Ухвала суду № 67804828, 19.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/13803/16

Суддя доповідач Костюк Л.О.

У Х В А Л А

19 липня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного територіального управління юстиції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та суми моральної шкоди у розмірі 250000 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Апелянтом зазначених вимог законодавства не виконано.

Натомість, апелянт звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування доводів заявленого клопотання, апелянт зазначає, що фінансування державних органів наразі зменшено та використання державних коштів здійснюється обмежено та раціонально.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

З даної норми вбачається, що суд має право відстрочити, розстрочити, звільнити від сплати судового збору. Відтак, умовою звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Разом з тим, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.

Відсутність в кошторисі органу державної влади витрат на сплату судового збору не є обґрунтованою підставою в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки не має виключного характеру.

Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, (відсутність фінансування) не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення) від такої сплати.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Також слід зазначити, що посилаючись обмежене фінансування, апелянт жодних доказів, які б свідчили про вжиття заходів спрямованих на отримання коштів для сплати судового збору шляхом звернення до відповідного розпорядника коштів, до суду не надає.

У зв'язку з викладеним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частинами 1 та 2 статті 49 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Сума мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року складала 1378 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Перевіряючи правильність сплати судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання не чинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Тобто, судовий збір має бути сплачений за дві вимоги немайнового характеру.

Отже, загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить: (551,20*2)*110% = 1212,64 грн.

Таким чином, апелянтом не був сплачений судовий збір у встановленому законом порядку та не дотримані вимоги ст. 187 КАС України, що є недоліком апеляційної скарги.

Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та суми моральної шкоди у розмірі 250000 грн.,- залишити без руху.

В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Надати апелянту строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого він має звернутися до Київського апеляційного адміністративного суду та надати документ про сплату судового збору в розмірі - 1212,64 грн.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Суддя Костюк Л.О.