Ухвала суду № 67804450, 18.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року справа №812/903/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Васильєвої І.А., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі №812/903/15 за позовом приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням остаточно уточнених позовних вимог (а.с.10-11 т.3) просив визнати протиправною бездіяльність податкового органу щодо ненадання висновку про розмір суми бюджетного відшкодування та пені періоду січня-квітня 2013 року Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області; зобовязати податковий орган надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 24102815,00 грн та пені в сумі 8271452,89 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ періоду січня-квітня 2013 року позивачу.

В обгрунтування зазначив, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування періоду січня-квітня 2013 року у зазначеній сумі. Підприємство не виявляло бажання змінити суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку заявлену в декларації за березень 2013 року вх.№9021241014 від 17.04.2013 в розмірі 6179061 грн та заяві про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) вхідний №9021239880.

При цьому строком виникнення пені є дати: для бюджетного відшкодування січня 2013 року - 09.05.2013; для бюджетного відшкодування лютого 2013 року - 19.07.2013; для бюджетного відшкодування березня-квітня 2013 року - 20.07.2013.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України щодо ненадання висновку про розмір суми бюджетного відшкодування за період січень-квітень 2013 року Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області.

Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про повернення позивачу суми бюджетного відшкодування у сумі 24102815,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - податковий орган звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову в частині задоволення позову, в цій частині прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що показники податкових декларацій суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню(24102815 грн) менш, від суми, яку вказує позивач (24122847,50 грн).

Підприємство дізналося про порушення свого права 26.12.2013 року, 28.05.2014 року та 22.07.2014 року, а з цим позовом звернулося до суду тільки 13.08.2015 року, тобто за межами шестимісячного строку, визначеного ч.2 ст.99 КАС України.

Позовні вимоги про стягнення суми бюджетного відшкодування не є правильним способом захисту порушених прав позивача.

Також суд першої інстанції не звернув уваги, що судові рішення, якими визнано право позивача на бюджетне відшкодування, на даний час оскаржуються в касаційному порядку. Тобто на даний момент триває процедура судового оскарження рішення, що з огляду на положення п.200.15 ст.200 ПК України виключає можливість подання податковим органом висновку до казначейської служби.

В частні відмови в задоволенні позову судове рішення не оскаржується,

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

ПрАТ «ЛИНІК» є юридичною особою, зареєстрован виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, код ЄДРПОУ 32292929, 13811050012000009, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 93113, Україна, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 371, офіс 1А (т.1 а.с.7).

З матеріалів справи вбачається, що у встановлений законодавством строк 19.02.2013 позивачем подано до податкового органу податкову декларацію у електронному вигляді №9008049240 з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 5471769,00 грн (т.1 а.с. 23-25), яку отримано податковою 19.02.2013 (т.1 а.с.12).

Згідно з кодом рядка 23 зазначеної податкової декларації, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1+рядок 23.2) - у розмірі 5471769,00 грн (т.1 а.с.25).

Разом із поданням податкової декларації №9008049240 подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (Д4) за січень 2013 у розмірі 5471769,00 грн.(т.1 а.с.31).

Зазначена у заяві сума відповідно до Додатку №4 до Декларації утворилась за рахунок сплачених шляхом банківських розрахунків з постачальниками товарів, робіт, послуг протягом поточного звітного періоду та попередніх податкових періодів ПДВ у сумі 5471769,00 грн (т.1 а.с.29)

16.04.2013 податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з податку на додану вартість за січень 2013 року, за наслідками якої податковою інспекцією виявлено позивачем порушення п.п.200.4 (а), п.200.4. ст. 200 ПК України.(т.1 а.с.142-147).

Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 №0000022300 від 14.05.2013, яким визначено підприємству податкове зобов'язання у сумі 5471769,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2013 у справі №812/7850/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.08.2015 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 №0000022300 (т.1 а.с.90-99, а.с.62-63 т.3).

19.03.2014 позивач подав до податкового органу податкову декларацію у електронному вигляді №9014325742 з ПДВ (т.1 а.с. 33-35).

Згідно з кодом рядка 23 зазначеної податкової декларації, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1+рядок 23.2) у розмірі 8291490,00 грн (т.1 а.с35).

Зазначену декларацію податкова отримала 20.03.2013 (т.1 а.с.36).

Разом із податковою декларацією №9014325742 подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (Д4) за лютий 2013 у розмірі 8291490,00 грн (т.1 а.с.44).

Зазначена у заяві сума відповідно до Додатку №4 до Декларації утворилась за рахунок сплачених шляхом банківських розрахунків з постачальниками товарів, робіт, послуг протягом поточного звітного періоду та попередніх податкових періодів ПДВ у сумі 8291490,00 грн (т.1 а.с.42).

18.04.2013 податковою інспекцією проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з податку на додану вартість за лютий 2013 року за наслідками якого виявлено порушення позивачем п.п.200.4 (а), п.200.4. ст. 200 ПК України в частині завищення суми бюджетного відшкодування заявленого у податковій декларації за лютий 2013 року (т.1 а.с.149-154).

