Ухвала суду № 67804358, 18.07.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Баронін Д.Б.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року справа №428/3754/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Васильєвої І.А., Ястребової Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 травня 2017 року в адміністративній справі №428/3754/17 за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги ВПО; зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату позивачу щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання з 03.03.2017 року.

В обґрунтування зазначила, що є внутрішньо переміщеною особою. Допомогу отримувала з 18 січня 2016 року по 17 травня 2016 року. Надалі виплати їй були припинені з зв'язку з не працевлаштуванням. З 04 січня 2017 року позивач працевлаштована та 13 березня 2017 року звернулася до відповідача для оформлення виплати адресної допомоги на наступний шестимісячний строк, проте їй було відмовлено з посиланням на п.п.3,7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Таку відмову позивач вважає протиправною.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 травня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії УПСЗН Сєвєродонецької міської ради щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов'язано УПСЗН Сєвєродонецької міської ради призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 03 березня 2017 року до 02 вересня 2017 року із урахуванням виплат допомоги іншим членам її сім'ї протягом вказаного періоду, тобто в межах суми 2400 гривень на сім'ю.

Відповідач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неврахування судом усіх обставин, що мають значення для справи, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач отримувала допомогу ВПО 18 січня 2016 року по 17 травня 2016 року як працездатна, але не працевлаштована особа.

Згідно п.7 Порядку, якщо у складі сім»ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, її розмір для працездатних членів сім»ї на наступні два місяці зменшується на 50%, а на наступний період припиняється.

При цьому, на підставі п.3 Порядку особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п.7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_3 є внутрішньо переміщеною особою, з 24.11.2015 року перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради. (а.с.6)

Позивачу призначено щомісячну адресну допомогу ВПО, яку вона утримувала з 18 січня 2016 року по 17 травня 2016 року.

Надалі виплати їй були припинені, оскільки позивач не змогла протягом зазначеного періоду влаштуватися на роботу, в тому числі за допомогою Центру зайнятості.

З 05.01.2017 року до теперішнього часу працює кондуктором громадського транспорту служби руху Комунального підприємства «Сєвєродонецьке тролейбусне управління» (а.с.9)

03.03.2017 року ОСОБА_3 звернулася до УПСЗН Сєвєродонецької міської ради із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У вказаній заяві позивач повідомила про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (а.с.29)

Згідно із повідомленням Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 22.03.2017 № 2407/04 позивачу відмовлено у призначенні вищевказаної допомоги у зв'язку із тим, що допомога їй була раніше призначена відповідно до пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.27-28)

Із змісту рішення відповідача про призначення вищевказаної допомоги від 17.03.2017 вбачається, що за результатами розгляду звернення позивача вона не включенаї до розрахунку відповідно до постанови КМУ № 212 від 31.03.2015 року, проте вирішено призначити допомогу іншим членам її сім'ї.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 (далі по тексту Порядок № 505).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї у таких розмірах, зокрема, для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу.

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до п. 7 Порядку, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 цього Порядку не призначається лише на наступний строк, тобто чергові шість місяців. Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи на отримання грошової допомоги.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 травня 2017 року в адміністративній справі №428/3754/17 - залишити без задоволення.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 травня 2017 року в адміністративній справі №428/3754/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді І.А. Васильєва

Л.В. Ястребова