Постанова № 67804920, 30.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4415/16 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Собків Я.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Вівдиченко Т.Р., Бабенка К.А.

за участю секретаря: Морозенко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернувся із адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити даний позов у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач перебуває на обліку в Обухівському відділенні Києво - Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Податковий борг відповідача виник внаслідок несплати транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн., нарахованого згідно з податковим повідомленням - рішенням від 11 червня 2015 року №78-17.

З огляду на те, що відповідачем податкове повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржено, а узгоджене податкове зобов'язання не погашено, податковим органом було виставлено податкову вимогу форми «Ф» №1034-23 від 19 жовтня 2015 року на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням в сумі 25000 грн.

Вищевказане податкове повідомлення - рішення було винесено на підставі листа територіального сервісного центру МВС 3244 в Київській області від 31 травня 2016 року №653, у якому надано інформацію про наявність у відповідача транспортного засобу.

Крім того, наявність у відповідача податкового боргу з транспортного податку підтверджується також витягом із зворотного боку картки особового рахунку платника податків та відповідною довідкою.

У зв'язку з наявністю у відповідача узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого у встановлений законодавством строк, Києво-Святошинська ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 25000 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що застосування контролюючим органом положень ст.267 Податкового кодексу України з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2015 році.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно пп.267.1.1 п.267.1. ст.267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога форми «Ф» №1034-23 від 19 жовтня 2015 року на загальну суму 25000,00 грн., що повернулась відправнику з поміткою «за закінченням терміну зберігання» згідно наявної в матеріалах справи копії поштового відправлення. Отже, з огляду на положення п.59.1 ст.59 та п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України будь-яке рішення податкового органу вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. В даному випадку податковим органом дотримано наведені вимоги законодавства.

Згідно п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України).

Зважаючи на норми чинного законодавства, колегія суддів знаходить помилковим висновок суду першої інстанції про те, що застосування контролюючим органом положень ст.267 Податкового кодексу України з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2015 році, у зв'язку з чим відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача податкового боргу, оскільки згідно норм Податкового кодексу України встановлено чіткий механізм визначення узгоджених податкових зобов'язань та порядок їх стягнення.

При цьому, суд при вирішенні адміністративної справи про стягнення коштів з платника податків не повинен давати оцінку самому податковому повідомленню-рішенню на підставі якого виник податковий борг, якщо воно раніше не було оскаржено платником податку та є узгодженим.

Як вбачається з матеріалів справи, винесене позивачем податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2015 року №78-17, на підставі якого виник податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб, не було скасовано у визначеному законом порядку, а тому на час вирішення даної справи є чинним. А відтак, сума грошового зобов'язання, що виникла на підставі вищевказаного податкового повідомлення-рішення, є узгодженою.

Отже, несплата відповідачем суми грошового зобов'язання у встановлений законом строк визнається податковим боргом, який у відповідності до ст.95 ПК України підлягає погашенню шляхом стягнення коштів за позовом податкового органу з відповідача у сумі 25000,00 грн.

За таких обставин, заявлені позивачем вимоги колегія суддів знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

З підстав вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області слід задовольнити повністю.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 41, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року скасувати повністю.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Києво - Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код за ЄДРПОУ - 39471029) для подальшого перерахунку до Державного бюджету заборгованість з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч гривень) 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Вівдиченко Т.Р.

Суддя Бабенко К.А.

Повний текст постанови виготовлено - 13.06.2017

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Бабенко К.А

Вівдиченко Т.Р.