За наслідками перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 №0000192302 від 04.07.2013, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування на суму 7722685,50 грн та штрафу 3861342,50 грн, разом 11584027,5 грн. Н

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26.03.25014 у справі №812/8872/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000192302 від 04.07.2013 (т.1 а.с.100-129).

17.04.2013 позивач подав до податкового органу податкову декларацію у електронному вигляді ПДВ №9021241014 з ПДВ (т.1 а.с. 50-53, т.3 а.с.20-23).

Згідно з кодом рядка 23 зазначеної податкової декларації, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3) (рядок 23.1+рядок 23.2) сума у розмірі 6199093,00 грн (т.1 а.с. 52).

Зазначена податкова декларація отримана податковою 17.04.2013 (т.1 а.с.54, т.3 а.с.24).

Разом із податковою декларацією №9021241014 подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (Д4) за березень 2013 у розмірі 6199093,00 грн (т.1 а.с.62, т.3 а.с.29) та податкову декларацію ПДВ №9028998818 від 20.05.2016 за квітень 2013 року (т.1 а.с.76-79).

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року складає 4160495,00 грн (т.1 а.с.81, т.3 а.с.29).

Зазначені сума відповідно до Додатків №3 до Декларацій утворились за рахунок сплачених шляхом банківських розрахунків з постачальниками товарів, робіт, послуг протягом поточного звітного періоду та попередніх податкових періодів ПДВ в загальному розмірі складають 10359588,00 грн.

04.07.2013 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування приватним акціонерним товариством «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту за березень 2013 року, за квітень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2013 року (т.2 а.с.1-40).

За наслідками перевірки встановлено порушення п.198.3ст.198 ПК України, на підставі чого завищено податковий кредит на суму 12075843 грн; на порушення п.200.1 п.200.3 ст.200 ПК України завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 11192750 грн; на порушення п.200.1 п.200.2 ст.200 ПК України занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на суму 883081,00 грн; на порушення п.200.4 ст. ПК України від 02.12.2010 на 4160495,00 грн.

Податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №№0000082302, 0000092302, 0000102302 від 19.07.2013.

За змістом податкових повідомлень-рішень №0000102302 позивачу нараховано зобов'язання з ПДВ в сумі 1324621,50 грн; за №0000082302 зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 10359588,00 грн, разом із штрафною санкцією 15539382,00 грн; за №0000092302 зменшено розмір від'ємного значення суми відшкодування в розмірі 11192750,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 у справі №812/9439/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2016, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0000102302 від 19.07.2013 року, №0000082302 від 19.07.2013 року, повідомлення - рішення форми «В4» №0000092302 від 19.07.2013 року (т.1 а.с.130-140, т.2 а.с.198-210, т.3 87-99).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.07.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (т.3 а.с.100).

20.05.2013 позивач подав до податкового органу податкову декларацію у електронному вигляді ПДВ №9028998818 за квітень 2013 року (т.1 а.с.76-79), яка отримана податковою 20.05.2013 (т.1 а.с.80).

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2013 (рядок 3 Д3) (рядок 23.1+рядок 23.2) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 4160495,00 грн (т.1 а.с.81).

Актом №1107-20 від 27.07.2015 проведено звіряння розрахунків платника за період з 01.01.2015 до 30.06.2015, яким усунуті розбіжності в загальній сумі заборгованості (т.3 а.с.55-56).

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст. 200 ПК України.

При цьому суд апеляційної інстанції застосовує норми ст..200 ПК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин та на час постановлення рішення судом першої інстанції.

На підставі п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі п. 200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з положеннями пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Кабінет Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 затвердив Порядок, яким визначено механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування ПДВ (далі Порядок).

Відповідно до п.9 Порядку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування ПДВ з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Згідно п.200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Аналіз вищезазначених положень свідчить, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК та Порядком №39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку.

На підставі викладеного судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що податковий орган допустив протиправну бездіяльність щодо ненадання протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування період січень-квітень 2013 року.

Тому підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області висновок про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 24102815,00 грн за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ періоду січня-квітня 2013 року платнику податку.

Судова колегія не приймає доводи апелянта про заявлення позивачем суми, більшої, ніж показники, оскільки судом першої інстанції зобов'язано податковий орган подати висновок про повернення суми бюджетного відшкодування у сумі 24102815,00 грн.

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта, що на даний час не закінчено порядок судового оскарження, оскільки в матеріалах справи наявні судові рішення, які набрали законної сили.

Також не приймаються до уваги доводи, що позовні вимоги про стягнення суми бюджетного відшкодування не є правильним способом захисту порушених прав позивача, оскільки суд першої інстанції не стягнув, а визначив податковому органу обов'язок подати висновок про повернення суми бюджетного відшкодування.

Щодо доводів про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, судова колегія зазначає, що цей строк відповідно до приписів Податкового Кодексу України становить 1095 днів, а не шість місяців, як вважає податковий орган, тому позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим позовом.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року у справі №812/903/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді І.А. Васильєва

Л.В. Ястребова