Ухвала суду № 67804603, 18.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

УХВАЛА

про залишення без розгляду позовної заяви в частині

18 липня 2017 року м. Київ № 826/8723/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шрамко Ю.Т., ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві про визнання незаконною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1, (далі - позивач), до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві, (далі - відповідач), про визнання незаконною та скасування постанови відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.11.2014 р. (виконавче провадження ВП №40678537), та зобов'язання відповідача зняти арешт з рухомого майна, яке належить позивачу орган, що веде Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 99, ч.ч. 1, 2 ст. 181 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (у редакції, чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду), рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами судом з'ясовано, що позивачем, зокрема, оскаржується постанова державного виконавця відповідача від 21.11.2014 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №40678537.

Позивач у виконавчому провадженні ВП №40678537 є боржником.

Враховуючи вищезазначене, законодавством надано позивачу десятиденний строк для оскарження вказаної вище постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Разом з позовом позивачем подано клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, обґрунтовуючи його тим, що хоча формально позивач пропустила строк звернення до суду з часу як дізналась про арешт її майна, однак в терміновому та законом передбаченому порядку вчинила всі необхідні дії, щоб захистити порушене право, але результату досягнуто не було в силу колізії правових норм різних кодексів, та визначення підсудності позову, в той час коли формально час ішов, (далі - заявлене клопотання).

З позовної заяви та заявленого клопотання вбачається, що про оскаржувану постанову позивачу стало відомо 12.10.2016 р., у зв'язку з чим 17.10.2016 року офіційно звернулась із заявою до начальника відповідача та просила винести постанову про зняття арешту з рухомого майна, накладеного на підставі вказаної постанови - відповіді не отримала, арешт не знято.

12.11.2016 p. позивач звернулась з позовом до Подільського районного суду міста Києва (справа 758/16174/16-а), який ухвалою від 03.01.2017 р. відмовив у відкритті провадження, у зв'язку з тим що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 р. вказана вище ухвала Подільського районного суду міста Києва скасована з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду.

11.04.2017 p. Подільський районний суд міста Києва виніс ухвалу, якою повернув позивачеві позов та вказав про підсудність справи Окружному адміністративному суду міста Києва, у зв'язку з чим позивач 11 липня 2017 року звернувся з даним позовом до вказаного суду.

При цьому, суд звертає увагу, що інших доказів досудового та/або судового оскарження вказаної вище постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження позивачем суду не надано.

При цьому, із даним позовом позивач звернулась до суду 11.07.2017 р., тобто із пропущенням встановленого нормами законодавства строку звернення до суду. Обґрунтованих причин, у зв'язку з наявністю яких позивачем пропущено такий строк, останнім суду не наведено, у зв'язку з чим заявлене клопотання суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві в частині позовних вимог щодо визнання незаконною та скасування постанови відповідача про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.11.2014 р. (виконавче провадження ВП №40678537) у зв'язку із пропущенням позивачем встановленого нормами законодавства строку звернення до суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 165, 181 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві в частині позовних вимог щодо визнання незаконною та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.11.2014 р. (виконавче провадження ВП №40678537).

Копію ухвали направити (вручити) позивачу (його уповноваженому представнику), роз'яснивши, що ухвалу може бути оскаржено у загальному порядку.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів із дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко