Постанова № 67804429, 18.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Коваленко Н.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року справа № 415/1741/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Васильєва І.А., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 червня 2017 року в адміністративній справі №415/1741/17 за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.30) просив визнати протиправними дії УПСЗН Лисичанської міської ради щодо відмови в призначенні йому з 01.01.2017 року щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг; зобов'язати відповідача призначити позивачу зазначену щомісячну адресну допомогу з 01 січня 2017 року.

В обґрунтування позову зазначив, що в 2016 році йому була призначена зазначена адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

01.01.2017 року виплату зазначеної допомоги позивачу припинено з підстав придбання позивачем у грудні 2016 року житлового будинок у м. Лисичанську.

Вважає припинення допомоги протиправним, оскільки відповідно до Порядку відсутні підстави для такого припинення, оскільки житло придбане на території здійснення антитерористичної операції.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 07 червня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щодо припинення позивачу з 01 січня 2017 року виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради відновити ОСОБА_3 щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 01 січня 2017 року.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанов, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування зазначив, що наявність у позивача нерухомого майна виключає можливість призначення йому допомоги. На теперішній час місто Лисичанськ не включено до Переліку №1085, а Перелік №1275, на який посилається суд першої інстанції не відображає проведення АТО в реальному часі, а лише вказує на райони, які зазнали терористичного втручання чи бойових дій.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач, ОСОБА_3 є громадянином України, відповідно до паспорта зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7)

У зв'язку із проведенням антитерористичної операції позивач залишив місце свого проживання та переїхав до м. Сєверодонецьк де і зареєструвався, що підтверджується копією довідки від 07.04.2015 р. №919016970 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. (а.с.35)

Згодом, вказана довідка від 07.04.2015 р. була вилучена, оскільки позивач взятий на облік в Управлінні праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради та йому видана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.09.2016р. №924023851, де зазначено фактичне місце проживання/перебування позивача м. Лисичанськ, вул. Затишна, 2. (а.с.8)

04.10.2016 року ОСОБА_3 звернувся до УПСЗН Лисичанської міської ради із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані ні лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

На підставі наданої заяви, ОСОБА_4 призначена грошова допомога відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505, з 04.10.2016 року по 03.04.2017 року.

Згідно Інформаційної довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13.01.2017 року, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано 08.12.2016 року за ОСОБА_3, розмір частки -1/1, форма власності - приватна. (а.с.31)

Рішенням про призначення/відмову допомоги перемішеним особам на проживання №611442 від 13.01.2017 року, ОСОБА_3 зупинено виплату допомоги переміщеним особам на проживання з 01.01.2017 року на підставі реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.01.2017 р., у зв'язку з тим, що у володінні сім'ї є житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж райони проведення АТО (а.с.40)

27.01.2017 року позивач звернувся до УПСЗН Лисичанської міської ради з вимогою відновити йому виплату допомоги. (а.с.9)

Проте, листом відповідача відмовлено позивачу в поновленні виплати грошової допомоги з 01.01.2017р. (а.с.10)

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки на теперішній час м. Лисичанськ згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, належне позивачу на праві власності житло, що розташоване за адресою: м. Лисичанськ, вул. Затишна, 2 тобто в районі проведення антитерористичної операції, не є підставою для відмови у призначенні адресної допомоги.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб» (далі закон №1706) , внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону № 1706, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, (далі - грошова допомога) визначений Порядком № 505 (пункт 1).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 (в редакції на час звернення з заявою), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно до пункту 3 Порядку № 505, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї). Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень. Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на блік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Пункт 8 Порядку № 505 передбачає, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством передбачено право позивача, як внутрішньо переміщеної особи яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати грошову допомогу з дня звернення з заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.

Відповідно до п.6 Порядку № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Апелянт обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що позивач не має права на отримання адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у звязку з тим, що має у власності, зокрема, житловий будинок у м. Лисичанську.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р, м. Лисичанськ Луганської області вітсутнє.

Разом з тим, відповідно до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, який затверджено розпорядженням кабінету міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р, Лисичанськ луганської області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відсутність Лисичанську Лугапнської області у Переліку № 1085-р не забороняє позивачу, як особі, яка перемістилась з території проведення антитерористичної операції та перебуває на обліку у відповідача, як внутрішньо переміщена особа звертатись за призначенням адресної допомоги за місцем тимчасового проживання.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки на теперішній час м. Лисичанськ згідно затвердженого переліку є територією, де проводилася антитерористична операція, належне позивачу на праві власності житло, що розташоване за адресою: м. Лисичанськ, вул.Затишна,2 тобто в районі проведення антитерористичної операції, що не є підставою для відмови у призначенні адресної допомоги, а відповідач, в даному випадку, необґрунтовано зупинив позивачу виплату адресної допомоги, як тимчасово переміщеній особі з району проведення АТО.

Проте постанова суду першої інстанції підлягає зміні з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Самі по собі дії відповідача щодо припинення виплати допомоги при наявності рішення про таке припинення не тягнуть за собою правових наслідків для позивача.

Оскільки саме рішення №611442 від 13.01.2017 року породжує для позивача певні правові наслідки у вигляді зупинення з 01.01.2017 року виплати адресної допомоги, висновки цього рішення є обов`язковими для позивача, тому судова колегія вважає, що для повного захисту порушених прав позивача необхідно з урахуванням приписів ст..11 КАСУ вмйти за межі позовних вимог та скасувати зазначене рішення.

Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанову необхідно змінити з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.201 КАС України.

Керуючись ст. ст.11, 195, 197, 198, 200, 201, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 червня 2017 року в адміністративній справі №415/1741/17 - задовольнити частково.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 червня 2017 року в адміністративній справі №415/1741/17 - змінити.

Після абзацу другого резолютивної частини постанови добавити абзац наступного змісту: «Скасувати рішення управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради №611442 від 13.01.2017 року про зупинення ОСОБА_3 виплати допомоги».

В іншій частині постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 07 червня 2017 року в адміністративній справі №415/1741/17 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді І.А. Васильєва

Л.В. Ястребова