поновлення строків позовної давності відсутні.

Позивачем нарахована до стягнення пеня у сумі 27 737 грн.24 коп. на підставі п.52,4.4, 5.11 договору за затримку Агентом здійснення платежів у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

У відповідності до положень ст. 549 ЦК України:

1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

2. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.6 ст. 231 ГК України - штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, вказані положення знаходять відображення в п. 5.2. Договору на агентське обслуговування суден № 20/39 від 14.06.2013.

Враховуючи, згідно умови п. 4.4. Договору (дата виникнення зобов’язання щодо сплати заборгованості), п. 5.10. Договору - Сторони збільшили термін позовної давності по стягненню пені до 5 років, та, згідно п. 5.11. Договору - пеня нараховується протягом всього терміну прострочення платежу Агентом, але не більше ніж за 1 (один) рік, позивач здійснив відповідний розрахунок пені за період з 25.09.2013 по 25.09.2014 сума якої склала 27 737,24 грн.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, оскільки позивач не довів в ході розгляду справи наявність грошової заборгованості на день звернення до суду, тому він безпідставно нарахував суму пені 27 737 грн. 24 коп., заявленої до стягнення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 17.07.17

Суддя Л.М. Немченко