Рішення № 67807542, 14.07.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1193/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгород, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариства комерційний банк «Приват Банк» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві позивач вказав, що 23.12.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання кредитних карт, згідно якої вона отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну катку у розмірі 8 368,79 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця.

Зазначив, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання по договору належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 22.01.2017 р. має заборгованість перед банком в сумі - 19 315,77 гривень, а саме: 7 918,81 гривень - заборгованість за кредитом, 2,47 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8 552,25 грн. - заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом, 2 842,24 гривень - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 19 315,77 гривень та 1 600,00 гривень судового збору.

Позивач в судове засідання не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом належним чином повідомлений.

Однак разом із позовною заявою позивачем було подане клопотання про розгляд справи за його відсутності із зазначенням, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи його було повідомлено належним чином.

Оскільки сторони та їх представники не прибули у судове засідання, судом у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 23.12.2013 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання кредитних карт, згідно якої вона отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну катку у розмірі 8 368,79 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця.

Банк умови кредитного договору виконав, надавши відповідачу кредит.

В свою чергу, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо виконання умов договору належним чином не виконав, внаслідок чого, відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 22.01.2017 р. має заборгованість перед банком в сумі - 19 315,77 гривень, а саме: 7 918,81 гривень - заборгованість за кредитом, 2,47 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 8 552,25 грн. - заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом, 2 842,24 гривень - штраф відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного законодавства України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одночасно, згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд прийшов до висновку, що вказана заборгованість за пенею підлягає стягненню частково. Так, відповідно до положень ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII умови угоди є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону).

Договір кредитування фізичних осіб є за своїм характером споживчим, що підтверджується і тлумаченням Верховного Суду України, наведеному в п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про захист прав споживачів».

Пеня у даному зобов'язанні нарахована таким чином, що сума пені перевищує суму боргу за кредитом, що є очевидним порушенням принципу добросовісності.

Тому суд, користуючись правом, наданим йому відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшує розмір пені, що підлягає стягненню, до 3960,64 грн., прирівнявши її до 50% суми заборгованості за кредитом та процентів за ним.

За змістом ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов'язань передбачених договором, зокрема є сплата неустойки.

Як зазначено у правовій позиції, яка була викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15 цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Сторонами у п. 2.2 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання кредитних карт визначено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь - якому з грошових зобов'язань, передбачених Генеральною угодою більше ніж на 31 день позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 2 842,24 грн.

Тобто сторонами у договорі штрафні санкції передбачені також за порушення позичальником строків платежів, що відповідно до вищезазначеної правової позиції Верховного Суду України та наведених вимог закону є неприпустимим, оскільки є подвійною відповідальністю за одне і те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 842,24 гривень штрафу такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що відповідач, внаслідок невиконання зобов'язань по умовах Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов та правил надання кредитних карт, станом на 22.01.2017 р. має заборгованість перед банком в сумі - 11 881,92 грн., а тому позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності із статтею 88 ЦПК України витрати із сплати судового збору в сумі 1 600,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 169, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 526, 549, 611, 1054 ЦК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість по Генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості б/н від 23.12.2013 року станом на 22.01.2017 р. в сумі - 11 881,92 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна грн. 92 коп.), а саме: 7 918,81 гривень - заборгованість за кредитом, 2,47 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3960,64 грн. - заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570, витрати із сплати судового збору в сумі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова